
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1940/1898/18
05 листопада 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Кухар О.Л.;
представника позивачів: ОСОБА_1;
представника відповідача: Оленяка В.Я.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (надалі - позивачі) до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (надалі - відповідач) із адміністративним позовом про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25 липня 2018 року стосовно надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Беримівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області;
- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25 липня 2018 року стосовно надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Беримівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру України у Тернопільській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Беримівської сільської ради Зборівського району за межами населеного пункту. До заяв позивачами були додані копія паспортів та ідентифікаційних кодів, оригінали викопіювання із публічної кадастрової карти України. Однак, відповідачем на адресу позивачів направлено лист - відповідь від 27.08.2018 року 3-4451/0-1917/0/17-18 та лист - відповідь від 27.08.2018 року К-4452/0-1918/0/17-18, відповідно до яких Головним управлінням Держгеокадастру України у Тернопільській області не було прийняте рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи рішення про відмову у наданні такого дозволу.
Позивачі вважають такі дії Головного управління Держгеокадастру України у Тернопільській області протиправними, а тому звернулися до суду.
22 жовтня 2018 року на адресу суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Держгеокадастру України у Тернопільській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 наказом Головного управління від 20.06.2018 № 244, із змінами внесеними наказом від 23.08.2018 № 346, затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у III кварталі 2018 року на території Тернопільської області. Земельний масив на території Бериміської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, у якому бажають отримати земельну ділянку позивачі, не внесений у цей Перелік. Відповідач також вказав, що Стратегією також передбачена обов'язковість врахування позиції відповідного органу місцевого самоврядування під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадянам. Відповідачем приймаються рішення зважаючи на положення статей 48, 58, 59 Закону України «Про землеустрій», тобто з врахуванням оптимального перспективного співвідношення державних, приватних інтересів із інтересами територіальної громади, стосовно забезпечення перспективної доцільності перерозподілу земель сільськогосподарського призначення державної власності потенційними (майбутніми) землевласниками та землекористувачами. З огляду на зазначене, Головним управлінням на адресу Беримівської сільської ради надсилалися листи від 01.08.2018 №18-19-0.52-4590/2-18 та №18-19-0.52-4589/2-1-8 з проханням надати пропозицій щодо прийняття Головним управлінням наказів про надання позивачам дозволів на відведення земельних ділянок. За результатами розгляду заяв позивачів проінформовано про відсутність, на час розгляду їх заяв, погодження органу місцевого самоврядування та про те, що земельні ділянки буде включено до Переліку при пред'явленні відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Ухвалою від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, ухвалою від 25 жовтня 2018 року без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою сторін.
В судовому засіданні 08 листопада 2018 року представник позивачів позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, прийшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 липня 2018 року позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру України у Тернопільській області про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Беримівської сільської ради Зборівського району за межами населеного пункту.
Відповідачем на адресу позивачів направлено лист від 27.08.2018 року № 3-4451/0-1917/0/17-18 та лист від 27.08.2018 року № К-4452/0-1918/0/17-18, відповідно до яких Головним управлінням Держгеокадастру України у Тернопільській області не було прийняте рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи рішення про відмову у наданні такого дозволу. У цих листах зазначалося, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 наказом Головного управління від 20.06.2018 № 244, із змінами внесеними наказом від 23.08.2018 № 346, затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у III кварталі 2018 року на території Тернопільської області. Проте, на час розгляду клопотання позивачів погоджень органу місцевого самоврядування на адресу Головного управління не надходило. У зв'язку з великою кількістю заяв від громадян, в порядку черговості, Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області проводяться заходи стосовно резервування земельних масивів для подальшої передачі у приватну власність земельних ділянок у наступних періодах 2018 року їм території Тернопільської області в які, буде включено зарезервовані за позивачами земельні ділянка при представлені відповідного рішення органу місцевого самоврядування на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Разом з тим, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).
У пункті 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновком Верховного суду наведеного в постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.
Таким чином суд вважає, що листи відповідача від 27.08.2018 року 3-4451/0-1917/0/17-18 та К-4452/0-1918/0/17-18 у відповідь на заяви позивачів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за змістом та формою не може вважатися рішенням про відмову у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
За викладених обставин, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, суд вважає позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності у вирішенні заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Беримівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, та зобов'язання повторно розглянути зазначену заяву, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул. Лисенка, буд. 20а, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 39766192) щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, Тернопільська область, 47201, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 47021, РНОКПП НОМЕР_2) від 25 липня 2018 року стосовно надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Беримівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25 липня 2018 року стосовно надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Беримівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 50 коп.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 листопада 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 77745249, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1940/1898/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: