Рішення № 77745886, 05.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2018 року № 826/11406/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський склотарний завод" до Головного управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» (далі по тексту - позивач) до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з серпня 2017 року в частині включення громадянина ОСОБА_1 в такий розрахунок;

- зупинити стягнення коштів по розрахунку на виплату та доставку пільгових пенсій з серпня 2017 року відносно громадянина ОСОБА_1 до закінчення судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що стаж, в умовах повного робочого дня на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 на ПрАТ «Київський склотарний завод» у ОСОБА_1 становить 7 років 10 місяців 18 днів, а відтак підстави для здійснення виплат відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

При цьому, подав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до встановлення правонаступника Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року замінено Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач). Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року відмовлено в зупиненні провадженні у справі.

Представник відповідача не подав до суду відзиву на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З 2012 року Приватне акціонерне товариство «Київський склотарний завод» проводить 100% відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Матеріалами справи підтверджується, що 29 серпня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Київський склотарний завод» отримало від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з серпня 2017 року.

До вказаного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з серпня 2017 року включений громадянин ОСОБА_1, якому призначена пільгова пенсія з 03 березня 2016 року.

Відповідно до зазначеного розрахунку позивач має відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку в сумі 70 495,16 грн. та в подальшому 4 210,69 грн. щомісячно.

Незгода позивача із вказаним розрахунком зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV (в редакції, що діяла на момент призначення пільгової пенсії ОСОБА_1.), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

В силу вимог абз.4 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент призначення пільгової пенсії ОСОБА_1.) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за N 1451/11731 (далі - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Відповідно до Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Так, пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

В матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №105 від 29 травня 2016 року, яка видана ОСОБА_1.

Вказаною довідкою встановлено, що враховуючи неритмічну роботу підприємства, значну кількість зупинок виробництва на ремонт, стаж, в умовах повного робочого дня, на роботах із шкідливими умовами праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 становить 7 років 10 місяців 18 днів.

Водночас, як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з серпня 2017 року, ОСОБА_1 визначено стаж в умовах повного робочого дня, на роботах із шкідливими умовами праці, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 12 років 6 місяців.

Так, відповідно до вказаної вище довідки, за період з 26 січня 1995 року по 25 листопада 1998 року згідно Наказу №7-к від 27 січня 1995 року ОСОБА_1 працював на посаді оператора склоформуючих машин ІІІ розряду. Дана професія передбачена підпунктом 2190100а-16049, пункту а), підрозділом 1, розділом XVIII Списку 2 - підстава Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

Крім того, за період з 25 листопада 1998 року по 10 листопада 2008 року згідно Наказу №69-к від 04 грудня 1998 року працював на посаді оператор склоформуючих машин IV розряду. Дана професія передбачена підпунктом 2190100а-16049, пункту а), підрозділом 1, розділом XVIII Списку 2 - підстава Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162; підпунктом 18.1а пункту а) підрозділом 1 розділу XVIII Списку 2 - підстава Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Аналіз наведених в довідці відомостей дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 в період з 26 січня 1995 року по 10 листопада 2008 року обіймав посади, які передбачені підпунктом 2190100а-16049, пункту а), підрозділом 1, розділом XVIII Списку 2 - підстава Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, а відтак наведені дані свідчать про наявність у ОСОБА_1 стажу роботи із шкідливими умовами праці 12 років 6 місяців.

Так, в довідці №105 від 29 травня 2016 року зазначено, що робота підприємства була неритмічна та з перебоями, однак позивачем не надано до суду доказів зупинення роботи підприємства та/або відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи у період з 26 січня 1995 року по 10 листопада 2008 року.

Крім того, у вказаній довідці зазначено про те, що ОСОБА_1 звільнений з роботи 10 листопада 2008 року на підставі наказу №923-к від 07 листопада 2008 року за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність включення ОСОБА_1 у оскаржуваний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з серпня 2017 року.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та документальну не підтвердженість доводів позовної заяви належними доказами.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук