Рішення № 77746300, 05.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Київ № 826/8898/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі-позивач) з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (далі-відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 3 302 864,03 грн. У зв’язку з наведеним, позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що знаходиться в податковій заставі, згідно акту опису майна від 02.08.2013 року №1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2014 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю, постановлено надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ – 03150071) у розмірі 3 302 864,03 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При постановленні вказаних вище судових рішень, суд виходив з того, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було здійснено опис майна у податкову заставу від 25 липня 2013 року № 1 та складено акт опису майна від 02 серпня 2013 року № 1 на суму 9211942 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про стягнення податкової заборгованості з ПАТ «Київський річковий порт» у сумі 3 302 864,03 грн.

В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року по справі № 826/19439/13-а позовні вимоги Державної податкової інспекції задоволені в повному обсязі, яку було залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2014 року №826/19439/13-а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року - залишено без змін.

В свою чергу, податковим органом були направлені інкасові доручення до банківських установ, у яких відкриті розрахункові рахунки, однак, останні були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках у ПАТ «Київський річковий порт».

Таким чином, заходи, які вживалися щодо виставлення інкасових доручень не дали очікуваного результату, заборгованість перед бюджетом залишається не погашеною.

В подальшому, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 09 вересня 2014 року у справі №826/8868/14, в якій просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2014 року у справі №826/8898/14 та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

Вказана заява обґрунтована тим, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у справі №826/19439/13-а, на підставі якої прийнято постанову суду від 09 вересня 2014 року, є скасованою, а відтак і остання підлягає скасуванню відповідно до положень чинного законодавства.

Представник Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відзиві на заяву про перегляд постанови від 09 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами стверджував про недотримання заявником строків, передбачених статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, представник податкового органу просив врахувати, що відповідно до постанови суду першої інстанції, переглянути яку просить відповідач, зазначено про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «Київський річковий порт» в розмірі 3 302 864,03 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На думку податкового органу, суд в межах адміністративної справи №826/8898/14 при постановленні рішення від 09 вересня 2014 року надав дозвіл на погашення суми боргу, наявного на дату розгляду справи, а не податкового боргу, який стягнуто на підставі судового рішення, на яке посилається заявник як на підставу для перегляду постанови від 09 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами.

В ході розгляду заяви представником заявника подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких представник відповідача зазначає, що невірним є твердження позивача стосовно того, що судом надано дозвіл на погашення суми боргу, наявного на дату розгляду справи, а не податкового боргу, який стягнуто на підставі судового рішення, на яке посилається позивач.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року у даній справі визначено надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у розмірі 3 302 864,03 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про стягнення податкової заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у сумі 3302864,31 грн. В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у справі №826/19439/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Тобто, на думку заявника, існує пряма залежність між прийнятою постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року у справі №826/8898/14 та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року в справі №826/19436/13-а.

Також, представник відповідача зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року у справі №826/2161/17 визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у невиконанні постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року у справі №826/19439/13-а.

В ході судового розгляду заяви про перегляд постанови суду від 09 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами судом замінено на належного відповідача – Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт».

Представник податкового органу в призначене судове не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані заявником пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд зазначає наступне.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. Підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Як уже зазначалось вище, у постанові суду від 09 вересня 2014 року, яку просить переглянути заявник, міститься посилання на те, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про стягнення податкової заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у сумі 3 302 864,31 грн. В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у справі №826/19439/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Водночас, зазначену постанову суду від 31 січня 2014 року у справі №826/19439/13-а переглянуто за нововиявленими обставинами та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у справі №826/19439/13-а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 3 302 864,03 грн. - скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Подільському району ГУ ДФС у м. Києві відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року залишено без змін.

Так, задовольняючи заяву про перегляд постанови суду від 31 січня 2014 року в справі №826/19439/13-а, суд виходив з того, що контролюючим органом не доведено безперервність податкового боргу з часу виникнення і до грудня 2013 року, а відповідно і те, що податкові вимоги № 1/8 від 12 січня 2010 року на суму 409 313,90 грн. та № 2/615 від 03 березня 2010 року на суму 1340171,35 грн. є чинними, то згідно порядку надіслання податкових вимог, який визначений Податковим кодексом України, жодної податкової вимоги відповідачу пред'явлено не було, а тому, суд приходить до висновку, що позивач не мав права звертатись до суду з відповідною позовною заявою, у зв'язку з тим, що останнім не було дотримано процедури стягнення податкового боргу.

Водночас, у постанові суду від 09 вересня 2014 року, яку за нововиявленими обставинами просить переглянути заявник, міститься посилання на те, що відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідачу винесено першу податкову вимогу від 12.01.2010 року № 1/8 на суму 409 313, 90 грн., та другу податкову вимогу від 03.03.2010 року №2/615 на суму 1 340 171,35 грн.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що існує пряма залежність між прийнятою постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року у справі №826/8898/14 та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року в справі №826/19436/13-а.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року у справі №826/8898/14 за нововиявленими обставинами.

Стосовно доводів податкового органу про те, що вказаною постановою від 09 вересня 2014 року надано дозвіл на погашення всієї суми боргу, в тому числі і того, що виник у відповідача станом на день вирішення справи по суті, суд зазначає, що у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року зазначено, що «у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 3 302 864,03 грн. та неможливістю стягнення з відповідача вказаної суми податкового бору за рахунок належних йому коштів, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню».

Тобто вказаним судовим рішенням суму боргу конкретизовано у розмірі 3 302 864,03 грн.

Доводи податкового органу стосовно того, що у платника податків наявний непогашений податковий борг не беруться судом до уваги, як належний, оскільки контролюючим органом не надано до суду доказів виконання вимог постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року в справі №826/2161/17 в частині приведення у відповідність інтегровану картку платника - Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) шляхом сторнування (зменшення) та/або скасування суми податкового боргу: з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 424 844 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 00 копійок; з земельного податку з юридичних осіб в сумі 18 835 116 (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять п'ять тисяч сто шістнадцять) гривень 63 копійок; з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 12 249 096 (дванадцять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч дев'яносто шість) гривень 12 копійок; з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 416 765 (один мільйон чотириста шістнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 82 копійки; сплаченого Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 3150071) на виконання Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 у справі №826/407/13-а з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 у справі №К/800/28922/13.

В частині тверджень податкового органу про те, що відповідачем пропущено строки, передбачені статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15 грудня 2017 року) заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі в редакції Закону України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що заявник звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами 17 липня 2017 року, тобто в період дії Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року.

Так, пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

В той же час, відповідно до статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Аналіз наведеної норми, в редакції до 15 грудня 2017 року, свідчить про те, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, пов'язувався, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто можливістю дізнатись про нововиявлені обставини, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася про такі нововиявлені обставини. Якщо заявник доведе, що йому стало відомо про нововиявлені обставини пізніше, перевага повинна надаватися суб'єктивному моменту.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що посилання податкового органу на вимоги статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами керувався нормами Кодексу адміністративного судочинства в чинній на момент звернення заявника із заявою редакції.

Частиною 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Частиною 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.

Враховуючи викладене, за результатами перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2014 року суд має прийняти одне із рішень, передбачених частиною четвертою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, заявником доведено належними та допустимими доказами наявність нововиявлених обставин та наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Заву Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про переглад постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2014 року у справі №826/8898/14.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Суддя А.Б. Федорчук