Рішення № 77745723, 01.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/2755/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Андрушко І.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Родніченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 03.08.2018 звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 за 2016 рік з ОСОБА_1; стягнути з відповідача - Головного управління ДФС в Чернігівській області на його користь судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 кой. та витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Свої вимоги мотивує тим, що розрахунок належної до сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно було проведено з порушенням вимог податкового законодавства. Позивач наполягає на тому, що податковим органом було застосовано невірну ставку податку, адже оподаткування площі допоміжних нежитлових будівель було оподатковано за ставкою як для житлової площі. Позивач наполягає на тому, що оподаткуванню підлягає лише житлова площа нерухомості, що йому належить. Позивач вважає, що ГУ ДФС в Чернігівській області невірно було застосовано пільги для оподаткування. Крім того, позивач зазначає, що житловий будинок садибного типу, який знаходиться АДРЕСА_2 був ним відчужений у вересні 2016 року, а саме подарований дочці та жінці, а тому вважає, що в силу п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПК України податок повинен бути розрахований за 8 місяців 2016 року, а не за весь рік. Враховуючи наведене, позивач вважає, що дії ГУ ДФС в Чернігівській області щодо розрахунку належного до сплати ним податку на нерухоме майно є протиправними.

Ухвалою суду від 07.08.2018 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу 10-денного терміну для виконання ухвали. У встановлений судом термін позивач усунув недоліки позовної заяви.

Згідно ухвали суду від 23.08.2018 у справі відкрито провадження, слухання справи призначено за правилами загального позовного провадження. Цією ухвалою позивачу поновлено строк звернення до суду та надано строк відповідачу для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

За результатами підготовчого судового засідання сторонам встановлено терміни для подачі до суду заяв по суті справи.

Від Головного управління ДФС в Чернігівській області в межах встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, на полягає на правильності розрахунку податку на нерухоме майно, що належить до сплати позивачем. Також представник відповідача наполягає на правомірності дій ГУ ДФС в Чернігівській області щодо розрахунку суми грошового зобов'язання позивача.

Позивачем було подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти обставин, викладених у відзиві та наполягає на обґрунтуваннях, викладених в позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлових будинків, загальною площею 708,06 кв.м., які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта і технічними паспортами на житлові будинки індивідуального житлового фонду, наявними у матеріалах справи (а.с. 109-110).

13.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області, на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54, підпункту 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України, прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 28376-13, 28377-13.

11.07.2017 позивач, у порядку, передбаченому підпунктом 266.7.3. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України, звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області з письмовою заявою стосовно нарахування податку на нерухоме мано, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік.

Листом від 31.07.2017 № 664/10/25-01/13-02-38 відповідач повідомив ОСОБА_1 про проведений перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік та про формування нових податкових повідомлень-рішень від 20.07.2017 №№ 99800-13, 99801-13, якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 32795,76 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За змістом підпункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Позивач стверджує, що відповідно до договору дарування від 15.09.2016 будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2 він подарував своїм дружині та дочці (а.с. 64-65).

Як вбачається з Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно N099453826 від 05.10.2017, станом на вказану дату відсутні дані про відчуження речових прав на житловий будинок у с. Липів Ріг (а.с. 109-110).

Суд звертає увагу на те, що інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухомее майно N099453826 , сформована станом на 05.10.2017 та в якій зазначено, що станом навіть на цю дату позивач є власником будинку в с. Липів Ріг, що також встановлено судовим рішенням від 10.10.2017 у справі № 825/1403/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, яке набрало законної сили.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України зазначені обставини не підлягають доказуванню, а тому суд вважає, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданий позивачем (а.с. 126) не може свідчити про зворотнє.

Крім того, інформація, наведена у довідці N099453826 від 05.10.2017 підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 137084411 від 10.09.2018 (а.с. 127-129).

Так, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIІI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), було введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У відповідності до підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ( надалі- ПК ПКУ) визначено, що об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1., 266.3.2. пункту 266.3. статті 266 ПК України).

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що житлові будинки, які належать позивачу на праві приватної власності, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а ОСОБА_1, як власник будинків, зобов'язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог статті 266 ПК України. При цьому базою оподаткування законодавець чітко визначив загальну площу об'єкта житлової нерухомості, а тому суд вважає помилковим твердження позивача, що податок нараховується лише на житлову площу будівель, що йому належать.

Підпунктом 266.4.1 п.266.4 ст.266 визначено, База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

За приписами підпункту 266.4.2. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України в редакції, що діяла в 2016 році, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування

Відповідно до підпункту 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України в редакції, що діяла в 2016 році, було встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

при цьому мі заробітна плата на 01.01.2016 року складала 1378 грн.

Порядок обчислення суми податку визначений у п.266.7 ст.266 ПКУ, в редакції, що охоплює 2016 рік.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Рішенням тридцять третьої сесії шостого скликання Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 30.01.2015 "Про затвердження місцевих податків на 2015 рік" та рішенням шістдесят дев'ятої сесії шостого скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області від 08.07.2015 № 6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків" затверджено перелік місцевих податків та зборів, що діють на території Липоворізької сільської ради і на території міста Ніжина у 2015 році, та Положення про механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів з додатками, зокрема, і з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, у відповідності до Положень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджених рішеннями вищевказаних сільської та міської рад, ставки податку за 1 квадратний метр загальної площі об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 2 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Разом з тим, Законом від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909-VIII) внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Зокрема, Законом № 909-VIII підпункт 266.7.1. пункту 266.7. статті 266 ПК України доповнений підпунктом "ґ" наступного змісту: за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

У свою чергу, у відповідності до положень пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 909-VIII, рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

На виконання положень Закону № 909-VIII, 18.01.2016 Липоворізькою сільською радою Ніжинського району Чернігівської області та 21-26 січня 2016 року Ніжинською міською радою Чернігівської області винесені рішення, якими внесено зміни до Положень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до яких: знижено ставки податку і встановлено останні на рівні - 0,5 - 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 2 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування; розширено перелік об'єктів нерухомого майна, які не є об'єктом оподаткування; доповнено пункти 8.1. підпунктами "ґ" наступного змісту: за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку) (а.с.93-99).

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на е майно N099453826 від 05.10.2017 позивач є власником наступних об'єктів житлової нерухомості:

2/3 частини ( площа цієї частини будинку 104,66 кв.м.) будинку загальною площею 157 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1;

будинку площею 603,4 кв.м., що розташований по АДРЕСА_2.

Отже, враховуючи положення ст. 226 ПК України та рішення Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Ніжинської міської ради Чернігівської області розрахунок податку на нерухоме майно повинен бути здійснений наступним чином.

Загальна площа об'єктів нерухомого майна позивача становить 708, 06 кв.м (104,66 + 603,4 = 708, 06 кв.м).

Сума податку за будинок площею 104,66 кв.м у м.Ніжині при ставці податку 0,5 від мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 р. для будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 180 кв.м. становить 721 грн.11 коп ( ППР № 99800-13 від 20.07.2017 на суму 721 грн. 11 коп.) (104.66 кв.м. х 0.5% х 1378 грн. = 104,66 кв.м. х 6,89 грн. = 721 грн.11 коп.).

Сума податку за будинок площею 603.4 кв.м у с.Липів Ріг (ППР № 99801-13 від 20.07.2017р. на 32 074 грн.65 коп.) становить 32 074грн.65коп.

Так сума податку з плоші будинку до 180 кв.м. при при ставці податку 0,5 від мінімальної заробітної плати на 01.01.2016: 180 кв.м. х 0,5% х 1378 грн. = 180 кв.м. х 6,89 грн.= 1240 грн.20 коп.

Сума податку з площі будинку, що перевищує 180 кв.м. при ставці податку 1% від мінімальної заробітної плати на 01.01.2016: 423,4 кв.м.( 603,4 кв.м. - 180 кв.м.) х 1% х 1378гн.= 5 834грн.46коп.

Збільшення податку на суму 25000 грн. на підставі п.п.266.7.1 (ґ) п.266.7 ст.266 ПКУ за наявності житлової нерухомості, площа якої перевищує 500 кв.м.( для будинків).

Загальний розмір податку за будинок площею 603.4 кв.м у с.Липів Ріг 1 240грн.20 коп. + 5 834грн.45 коп. + 25 000грн. = 32 074грн.65коп.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що розрахунок суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно позивача проведений ГУ ДФС в Чернігівській області з дотримання вимог податкового законодавства та відповідає цифровим показникам. Суд зазначає, що базою оподаткування є загальна площа нерухомості, а не жила як зазначає відповідач, а також що звітним періодом є 2016 рік в цілому, адже відомості, про реєстрацію прав на нерухоме майно станом на 05.10.2017 свідчать про те, що весь 2016 рік, і які були в наявності у ГУ ДФС в Чернігівській області на момент винесення податкових повідомлень-рішень, позивач є власником житлового будинку що розташований по АДРЕСА_2.

Крім того, суд зазначає, що судовим рішенням від 10.10.2017 у справі № 825/1403/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, яке було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та постановою Верховного Суду України у складі Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року встановлено правомірність, винесених податкових повідомлень-рішень № 99800-13, № 99801-13 від 20.07.2017 та визначено, що позивач зобов'язаний сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 32795,76 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позивач відноситься до платників податку на нерухоме майно, в його власності перебуває об'єкти оподаткування цим податком, Головне управління ДФС у Чернігівській області мало право здійснити розрахунок позивачу цього податку відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розрахунок здійснено у відповідності до вимог податкового кодексу України, а тому дії ГУ ДФС в Чернігівській області щодо здійснення такого розрахунку є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 за 2016 рік з ОСОБА_1.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАСУ, суд враховує, що при відмові позивачу у задоволенні позову понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур