Рішення № 77744617, 06.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 листопада 2018 р. Справа № 0240/3039/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що починаючи з 2001 року він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримував пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13.02.2018 року він звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За наслідками розгляду заяви, позивача було переведено на пенсію за віком, однак в порушення, на його думку, п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» таке переведення здійснено з урахуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не з урахуванням середньої заробітної плати, визначеної для призначення пенсії у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, тобто за 2016-2017 роки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 07.09.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що розмір пенсії позивачу обчислений відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 02.10.2018 року частково задоволено клопотання представника відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні та вирішено здійснювати розгляд даної справи в порядку, визначеному ст. 262 КАС України без повідомлення сторін. Крім того, даною ухвалою також витребувано у позивача та зобов'язано надати суду у 10-денний строк з дня отримання ухвали будь-які докази на підтвердження наявності у нього страхового стажу, здобутого після призначення пенсії по інвалідності (трудова книжка, тощо).

Копія ухвали від 02.10.2018 року отримана позивачем 05.10.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом із тим, як встановлений судом строк, так і станом на 06.11.2018 року, вимоги ухвали суду від 02.10.2018 року залишились не виконаними.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що починаючи з 24.01.2001 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримував пенсію по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

13.02.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та із застосуванням порядку, визначеного п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За наслідками розгляду заяви, відповідачем здійснено переведення позивача на пенсію за віком, розмір якої розрахований з урахуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Разом із тим, на думку позивача, його переведення на пенсію за віком, розмір якої розрахований з урахуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, здійснено відповідачем із порушенням положень п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже розмір його пенсії мав би бути обрахований з урахуванням середньої заробітної плати, визначеної для призначення пенсії у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, тобто за 2016-2017 роки.

Наведені обставини зумовили його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи ч. 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається із матеріалів справи, 24.01.2011 року позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, як слідує із розпорядження №136121 від 21.03.2018 року (а.с. 18) та зазначено відповідачем у відзиві, загальний страховий стаж позивача на момент призначення пенсії по інвалідності становить 25 років 5 місяців 16 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії (абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Із наведених положень слідує, що умовою застосування показника середньої заробітної плати, визначеного для призначення пенсії, при переведенні особи з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, є факт наявності у особи не менш як 24 місяці страхового стажу, здобутого після призначення пенсії по інвалідності.

В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, зокрема із розпорядження №136121 від 23.03.2018 року (а.с. 20), а також вказано відповідачем у відзиві, загальний стаж позивача станом на дату його переведення на пенсію за віком, із урахуванням стажу набутого після призначення пенсії по інвалідності, становить 25 років 7 місяців 12 днів.

Таким чином, стаж позивача, здобутий ним після призначення пенсії по інвалідності, становить 2 місяці.

З огляду на викладене, у позивача відсутній необхідний страховий стаж, здобутий після призначення йому пенсії по інвалідності (не менш як 24 місяці), наявність якого, є необхідною умовою для застосування показника середньої заробітної плати, визначеного ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії, тобто середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що після призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 постійно продовжував працювати.

З метою з'ясування наведених обставин, ухвалою від 02.10.2018 року, окрім іншого, витребувано у позивача та зобов'язано надати суду у 10-денний строк з дня отримання ухвали будь-які докази на підтвердження наявності у нього страхового стажу, здобутого після призначення пенсії по інвалідності (трудова книжка, тощо).

Копія ухвали від 02.10.2018 року отримана позивачем 05.10.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом із тим, як встановлений судом строк, так і станом на 05.11.2018 року, вимоги ухвали суду від 02.10.2018 року залишились не виконаними.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність у позивача не менш як 24 місяці страхового стажу, здобутого ним після призначення пенсії по інвалідності.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що посилання представника позивача на порушення відповідачем положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, є необґрунтованими.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905).

Повний текст рішення складено 06.11.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна