Рішення № 77744823, 31.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1523/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МО України) про визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.06.2018 року № 65 (пункт 8) стосовно відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зобов'язання комісію МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняти рішення за результатами розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 13.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат (далі - третя особа), продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісія МО України неправомірно відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги через те, що ним не подано документ, який свідчить про причини та обставини травми. Позивач вважає, що ним подано всі документи відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», а тому оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню як протиправне.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що комісія МО України розглянула документи, подані позивачем на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №975 та статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та дійшла висновку про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, оскільки останнім не подано копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданих до суду поясненнях представник третьої особи посилається на те, що жодних протиправних дій чи бездіяльності за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 Волинським обласним та підпорядкованим Камінь-Каширським районним військовими комісаріатами не вчинялось. Вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає.

У судове засідання позивач не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, просили відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях щодо позовної заяви відповідно.

Заслухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР з 03.05.1968 року по 16.06.1970 року, приймав участь в бойових діях з 29.12.1968 року по 01.01.1969 року на території республіки Чехословаччина, про що свідчать військовий квиток НОМЕР_1 від 25.04.1968 року, довідка Камінь-Каширського районного військового комісаріату від 04.04.2018 року №31.

Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №2225/ж від 07.09.2016 року, виданого Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, виявлені спеціалістом у ОСОБА_4 рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1968 році.

Згідно Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол від 07.09.2016 року № 3837) підтверджено, що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_4, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивачу 20.09.2016 року відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААА №386734 встановлена ІІ група інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія), так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (Чехословакія).

10.11.2016 року ОСОБА_4 видано посвідчення НОМЕР_2 інваліда війни.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28.02.2018 року, яке набрало законної сили, встановлено юридичний факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області, у 1968 році отримав поранення (контузію) при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі військової частини польова пошта 82912 на території Чехо-Словацької Соціалістичної Республіки в період проходження строкової військової служби.

04.04.2018 року позивач через Камінь-Каширський районний військовий комісаріат звернувся до Волинського обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив направити документи на розгляд комісії в Департамент фінансів МО України та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності, поранення (контузія), так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (Чехія).

11.04.2018 року Волинський обласний військовий комісаріат направив до МО України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4, який з 20.09.2016 року визнаний інвалідом ІІ групи. Крім того, третя особа повідомила відповідача, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області встановлено юридичний факт отримання ОСОБА_4 поранення (контузії) при безпосередньому виконання обов'язків військової служби.

Як вбачається з пункту 8 витягу з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.06.2018 року № 65, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги рядовому в запасі ОСОБА_4, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формувань, а також членів їх сімей.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ цього Закону встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини шостої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункту 9 статті 16-3 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -Порядок № 975).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №386734, ОСОБА_4 при первинному огляді 20.09.2016 року встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія), так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (Чехословакія). Встановлення позивачу ІІ групи інвалідності також підтверджується посвідченням НОМЕР_2 інваліда війни.

Отже, з 20.09.2016 року у позивача як військовослужбовця, якому встановлена ІІ група інвалідності, виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Отже, пунктом 11 вказаного Порядку передбачено вичерпний перелік документів, які військовослужбовець повинен подати уповноваженому органу для виплати одноразової грошової допомоги.

Як слідує з матеріалів справи, позивач до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності додав такі документи, зокрема:

довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №386734 про встановлення ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія), так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (Чехословакія);

витяг з протоколу №3837 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.09.2016 року, відповідно до якого ЦВЛК на підставі висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07.09.2016 №2225/Ж, виданого Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, встановила, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, обох рук, лівої ноги (контузія головного мозку - 1968 рік) рядового у відставці ОСОБА_4 - поранення, контузія та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №2225/Ж від 07.09.2016 року про те, що виявлені при огляді ОСОБА_4 рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1968 році;

рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28.02.2018 року, яким встановлено юридичний факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області, у 1968 році отримав поранення (контузію) при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі військової частини польова пошта 82912 на території Чехо-Словацької Соціалістичної Республіки в період проходження строкової військової служби.

Аналізуючи вищенаведені докази, суд вважає, що комісія МО України безпідставно відмовила позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги з огляду на таке.

Як передбачено пунктом 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Наведене дає суду підстави дійти висновку про те, що саме протокол ВЛК є тим документом, на підставі якого встановлюється причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців.

Згідно з пунктами 21.7 та 21.8 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Отже, у разі відсутності у колишніх військовослужбовців довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військово-лікарській комісії приймають до уваги інші достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема, і медичні.

Судом встановлено, що при встановленні ЦВЛК причинного зв'язку поранення, контузії ОСОБА_4 був взятий до уваги висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №2225/Ж від 07.09.2016 року, який і є медичним документом.

Разом з тим, абзацом шостим пункту 11 Порядку №975, серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

При цьому, Порядок №975 не визначає, який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

За наведених обставин суд зазначає, що позивач подав повний пакет документів, передбачений пунктом 11 Порядку №976, для призначення йому одноразової грошової допомоги. Водночас комісія МО України не вправі ставити під сумнів та надавати юридичну оцінку висновку ЦВЛК про причинний зв'язок поранення, контузії, оскільки установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) належить виключно до повноважень військово-лікарської експертизи (пункт 1.1 Положення №402).

Пунктом 19 Порядку №975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відтак, лише за наведених у пункті 19 Порядку №975 підстав призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

З витягу протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.09.2016 року №3837 вбачається, що ОСОБА_4 отримав поранення, контузію та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Отже, висновком ЦВЛК підтверджено факт причинного зв'язку поранення, контузії позивача з виконанням обов'язків військової служби. Водночас у випадку встановлення військово-лікарською експертизою, що поранення (травма, контузія, каліцтво) військовослужбовця одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, або одержане внаслідок правопорушення, до протоколу заносяться відомості про причинний зв'язок у відповідному формулюванні.

Разом з тим, з висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07.09.2016 року №2225/Ж вбачається, що рубці білуватого кольору на голові, обох рук, лівої ноги є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних поранень, що могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1968 році.

Суд також звертає увагу на те, що наявним в матеріалах справи рішенням Камінь-Каширський районний суд Волинської області від 28.02.2018 року, яке було надіслане позивачем разом з іншими документами для виплати одноразової грошової допомоги, встановлено юридичний факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області, у 1968 році отримав поранення (контузію) при безпосередньому виконанні обов'язків військової служби у складі військової частини польова пошта 82912 на території Чехо-Словацької Соціалістичної Республіки в період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведене дає підстави дійти висновку, що вказані документи є належними та достатніми доказами, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), в тому числі причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв ОСОБА_4, а тому вказують на відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії).

У свою чергу слід зазначити, що саме на відповідача у даній справі як уповноваженого суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок доказування протилежного, а саме: що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.05.2018 року, 26.06.2018 року у справах №№729/426/17, 7503765/17.

Отже, наведені відповідачем доводи не підтверджують наявність передбачених пунктом 19 Порядку №975 підстав для відмови ОСОБА_4 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол від 22 червня 2018 року № 65) про відмову у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняти рішення за результатами розгляду заяви про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повне рішення суду складено 09 листопада 2018 року.