Рішення № 77745000, 30.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1719/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача-1 Цимбор Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій/бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) 26.04.2018 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач -1) з вимогами:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області від 06.04.2018 № 1450/М-20/07.05-06 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 23 роки 18 днів;

- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 23 роки 18 днів, починаючи з дати призначення пенсії.

Ухвалою від 08.05.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.07.2018 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 24.07.2018 (а.с. 123-124). Відповідно до поданої заяви позивач зазначив другим відповідачем - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), позовні вимоги визначив такі:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ МВС України у Львівські області, викладені в листі № М-61/Аз/13/22-2018 від 18.07.2018 та дії (бездіяльність) ГУ ПФУ у Львівській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 23 роки 18 днів, викладені в листі від 06.04.2018 року № 1450/М-20/07.05-06;

- зобов'язати ГУ МВС України у Львівські області подати до уповноважених органів, що призначають пенсії необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 23 роки 18 днів, починаючи з дати призначення пенсії.

У зв'язку з поданою заявою ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 24.07.2018, суд ухвалою від 26.07.2018 залучив до участі у справі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області, відповідач -2) як співвідповідача та вирішив розглянути справу №813/1719/18 за правилами загального позовного провадження.

26.09.2018 позивач знову змінив позовні вимоги до відповідачів, виклавши їх в такій редакції:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ МВС України у Львівські області, викладені в листі № М-61/Аз/13/22-2018 від 18.07.2018 та дії (бездіяльність) ГУ ПФУ у Львівській області, викладені в листі від 06.04.2018 року № 1450/М-20/07.05-06 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 23 роки 18 днів;

- зобов'язати ГУ МВС України у Львівські області подати до ГУ ПФУ у Львівській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 23 роки 18 днів, починаючи з дати призначення пенсії, а саме 12.12.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Листом № 1450/М-20/07.05-06від 06.04.2017 ГУ ПФУ у Львівській області надало відповідь на його звернення та відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. 10.07.2018 позивач також звернувся до ГУ МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років та просив подати до уповноважених органів, що призначають пенсії, необхідні документи для призначення йому пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». ГУ МВС України у Львівській області листом від 18.07.2018 № М-61/Аз/13/22-2018 повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач вважає такі дії/бездіяльність відповідачів протиправними та такими, що порушують законні та гарантовані права позивача. Позивач посилається на норми статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та норму підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», згідно з якою до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби особами рядового і начальницького складу державної пожежної охорони в її підрозділах на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками матеріалами. Враховуючи ці норми позивач вважає, що його загальний стаж роботи відповідно до перерахунку один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби складає 23 роки 00 місяців 18 днів, що є достатнім для призначення пенсії. При цьому позивач вважає, що норми Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги.

Відповідач-1, ГУ ПФ України у Львівській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 144-148), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Пояснив, що ОСОБА_1 06.03.2018 особисто звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Ця заява була подана відповідно до Закону України «Про звернення громадян», на яку листом № 1450/М-20/07.05-06від 06.04.2017 відповідач-1 надав відповідь в порядку, визначеному цим Законом. Вказує, що рішення, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФ України у Львівській області не приймало. Відповідач -1, з посиланням на норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 зазначає, що вимоги позивача до ГУ ПФ України у Львівській області є передчасними, оскільки структурним підрозділом МВС України не було скеровано необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років на адресу відповідача -1. При цьому представник відповідача - 1 вказує, що норма пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ чітко визначає, що пенсія за вислугу років призначається при наявності у військовослужбовця на день звільнення зі служби вислуги - 22 календарних роки і більше. Оскільки календарна вислуга років позивача на день звільнення (16.03.2015) становить 20 років 06 місяців 15 днів, законних підстав для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до статтей 12,13 Закону № 2262-ХІІ немає.

Відповідач -2, Головне управління МВС України у Львівські області відзиву на позов не подало, участі представника у судовому засіданні не забезпечило.

Відповідач -1 на вимогу суду надав копію пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 67-115).

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області № 178 о/с від 13.03.2015, начальник Старосамбірського районного відділу ГУ МВС України у Львівській області підполковник ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ з 16.03.2015 в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни); вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становила: 20 років 06 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні: 23 роки 00 місяців 18 днів (а.с. 125).

29.12.2016 ОСОБА_1 звернувся через ГУ МВС України у Львівській області про призначення йому пенсії за інвалідністю (а.с.73). ГУ МВС України у Львівській області 12.01.2017 скерувало на адресу ГУ ПФУ у Львівській області подання (а.с.71) та матеріали для призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (а.с.70-87).

16.01.2017 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 12.12.2016 (дата встановлення інвалідності; а.с.67). В матеріалах пенсійної справи є докази проведених відповідачем-1 перерахунків пенсії ОСОБА_4 по інвалідності та встановлення доплат до неї, останній - 27.03.2018 (а.с.113-114).

06.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с. 126). В цій заяві ОСОБА_1 з посиланням на норму статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та підпункт «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393) просив призначити йому пенсію за вислугу років. Заява обгрунтована тим, що він як працівник органів внутрішніх справ має право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця часу проходження служб.

ГУ ПФУ у Львівській області листом № 1450/М-20/07.05-06від 06.04.2018 надало відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян» та повідомило заявника (а.с. 132), що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені, зокрема, зі служби з 1 жовтня 2014 по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.

10.07.2018 позивач звернувся до ГУ МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, просив подати до уповноважених органів, що призначають пенсії необхідні документи для призначення йому пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с. 129-131).

ГУ МВС України у Львівській області листом від 18.07.2018 № М-61/Аз/13/22-2018 (а.с. 134-135) надало позивачу відповідь та повідомило, що оскільки на день звільнення вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становила 20 років 06 місяців 15 днів, відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд оглянув, надану відповідачем -1 пенсійну справу ОСОБА_1 (а.с.66-115) та встановив, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 06.03.2018 та лист ГУ ПФУ у Львівській області № 1450/М-20/07.05-06від 06.04.2017 відсутні серед матеріалів пенсійної справи. Представник відповідача-1 на запитання суду пояснив, що заява ОСОБА_1 розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», заявнику своєчасно надано вичерпну відповідь на його звернення. Оскільки заява не розглядалася в порядку Закону № 2262-ХІІ та відповідне рішення не приймалося, ці матеріали не долучалися до пенсійної справи ОСОБА_1

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Частина друга цієї статті визначає, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів статті 49 Закону № 2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Строки призначення пенсій визначено у статті 50 Закону № 2262-XII.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання (пункт 4 Порядку №3-1).

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (пункт 6 Порядку № 3-1).

Для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:

- заява про призначення пенсії;

- грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

- документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону);

- довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

- копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»;

- копія паспорта.

При цьому у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою (абзац другий пункту 6 Порядку № 3-1).

Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону № 2262-XII.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка-повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви.

При прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: -перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, - відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; - здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; - перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі (пункт 16 Порядку №3-1).

Відповідно до пункту 17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії (пункт 18 Порядку №3-1).

Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

При прийнятті цього рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, які викладені у постанові 22.04.2014 у справі № 21-484а13, а також Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду з цього питання (постанови від 06.03.2018 №753/12809/14, від 27.03.2018 № 541/910/17, від 25.09.2018 №573/2476/16-а). Суд касаційної інстанції при розгляді аналогічних спорів неодноразово вказував на те, що підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання. Відсутність такого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а ефективним способом захисту прав заявника за таких обставин визнається зобов'язання ПФУ розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до законів про пенсійне забезпечення.

При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII, видами пенсійного забезпечення за цим законом є: - пенсія за вислугу років; - пенсія по інвалідності; - пенсія в разі втрати годувальника. Статтею 7 Закону № 2262-XII визначено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 12.12.2016 отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону № 2262-XII. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 06.03.2018 та просив призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Отже, заявник звернувся до компетентного органу ПФУ та по суті просив змінити йому вид пенсійного забезпечення - з пенсії по інвалідності, яку він вже отримує, на пенсію за вислугу років, - яку він бажає отримувати.

Визначений пунктом 6 Порядку № 3-1 перелік документів, що подаються для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності є однаковим, при цьому для призначення пенсії по інвалідності об'єктивно подається більше документів - на підтвердження факту інвалідності, пов'язаної з проходженням особою служби. Всі ці документи вже є в пенсійній справі ОСОБА_1 (а.с.74-87).

Відповідно до вимог пп. 14-18 Порядку №3-1 ГУ ПФУ у Львівській області повинно було:

- прийняти та зареєструвати заяву ОСОБА_1 від 06.03.2018;

- перевірити правильність оформлення заяви, здійснити попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів, перевірити правильність копій відповідних документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розходження тощо;

- за потреби - вимагати від міністерств та інших органів, заявника дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі;

- не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший розглянути подані документи та прийняти рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший.

Це рішення оформляється розпорядженням ГУ ПФУ.

Суд встановив, що ГУ ПФУ у Львівській області не приймало рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.03.2018 в порядку, визначеному Законом № 2262-XII та Порядком № 3-1. Натомість заяву ОСОБА_1 розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», про що йому надіслало лист від 06.04.2018. В цьому листі ГУ ПФУ у Львівській області роз'яснило заявнику, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XI пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу […] незалежно від віку, якщо вони звільнені, зокрема, зі служби з 1 жовтня 2014 по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.

На переконання суду, такі дії відповідача-1 не є законним способом поведінки державного органу та є формальною відпискою на заяву ОСОБА_1, оскільки не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже - не можуть вважатися «відмовою у призначенні пенсії» у розумінні частини другої статті 49 Закону № 2262-ХІІ та положень пункту 17 Порядку № 3-1. Застосовуючи наведені вище норми законодавства суд дійшов висновку, що рішення про призначення чи про відмову в призначенні/зміні виду пенсії повинно бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом - розпорядженням ГУ ПФУ у Львівській області. Таке рішення, на переконання суду, не може оформлятися листом у відповідь на заяву про призначення пенсії.

Оцінюючи такі дії ГУ ПФУ у Львівській області через призму вимог статті 49 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 3-1, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 06.03.2018. Відсутність належним чином оформленого рішення ГУ ПФУ у Львівській області про призначення чи про відмову в призначенні/зміні виду пенсії ОСОБА_1 після спливу встановленого законом десятиденного строку розгляду заяви особи, не зважаючи на надіслання ОСОБА_1 листа, свідчить про те, що відповідач-1 не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 06.03.2018 №753/12809/14, від 27.03.2018 № 541/910/17, від 25.09.2018 №573/2476/16-а.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача-1 полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, які передбачені у частині другій статті 49 Закону № 2262-ХІІ та положень пункту 17 Порядку № 3-1 у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.03.2018 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення на підставі вимог Закону №2262-XI та Порядку №3-1. При цьому зобов'язання вчинити ці дії не є втручанням у дискреційні повноваження ГУ ПФУ у Львівській області, оскільки відповідача-1 зобов'язано вчинити конкретні дії, визначені частиною другою статті 49 Закону № 2262-ХIІ та пункту 17 Порядку № 3-1, а саме - прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії за віком. За встановлених судом обставин справи суд вважає передчасним прийняття рішення про зобов'язання відповідача-1 провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, адже відповідач-1 ще не прийняв жодного рішення з цього питання у встановленому законом порядку. Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Стосовно позовних вимог до ГУ МВС України у Львівські області, то суд відмовляє в їх задоволенні з мотивів безпідставності. Суд враховує той факт, що після звільнення зі служби та встановлення інвалідності ОСОБА_1 звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Цю заяву разом із сформованим поданням про призначення пенсії та усіма необхідними документами, передбаченими пунктом 7 Порядку №3-1, ГУ МВС у Львівській області скерувало управлінню пенсійного забезпечення військовослужбовців ГУ ПФУ у Львівській області (а.с. 70) для призначення пенсії ОСОБА_1; ці документи знаходяться в пенсійній справі ОСОБА_1 За таких обставин суд не бачить підстав та необхідності зобов'язувати відповідача-2 повторно скеровувати ці документи на розгляд відповідачу-1. Суд також враховує положення пункту 16 Порядку №3-1, відповідно до якого орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Отже, ГУ ПФУ у Львівській області за необхідності може витребувати додаткові документи як в заявника, так і в ГУ МВС України у Львівські області. Щодо позиції відповідача-2 про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (а.с.134-135), то така сама по собі не порушує прав позивача та не перешкоджає вирішенню цього питання по суті компетентним органом, що призначає пенсії, а саме - ГУ ПФУ у Львівській області.

З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

задовольнити позов частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 06.03.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 06.03.2018 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2018.

Суддя Москаль Р.М.