Рішення № 77745234, 09.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3574/18

Полтавський окружний адміністративний суд у склад судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату /надалі - відповідач-1, Полтавський ОВК/ та Міністерства оборони України /надалі - відповідач-2/ про:

- визнання протиправною та скасування відмови Полтавського обласного військового комісаріату у призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, викладену у формі листа №12/1834 від 09 серпня 2018 року;

- зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, на підставі частини сьомої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення з приводу призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 15 лютого 1985 року по 31 серпня 1986 року він проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де велись бойові дії. З 01 березня 2017 року йому встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку з наявністю поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтями 16 та 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" №975 від 25 грудня 2013 року. Звернувшись до Полтавського ОВК та Міністерства оборони України із заявою та доданими до неї документами про виплату одноразової грошової допомоги, йому листом Полтавського ОВК від 09 серпня 2018 року вих. №12/1834 відмовлено у складанні висновку та направленні документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України, оскільки ІІ група інвалідності йому встановлена після спливу трьох місяців після звільнення зі строкової військової служби (звільнений - 31 серпня 1986 року, інвалідність встановлена - 01 березня 2017 року). Міністерство оборони України відповідь на заяву не надало /а.с. 5-13/.

У відзиві на позов відповідач-1 зазначив, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як інвалідність йому встановлена після закінчення тримісячного строку з часу звільнення його зі строкової військової служби, а тому висновок щодо можливості виплати йому такої допомоги до комісії Міністерства оборони України не направлявся. Відповідь про відмову надана заявнику листом №12/1834 від 09 серпня 2018 року /а.с. 34-35/.

Копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 11 жовтня 2018 року відповідач-2 отримав 22 жовтня 2018 року /а.с. 47/, проте правом подання відзиву на позов відповідач-2 не скористався та про причину неподання відзиву на позов суд не повідомив.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведену норму, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 у період з 15 лютого 1985 року по 31 серпня 1986 року перебував на військовій службі у період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан у складі в/ч 17755 /а.с. 41-43/.

Висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №331/ж від 21 лютого 2017 року зафіксовано, що при огляді ОСОБА_2 виявлені рубці в лобній ділянці по середній лінії на межі росту волосся, в лівій підлопатковій ділянці, по зовнішній поверхні гомілки в середній та нижній третинах. Вказані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1986 році /а.с. 40/.

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 609 від 21 лютого 2017 року) зазначено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, спини та правої ноги (контузія головного мозку 1986 році) рядового у відставці ОСОБА_2, 1965 року народження, наслідком яких стали рубці шкіри у зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №331/Ж від 21 лютого 2017 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: "Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ, МВТ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ-ІІІ ст., прогресуючого перебігу з вираженим церебростенічним синдромом, вестибуло-координаторними розладами, емоційно- вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням, вегето-судинною дисфункцією, частими лікворо-динамічними кризами, стійко- вираженим цефалгічним синдромом. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з розсіяною органічною симптоматикою, вирженими лікворо-динамічними порушеннями центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст. Полісегментарного остеохондрозу хребта з вираженим больовим синдромом. Гіпертонічної хвороби ІІ ст., ступ.2, ризик 3. ІХС. Дифузного кардіосклерозу", що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, - поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 39/.

01 березня 2017 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із пораненням, контузією та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0563400 від 29 березня 2017 року /а.с. 38/.

ОСОБА_2 звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату та Департаменту фінансів Міністерства оборони України із заявою від 23 липня 2018 року, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. До заяви додав копії: паспорта, ідентифікаційного номера, військового квитка, посвідчення ветерана війни-інваліда, посвідчення інваліда ІІ групи, довідки Міністерства оборони України від 26 січня 2017 року, висновку спеціаліста СМЕ від 21 лютого 2017 року, витягу з протоколу ВЛК від 21 лютого 2017 року, консультативного висновку інституту отоларингології №2815/17 від 21 лютого 2017 року та консультативного висновку інституту нейрохірургії від 21 лютого 2017 року /а.с. 36-37/.

Листом Полтавського обласного військового комісаріату № 12/1834 від 09 серпня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено, що він не має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки інвалідність йому встановлена понад тримісячний термін після звільнення зі строкової військової служби (звільнений - 31 серпня 1986 року, інвалідність встановлена - 01 березня 2017 року). Крім того, у листі зазначено, що згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, підставою для виплати одноразової грошової допомоги, є, зокрема, документ, що свідчить про причини та обставини поранення. Пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, визначені документи, якими можуть підтверджуватися причини та обставини поранення /а.с. 44/.

Не погодившись з такою відповіддю відповідача-1 та бездіяльністю відповідача-2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Згідно зі статтею 41 вказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності/ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Частиною шостою статті 16-3 цього Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України /частина дев'ята вказаної статті/.

Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

За змістом пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, а розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених норм слідує, що компетенцією Полтавського обласного військового комісаріату є складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, а компетенцією Міністерства оборони України - прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Таким чином, Полтавський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (можливості призначення та виплати такої допомоги) та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17 (реєстраційний номер в ЄРСР 75673655), від 22 серпня 2018 року у справі №802/1966/17-а (реєстраційний номер в ЄРСР 76032752), від 18 жовтня 2018 року у справі №825/454/18 (реєстраційний номер в ЄРСР 77248396) та від 18 жовтня 2018 року у справі №825/1750/18 (реєстраційний номер в ЄРСР 77248279).

Отже, відмовляючи позивачу у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 березня 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, і направленні такого висновку до Міністерства оборони України, Полтавський обласний військовий комісаріат діяв з порушенням наданих йому повноважень.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги і направити його на розгляд до Міністерства оборони України та зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату скласти висновок за заявою ОСОБА_2 від 27 липня 2018 року (вх. №К-181/ВСЗ від 06 серпня 2018 року) щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІ групи з 01 березня 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити такий висновок на розгляд до Міністерства оборони України.

Натомість, позовні вимоги про визнання протиправною відмови Полтавського обласного військового комісаріату у складанні висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягають.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення з приводу призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, з огляду на таке.

Зі змісту статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктів 11, 12 та 13 Порядку № 975 слідує, що Міністерство оборони України, як розпорядник бюджетних коштів, приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги після надходження від керівника обласного військового комісаріату висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Враховуючи, що висновок обласного військового комісаріату щодо виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України не надходив, у останнього не виникло обов'язку прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за зверненням військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста законодавством не передбачено.

А відтак, відповідачем-2 не допущено бездіяльності щодо прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача на час розгляду цієї справи не порушені Міністерством оборони України, то позовна вимога до Міністерства оборони України є безпідставною.

Отже, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору і витрат про його сплаті не поніс.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, буд. 78 а, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 07851296) та Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, буд. 6, м.Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови скласти висновок щодо виплати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 березня 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити його на розгляд до Міністерства оборони України.

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат скласти висновок за заявою ОСОБА_2 від 27 липня 2018 року (вх. №К-181/ВСЗ від 06 серпня 2018 року) щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" як інваліду ІІ групи з 01 березня 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити такий висновок на розгляд до Міністерства оборони України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Cуддя Н.І. Слободянюк