Рішення № 77744930, 09.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3121/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Луганській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області) такими вимогами:

1) визнати протиправною відмову відповідача в оформленні позивачу всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за вислугою років, та направленні подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ в Луганській області);

2) зобов'язати відповідача оформити та подати до ГУПФУ в Луганській області всі необхідні документи та подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років.

В обґрунтування вимог зазначено, що з 21.12.1996 по 06.11.2015 позивач проходила службу в ОВС України, з 07.11.2015 по 16.03.2016 - в Управлінні внутрішньої безпеки у Луганській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України), з 16.03.2016 по 29.05.2018 - в ГУНП в Луганській області. Наказом ГУНП в Луганській області від 25.05.2018 № 227 о/с відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнена зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 29.05.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 21 рік 05 місяців 07 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 21 рік 05 місяців 07 днів, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 30 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки.

Позивач звернулась до відповідача з заявою від 05.09.2018 про призначення (перерахунок) пенсії, для спрямування її до уповноваженого структурного підрозділу відповідно до вимог п. 1 ч. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1. Листом від 01.10.2018 № 6824/111/58/05-2018 відповідач повідомив позивача, що у ГУНП в Луганській області відсутні правові підстави для підготовки необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугою років, передбаченої пунктом «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», документів і направлення їх разом із заявою про призначення пенсії до ГУПФУ в Луганській області.

З такою відмовою позивач не згодна, оскільки згідно з довідкою від 27.07.2018 № 2802/111/19-2018, виданою ГУНП в Луганській області, позивач в період з 21.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 01.09.2016, з 01.09.2016 по 30.04.2018 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції (далі - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області. У зв'язку з чим, позивач, як учасник АТО та бойових дій має пільговий стаж 07 років 06 місяців 16 днів, який, на думку позивача, має бути врахований до стажу, що дає право особі на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Відповідач, не врахував, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про затвердження Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Таким чином, позивач на час звільнення з ГУНП в Луганській області має для призначення пенсії за вислугою років в календарному обчисленні 21 рік 05 місяців 07 днів та 07 років 06 місяців 16 днів пільгового стажу, а всього 28 років 11 місяців 23 дні, що дає право на призначення пенсії за вислугою років.

Ухвалою суду від 09.10.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 53-54).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

Від представника відповідача через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду 31.10.2018 за вх. № 29698/2018 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 64-68), в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог з таких підстав.

З посиланням на статті 2, 12, 17 Закону № 2262-ХІІ відповідач зауважує, що Законом в імперативній формі визначений календарний строк служби особи в поліції, який обчислюється саме з використанням певної кількості календарних років та певної кількості календарних місяців, після настання якого особа має право на призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Для призначення пенсії за пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ необхідно, щоб на час звільнення з лав Національної поліції вислуга років особи становила 23 календарних роки та 6 місяців і більше. У свою чергу, позивач звільнена з вислугою років у календарному обчисленні 21 рік 05 місяців 07 днів. У зв'язку з чим у позивача відсутнє право на призначення пенсії за пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а також зарахування до календарної вислуги років часу участі в АТО на час проходження служби в ОВС України та НП України на відповідних посадах у підрозділах, що підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах.

Представник відповідача зауважує, що ні в статті 12, ні в статті 17 Закону № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років та 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Тоді, як вказаними нормами чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 роки та 6 місяців календарних років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Залишення поняття обчислення вислуги років на пільгових умовах в Постанові КМУ № 393 обумовлено тим, що вказане пільгове обчислення вислуги років має правове значення для інших правовідносин.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007за № 135/13402, пунктом 1 якої передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

У свою чергу позивач звернувся до відповідача із заявою, датованою 05.09.2018, з вимогою оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років.

ГУНП в Луганській області вказана заява була уважно розглянута та листом від 01.10.2018 № 6824/111/58/05-2018 повідомлено позивачу, що у відповідності до статті 12 Закону № 2262-ХІІ у відповідача відсутні підстави для надання документів до ПФУ для призначення пенсії позивачу, у зв'язку з відсутність у позивача календарної вислуги років для призначення пенсії, як це передбачено Законом № 2262-ХІІ.

Позивачем через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду 05.11.2018 за вх. № 30550/2018 подано відповідь на відзив (арк. спр. 91-95).

У позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вирішено в ухвалі суду від 09 жовтня 2018 року (арк. спр. 53-54).

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

З копії паспорта громадянина України (арк. спр. 14-16), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 17), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 18) судом встановлено такі відомості про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, фактичне місце проживання: 93406, АДРЕСА_1.

Проходження позивачем служби в ОВС України у період з 21.12.1996 по 06.11.2015, служби в Національній поліції України з 07.11.2015 по 29.05.2018 підтверджено записами у трудовій книжці позивача від 05.11.2007 серії НОМЕР_2 (арк. спр. 19-24), довідкою ГУНП в Луганській області від 25.07.2018 про проходження служби на посадах атестованого складу (арк. спр. 38-39).

Безпосередня участь позивача в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у період з 27.07.2014 по 07.11.2015, з 01.09.2016 по 30.04.2018 підтверджена довідкою ГУНП в Луганській області від 27.07.2018 № А-13721 (арк. спр. 37), а також посвідченням від 16.07.2015 серії НОМЕР_3 (арк. спр. 25).

Згідно з витягом з наказу ГУНП в Луганській області від 25.05.2018 № 227 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) з 29.05.2018. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні 21 рік 05 місяців 07 днів (арк. спр. 26).

Наказом ГУНП в Луганській області від 30.07.2018 № 316 о/с внесено часткові зміни до пункту наказу ГУНП в Луганській області від 25.05.2018 № 227 о/с в частині зарахування до вислуги років на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) при звільненні позивача зі служби в поліції 07 років 11 місяців 00 днів (арк. спр. 44).

Позивач звернулася до ГУНП в Луганській області із заявою від 05.09.2018 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просить призначити їй пенсію за вислугою років (арк. спр. 48).

Листом ГУНП в Луганській області від 01.10.2018 № 6824/111/58/05-2018 повідомлено позивача про результати розгляду її заяви від 05.09.2018. Зазначено, що на день звільнення позивача її вислуга років у календарному обчисленні складає 21 рік 05 місяців 07 днів. Такої вислуги років не достатньо для призначення позивачу пенсії за пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби у період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, на день звільнення має становити 23 календарних роки та 6 місяців і більше. Через відсутність у позивача необхідної вислуги років, їй відмовлено у підготовці документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, передбаченої пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, і направленні їх разом із заявою про призначення пенсії до ГУПФУ в Луганській області (арк. спр. 49-51).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Одночасно частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років та 6 місяців вислуги років, обчисленої на пільгових умовах.

Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 23 календарних років та 6 місяців; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 (номер рішення в ЄДРСР 73042834) та від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17 (номер рішення в ЄДРСР 76613907).

Суд зауважує, що календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що законодавець у назві статті 17 Закону № 2262-ХІІ використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років «для призначення пенсії». Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.

Вищеописаними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено, що вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 21 рік 05 місяців 07 днів.

Відповідно, суд дійшов висновку, що наявної у позивача вислуги років не достатньо для призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393), відповідно до якої позивачу (на думку суду) для призначення пенсії у вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, суд виходить з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки приписи пункту 3 Постанови № 393 суперечать приписам пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ, як правового акта, що має вищу юридичну силу.

Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Згідно з пунктом 14 Порядку орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

З вищевикладеного слідує, що обов'язок уповноваженого структурного підрозділу щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії виникає тільки у разі подання заяви про призначення пенсії за вислугу років особою, яка має право на пенсію згідно з Законом № 2262-ХІІ.

Оскільки позивач на час звернення до відповідача із заявою від 05.09.2018 не набула права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, суд вважає, що у відповідача не виник обов'язок щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за такою заявою.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов'язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді звернення позивача щодо оформлення та подання документів до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії позивачу правомірно враховував вислугу років позивача в календарному обчисленні, а тому діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 91000, АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 93406, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місце знаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Партизанська, будинок 16, код за ЄДРПОУ 40108845) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова