Рішення № 77740867, 26.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

______________

Справа № 760/17128/15-ц

№2/760/470/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

26 жовтня 2018 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лавриненко Оксани Іванівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації договору, визнання права власності на майно, треті особи: ОСОБА_4, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві.

Представник Позивача - ОСОБА_5

Представник Відповідача Лавриненко О.І. - Кравченко К.М.

Представник третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9

ІI. Описова частина

В вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про визнання:

-визнання недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14.02.2014 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, який зареєстрований в реєстрі за №147;

-визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10.

Позивач вказує, що квартира АДРЕСА_1 належала його матері ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.01.2014.

14 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І. за реєстровим номером 147 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким ОСОБА_10 продала ОСОБА_2 зазначену вище квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_10 померла. У встановлений законом строк Позивач звернувся до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у вигляді квартири, проте йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю у нього оригіналів правовстановлюючого документу.

Позивач зазначає, що з грудня 2012 року ОСОБА_10 з огляду на незадовільний стан здоров'я могла пересуватися лише за допомогою палиці, а з листопада 2013 року після перенесеного інсульту взагалі втратила можливість самостійно пересуватися, неодноразово лікувалася Київських міських клінічних лікарнях №4 та №6, де перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом «інфаркт мозку внаслідок тромбу мозкових артерій, атеросклеротичний кардіосклероз тощо.

Як вказує Позивач, в той час його мати не могла без сторонньої допомоги пересуватися, справляти природні потреби, а тому він був вимушений здійснювати за нею догляд.

Про те, що квартира була начебто відчужена матір'ю Позивач, як він вказує, дізнався в лютому 2015 року в бесіді з раніше невідомою йому ОСОБА_2, яка показала йому договір купівлі-продажу та змінила замки у дверях.

ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до правоохоронних органів, було зареєстроване кримінальне провадження, в рамках якого проведено посмертну психіатричну експертизу, і згідно з її висновками було підтверджено, що у період з листопада 2013 року по березень 2014 року ОСОБА_10 страждала на стійкий психічний розлад у вигляді органічного ураження головного мозку, судинного генезу з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, у зв'язку з чим не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

У зв'язку цим Позивач просив визнати договір купівлі-продажу квартири укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 недійсним з посиланням на ч.1 ст. 225 ЦК України.

Крім того, враховуючи, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_10, Позивач просив визнати за ним право власності на вказану квартиру в порядку спадкування.

Під час перебування справи в провадженні суду в якості співвідповідача за заявою Позивача була залучена приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І., а в якості третьої особи - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві.

Крім того, після встановлення судом інформації про те, що квартира АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_2 а користь ОСОБА_4, остання також була залучена до участі в справі в якості третьої особи.

У судовому засіданні Позивач та представник Позивача підтримали позовну заяву, наполягаючи на тому, що у справі наявні два висновки посмертної психіатричної експертизи, одна з яких призначена ухвалою суду, які підтвердили, що під час укладення оспорюваного договору відчуження квартири ОСОБА_10 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Зазначене підтверджує обгрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, зазначивши, що під час укладення договору у нотаріуса ОСОБА_10 поводилася абсолютно адекватно, відповідала на усі питання нотаріуса, її воля на відчуження квартири не викликала жодного сумніву.

Відповідач Приватний нотаріус Лавриненко О.І. у судовому засіданні заперечувала проти позову, наполягала на тому, що продавець ОСОБА_10 дійсно не виявляла ознак психічної хвороби, поводилася адекватно, виявляла безсумнівне бажання продати належну їй квартиру на користь покупця. Нотаріус зазначила, що якби в неї виник хоч найменший сумнів у здатності продавця правильно розуміти значення своїх дій, вона б відмовилася від посвідчення договору.

Третя особа у справі ОСОБА_4 та її представники проти позову заперечували, наполягаючи на тому, що не зважаючи на наявні у справі висновки проведених посмертно психіатричних експертиз, в справі є наявні докази, які свідчать про певну узгодженість дій ОСОБА_10 та її сина - Позивача у справі. Так, в справі наявна копія довіреності ОСОБА_10 від 23.12.2013 на ім'я ОСОБА_12, якою та уповноважила його на вчинення дій, пов'язаних з продажем належної їй квартири. Зазначена довіреність була посвідчена іншим нотаріусом - Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, яка теж, очевидно, мала пересвідчитись у дієздатності ОСОБА_10 Крім того, того ж дня цим же нотаріусом була посвідчена довіреність на ім'я ОСОБА_12 і від імені ОСОБА_1 (Позивача) також на продаж зазначеної ж квартири та на придбання іншого нерухомого майна. Зазначене, на думку третьої особи, підтверджувало, що Позивач добре знав про намір його матері продати належну їй квартиру. Додатково ОСОБА_4 стверджувала, що 28 лютого 2014, тобто через два тижні після продажу власної квартири ОСОБА_10, на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_10 в рівних долях була придбана квартира АДРЕСА_3. Враховуючи майновий стан Позивача та його матері, як вважає третя особа ОСОБА_4, навряд чи він міг придбати собі житло без коштів, одержаних від продажу квартири його матері.

Відтак, ОСОБА_4 та її представники вважають дії ОСОБА_1 недобросовісними, в той час як сама ОСОБА_4 є добросовісним набувачем квартири, і витребування від неї придбаної законно квартири не допускається.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

14 лютого 2014 року між ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Цивільного кодексу України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_10 померла. (Том 1, а.с. 75)

Встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_10, і згідно з матеріалами справи є єдиним спадкоємцем, який прийняв після неї спадщину. (Том 1, а.с. 46, 74)

За таких обставин ОСОБА_1 можна вважати належним позивачем у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Встановлено, що в межах кримінального провадження №12015100090002079 була проведена посмертна судово-психіатрична експертиза стану ОСОБА_10, згідно з висновками якої у період укладання договору купівлі-продажу квартири від 14.02.2014 страждала на стійкий психічний розлад у вигляді органічного ураження головного мозку, судинного генезу з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, за своїм психічним станом у період з листопада 2013 по березень 2014 року не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. (Том 1, а.с. 128-132)

Крім того, під час розгляду даної справи ухвалою суду від 10.03.2017 судом також була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза стану ОСОБА_10, за результатами якої, оформленими Висновком №44 від 10.10.2017, комісія експертів дійшла того ж результату, згідно з яким в момент укладання договору купівлі-продажу квартири 14 лютого 2014 року ОСОБА_10 виявляла ознаки органічних психічних розладів судинного генезу (внаслідок гіпертонічної хвороби, дисциркуляторної енцефалопатії, інсультів) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, які позбавляли її здатності усвідомлювати значення своїх дій та можливості керувати ними. (Том 2, а.с. 78-86)

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином, підстави заявленого позову підтверджуються належними доказами, а тому, враховуючи що ОСОБА_10 під час укладання оспорюваного договору через свій хворобливий стан не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 14.02.2014 підлягає визнанню недійсним.

Пояснення третьої особи ОСОБА_4 щодо можливої обізнаності Позивача з фактом укладення своєю матір'ю договору купівлі-продажу квартири не спростовує підстав для задоволення позову.

Що стосується вимог Позивача про визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_10, то в даному випадку така вимога не може бути задоволена, оскільки станом на день розгляду справи право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_4, воно не оспорене, ОСОБА_4 в якості Відповідача не залучена.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про визнання за Позивачем права власності на квартиру в порядку спадкування.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 215, 225 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 14 лютого 2014 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І. за реєстрованим №147.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7, РНОКПП: НОМЕР_1;

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4, РНОКПП: НОМЕР_2;

Відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лавриненко Оксана Іванівна, адреса: АДРЕСА_6

Третя особа: ОСОБА_4, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5, РНОКПП: НОМЕР_3;

Третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, адреса: м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ: 34691374.

Суддя: