Рішення № 77740576, 29.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №760/6618/18

В справі № 760/22358/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - Яворської К.І.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 36 100, 00 гр.

Посилається в позові на те, що 18 червня 2015 року по вул. Грінченка, 4 в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Тойота Ауріс» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3

Внаслідок зазначеної ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Автомобіль марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2 належить ТОВ «Перша лізингова компанія» та застрахований у ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» згідно з Договором страхування №250593508.14 від 18 липня 2014 року.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року винним у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди визнано відповідача.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власнику застрахованого автомобіля, було складено Звіт №284 від 17 липня 2015 року, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2 складає 44 587, 32 гр.

Зазначив, що за умовами Договору страхування №250593508.14 від 18 липня 2014 року було складено страховий акт№132351 від 07 вересня 2015 року та сплачено страхове відшкодування в розмірі 36 570, 07 гр., на підставі рахунку ФОП ОСОБА_4 №Я000000599 від 25 серпня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №7510 від 14 вересня 2015 року.

ПАТ «АСК «Інго Україна» з метою вирішення спору в досудовому порядку, звернулось з претензією №960 від 31 березня 2017 року до відповідача, однак відповіді на неї останній не надав.

05 травня 2017 року відповідач перерахував на рахунок ПАТ «АСК «Інго Україна» 70, 07 гр., 31 липня 2017 року - 200, 00 гр., 10 листопада 2017 року 200, 00 гр., що загалом становить 470, 07 гр.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 18 червня 2015 року в м. Києві по вул. Грінченка, 4 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіль марки «Тойота Ауріс» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням відповідача та автомобіль марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2, який належить ТОВ «Перша лізингова компанія», під керуванням водія ОСОБА_3

Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2, який належить ТОВ «Перша лізингова компанія», зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року винним у вчиненні зазначеної ДТП визнано відповідача.

/ а.с. 21 - 22 /

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Автомобіль марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у ПАТ «АСК «Інго Україна» відповідно до Договору страхування №250593508.14 від 18 липня 2014 року строком дії з 18 липня 2014 року по 17 липня 2015 року.

/ а.с. 15 - 16 /

19 серпня 2015 року ТОВ «Перша лізингова компанія» звернулось до ПАТ «АСК «Інго України» з повідомленням про настання страхового випадку.

Відповідно до Звіту №284 про оцінку автомобіля марки «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_2, складеного 17 липня 2015 року ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку становить 44 587, 32 гр.

03 вересня 2015 року потерпіла сторона звернулась до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акта №132351 від 07 вересня 2015 року потерпілому була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 36 570, 07 гр., що підтверджується платіжним дорученням №7510 від 14 вересня 2015 року.

/ а.с. 17; 23 - 28; 43 - 44 /

31 березня 2017 року позивач направив на адресу відповідача претензію №960, з вимогою сплатити суму страхового відшкодування у добровільному порядку.

Також, представник позивача зазначила і це підтвердив відповідач, 05 травня 2017 року відповідач перерахував на рахунок ПАТ «АСК «Інго Україна» 70, 07 гр., 31 липня 2017 року - 200, 00 гр., 10 листопада 2017 року 200, 00 гр., що загалом становить 470, 07 гр.

/ а.с. 46 /

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначено вище, відносини позивача з застрахованою ним особою виникли на підставі договору майнового страхування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України « Про страхування».

Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 6-2809ц15, яка, з точки зору ст.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП за умовами укладеного з ним договору добровільного страхування, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Виходячи з викладеного вище, визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 1 762, 00 гр.

Керуючись ст.ст. 15,16, 979, 980, 993, 1191 ЦК України, ст.ст.4,9, 20, 27 Законом України " Про страхування", ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 /ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 03065 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_3 / на користь Приватного акціонерного товариства » Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» /01054 м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ЄДРПОУ 16285602/ 36 100, 00 гр. матеріальної шкоди та 1 762, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2018 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва