Ухвала суду № 77744241, 09.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12674/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., при секретарі - Віраг Е.М., з участю слідчого Муравець П.М., власника майна ОСОБА_1, захисника Роговик С.О., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Муравець П.М., погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Машкаринець І.І, у кримінальному провадженні за №12018070000000109 від 26.02.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

З поданого клопотання та матеріалів, доданих до нього матерів встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018070000000109 від 26.02.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що У період 2016-2017 року службові особи Іршавського відділення ПАТ «Закарпатгаз», зловживаючи своїм службовим становищем заволоділи грошовими коштами вказаного підприємства на суму 263 888,68 грн., шляхом надання монопольних послуг споживачам природного газу з видачі технічних умов на газифікацію, введення в експлуатацію об'єктів газифікації та здійснення пуску газу, звільняли цих споживачів від оплати цих послуг, а з метою приховання неправомірної діяльності вносили до програмного комплексу RGC Billing завідомо неправдиві дані щодо об'єкту газоспоживання, використовуючи підроблені акти на пуск газу.

Під час досудового розслідування встановлено, що колишній майстер групи з експлуатації внутрішньо-будинкових систем газопостачання Іршавського відділення ПАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_5, разом з колишнім керівником Іршавського відділення ПАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_6, організували злочинну схему отримання незаконних грошових коштів від населення Іршавського району за для власного збагачення. В дану схему вони включили колишнього майстра служби з обслуговування будинкових мереж Іршавського відділення ПАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_7, який задніми числами підписував акти на пуск природнього газу та головного інженера ДП «Фортуна» ТОВ «Іршавське РТП» ОСОБА_1, який за грошову винагороду здійснював підроблення будівельних паспортів на прохання ОСОБА_5 та з відома ОСОБА_6

01.11.2018 року отримано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про дозвіл на проведення обшуку в будинкуАДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

05.11.2018 року в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме 87 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США, 5 купюр номіналом 1 долар США, всього на суму 8756 доларів США; 1 купюра номіналом 500 Євро, 18 купюр номіналом 100 Євро всього на суму 2300 Євро; 23 купюри номіналом по 500 гривень, 3 купюри номіналом по 200 гривень, всього на суму 12100 гривень.

Клопотання мотивоване тим, що не застосувавши вказані заходи, можуть призвести до настання обставин, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Ураховуючи наведене слідчий просить суд з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та ефективного здійснення досудового розслідування з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, знищення, перетворення, відчуження, на вилучені грошові кошти необхідно накласти арешт шляхом заборони використовувати, відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином на вилучені в ході обшуку 05.11.2018 року будинкуАДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти, а саме: 87 купюр номіналом по 100 доларів США, 1 купюру номіналом 50 доларів США, 5 купюр номіналом 1 долар США, всього на суму 8756 доларів США; 1 купюру номіналом 500 Євро, 18 купюр номіналом 100 Євро всього на суму 2300 Євро; 23 купюри номіналом по 500 гривень, 3 купюри номіналом по 200 гривень, всього на суму 12100 гривень.

У судовому засіданні особа, яка подала клопотання підтримала його в повному обсязі, просила задовольнити.

Власник майна та його захисник заперечували проти задоволення клопотання. Окрім того, подали письмове заперечення на клопотання в якому просили допитати свідка ОСОБА_8. Зокрема, в запереченні зазначено, що 01.11.2018 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. у кримінальному провадженні № 12018070000000109 постановлено ухвалу, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Муравець П.М. та надано дозвіл на проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1, Іршавського району, за місцем проживання ОСОБА_1, який належить на праві власності ОСОБА_9, з метою виявлення та вилучення оригіналів технічних умов на підключення газових приладів, проектів газопостачання, будівельних паспортів, актів підключення, чорнових записів на яких міститься інформація про осіб, від яких отримано кошти готівкою та не сплачено на рахунок ПАТ «Закарпатгаз». Разом з цим, слідчим суддею відмовлено в задоволенні клопотання в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення грошових коштів здобутих незаконним шляхом, оскільки в клопотанні слідчим не зазначено за якими індивідуальними або родовими ознаками особа, що здійснюватиме обшук, планує відрізнити відшукувані грошові кошти, від інших, що перебувають у володінні. 05.11.2018 року органом досудового розслідування було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 та всупереч приписам ухвали слідчого судді від 01.11.2018 року незаконно та безпідставно вилучено грошові кошти, які будь-якого відношення до кримінального провадження не мають. При цьому, всупереч ухвалі слідчого судді, було вилучено 8755 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) доларів США готівкою; 2300 (дві тисячі триста) євро готівкою та 12100 (дванадцять тисяч сто) гривень готівкою. Грошові кошти в сумі 8755 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) доларів США та 2300 євро є власністю громадянки ОСОБА_8 (доньки ОСОБА_1), яка спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_10 фактично мешкає в будинку АДРЕСА_1, тобто за місцем проведення обшуку. Вказана сума грошових коштів була отримана ОСОБА_8 від свого чоловіка ОСОБА_10, який її в свою чергу отримав в рахунок заробітної плати, здійснюючи вантажні перевезення, перебуваючи у трудових відносинах з фірмами, які розташовані на території Угорщини та здійснюючи вантажні перевезення у ПП ОСОБА_4. Вказані грошові кошти призначалися для ведення спільного сімейного господарства подружжя та для забезпечення життєдіяльності сім'ї. Грошові кошти в сумі 12100 гривень є спільними грошовими коштами ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_12 Зазначені грошові кошти були отримані подружжям в рахунок заробітної плати і пенсійних виплат та призначалися для ведення спільного господарства та для забезпечення життєдіяльності сім'ї.

В судовому засідання свідок ОСОБА_8, яку було залучено за клопотанням захисника Роговик С.О., вказані в запереченні обставини, під присягу говорити правду і лише правду, повністю підтвердила та пояснила, що частина коштів в іноземній валюті - це заощадження її сім'ї, зароблені чоловіком.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підоз

рюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не навів у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Разом з тим, стороною кримінального провадження не доведено існування ризиків, визначених у абзаці 2 ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні, а матеріали клопотання не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого сторона кримінального провадження звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно. Крім того враховує і ту обставину, що підозру у даному провадженні жодній особі не повідомлено, цивільного позову не заявлено, власники зазначених грошей відношення до даного провадження не мають, а слідчим не доведено про те, що зазначені кошти належать особі, яка причетна до злочину, або є знаряддям злочину чи здобуті злочинним шляхом.

Відтак, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на майно є немотивованими та недоведеними.

З урахуванням вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні внесеного клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Муравець П.М., погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Машкаринець І.І, у кримінальному провадженні за №12018070000000109 від 26.02.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно -- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.А.Тхір