Рішення № 77745156, 08.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3550/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

секретаря судового засідання - Лайко О.В.

представника позивача - Рой Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Лебідь" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними.

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2018 року Приватне акціонерне товариство "Лебідь" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича щодо витребування від Приватного акціонерного товариства "Лебідь" інформації зазначеної у запиті №55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України є протиправними, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено право витребовувати інформацію про належні боржнику кошти та майно у особи, яка не є стороною виконавчого провадження, та не залучалася до проведення виконавчих дій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Протокольною ухвалою від 08 листопада 2018 року відмовлено в залученні до участі у справі в якості третіх осіб ПрАТ "Компанія "Райз" та "NIBULON S.A".

26 жовтня 2018 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву у якому останній просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що Закон України "Про виконавче провадження" не обмежує державного виконавця в праві витребовувати інформацію лише від осіб, які є учасниками виконавчого провадження, або залучаються до проведення виконавчих дій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання та про причини неявки суд не повідомив, суд визнав за можливе проводити судове засідання за його відсутності.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

У провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва №759/16206/14-ц, виданого 28 грудня 2017 року, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 22 січня 2018 року ВП №55583162.

За даними цього виконавчого провадження боржником є Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", а стягувачем - "NIBULON S.A".

03 вересня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. на адресу ПАТ "Лебідь" направлена запит №55583162/20.1-4/23, яким вимагалось протягом трьох днів з моменту отримання цієї вимоги надати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наступну інформацію:

- відомості про належне приватному акціонерному товариству "Компанія "Райз" майно, що перебуває у ПАТ "Лебідь" та майно чи кошти, які позивач повинний передати приватному акціонерному товариству "Компанія "Райз";

- довідку про стан заборгованості ПАТ "Лебідь" перед ПАТ "Компанія "Райз";

- письмові пояснення щодо підстав і строків її виникнення та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів.

Не погодившись з діями державного виконавця органу ДВС щодо вимоги надати інформацію зазначену у запиті №55583162/20.1-4/23 від 03 вересня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Частиною першою статті 14 Закону №1404-VIII передбачено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За правилами частини другої вказаної статті для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно частини п'ятої статті 18 Закону №1404-VIII під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Судом враховано, що у відповідності до пункту 9 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Таким чином, вимога державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення, а тому відповідач складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказану вимогу діяв з метою розшуку майна та коштів боржника на виконання вимог статті 18 Закону №1404-VIII.

Статтею 53 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Отже, державний виконавець може звернутись до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати від таких осіб відповідні відомості про майно боржника.

Водночас, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не встановлено жодних обмежень періодів, за які може бути витребувана відповідна інформація.

З матеріалів справи судом встановлено, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва № 759/16206/14-ц, про визнання та надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) про стягнення заборгованості в розмірі 17 536 000 доларів США з ПАТ "Компанія "Райз" (боржник) на користь "NIBULON S.A" (стягувач).

За повідомленням, наданим компанією "NIBULON S.A" державному виконавцю стало відомо, що у ПАТ "Лебідь" можуть бути майно та кошти, які належить передати ПАТ "Компанія "Райз".

При цьому, суд зазначає, що не зважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII звернутись до нього з вимогою щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Оскільки предметом вимоги відповідача було витребування інформації щодо майна та коштів належних ПАТ "Компанія "Райз", яка є боржником у виконавчому провадженні за №55583162, тому державний виконавець мав право надіслати позивачу вимогу від 03 вересня 2018 року та витребувати у останнього відповідні відомості згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання позивача на те, що відповідач не мав права витребовувати від нього інформацію щодо дебіторської заборгованості перед ПАТ "Компанія "Райз", суд не приймає до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII надає державному виконавцю повноваження на вчинення таких дій без жодних умов чи обмежень, а відповідач вимагав надати інформацію виключно про майно та кошти, які наявні у позивача та які належить передати ПАТ "Компанія "Райз", що виключає втручання у господарську діяльність позивача.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення відповідачем територіальної юрисдикції при надісланні останнім вимоги, зважаючи на наступні обставини.

Згідно статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

У відповідності до пункту 3 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Пунктом 4 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.

Відтак, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наділений повноваженнями щодо надіслання вимог, пов'язаних з виконанням рішень, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича щодо вимоги про надання інформації зазначеної у запиті від 03 вересня 2018 року №55583162/20.1-4/23.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Лебідь" до департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 листопада 2018 року.

Суддя С.С. Бойко