Постанова № 77737597, 09.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1638/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: 55 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2

учасники справи:

позивач – ОСОБА_5,

відповідач – Державний навчальний заклад «Уманський професійний ліцей»,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року у складі судді Кормана О.В.,:

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона була прийнята на роботу в Державний навчальний заклад «Уманський професійний ліцей» з 10 листопада 1992 року на посаду бухгалтера, а з 1 липня 2000 року - головного бухгалтера, де працювала до 6 березня 2017 року.

Наказом №23-к від 6 березня 2017 року її було звільнено з посади головного бухгалтера з наступним формулюванням - «за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України та порушення чинного законодавства щодо неналежного ведення бухгалтерського обліку».

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року визнано незаконним і скасовано наказ № 23-к від 6 березня 2017 року «Про звільнення з посади головного бухгалтера» та поновлено її на посаді головного бухгалтера Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей», стягнуто з відповідача на її користь середньомісячний заробіток – 48 067 грн. 24 коп.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2018 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року залишено без змін.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2017 року по 19 квітня 2018 року. Цей період не входить до часу вимушеного прогулу, який врахував Уманський міськрайонний суд в рішенні від 2 лютого 2018 року.

Відповідно до довідки № 153 від 24 квітня 2017 року ДНЗ «Уманський професійний ліцей» її середня заробітна плата становить 5 606 грн. 74 грн. за січень-лютий 2017 року. Ця довідка взята до розрахунку в судовому рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області про поновлення її на роботі, що вступило в законну силу.

Розрахунок суми за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2017 року по 20 квітня 2018 року становить 27 286 грн. 13 коп.

Просила стягнути з Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» на її користь: середньомісячний заробіток – 27 286 грн. 13 коп.; витрати на правову допомогу– 1500 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» на користь ОСОБА_5В середньомісячний заробіток за період з 24 листопада 2017 року по 18 квітня 2018 року включно в розмірі 27 099 грн. 24 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за 19 квітня 2018 року та витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 гривень - відмовлено.

Стягнуто з Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення мотивоване правилами частини 1 статті 235 КЗпП України щодо розгляду заяви про поновлення на роботі більше одного року не з вини працівника, та необхідністю стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за відповідний період.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу мотивоване ненаданням позивачем оригіналу квитанції, договору про надання правничої допомоги, а також сумнівністю у наданих документах з цього приводу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державний навчальний заклад «Уманський професійний ліцей» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та ненаданням належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням суду від 2 лютого 2018 року вже стягнуто з ДНЗ «Уманський ПЛ» на користь ОСОБА_5 середньомісячний заробіток в сумі 48 067 грн. 24 коп. за період з 7 березня 2017 року по 2 лютого 2018 року (ухвалення рішення). Дане рішення вступило в законну силу та позивачем не оскаржувалось, що свідчить про її погодження із ним.

Також скаржник не погоджується із довідкою про заробітну плату видану ДНЗ «Уманський ПЛ» №153 від 24 квітня 2017 року. Вважає, що суд не перевірив з чиєї вини спір розглядався більше одного року.

Крім того, зазначив, що представником відповідача в суді першої інстанції були подані належним чином завірені платіжні доручення №251, 252, 253, 254 та відомість про розподіл виплат ДНЗ «Уманський ПЛ» відповідно до яких ОСОБА_5 було виплачено кошти за час вимушеного прогулу.

3 жовтня 2018 року ОСОБА_5 скерувала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що вона не погоджується з доводами скаржника про те, що суд вже вирішив заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку попереднім рішенням від 2 лютого 2108 року, оскільки вказаним рішенням за період з 6 березня 2017 року по 23 листопада 2017 року було вирішено питання про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу не з підстав погодження позивача із даним періодом, а з підстави процесуальної неможливості змінити позовні вимоги в силу вступу нової редакції ЦПК України.

Вважає неправомірними доводи скаржника про необхідність врахування, при розрахунку заявлених вимог, посадовий оклад позивача в розмірі 4 424 грн., оскільки позивач була поновлена на роботі на попередніх умовах, а відповідачем про зміну розміру заробітної плати її попереджено не було.

Також вважає безпідставними і доводи скаржника про неврахування судом довідок про нібито часткову виплату боргу по заробітній платі, оскільки подаючи відзив на даний позов, відповідач зазначив про часткове визнання ним позову, проте, не зазначив конкретно його частини. А тому, знаючи, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачем у порушення норм процесуального законодавства не було надано у відзиві власного розрахунку та доказів на його підтвердження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_5 до Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» про поновлення на роботі.

Визнано незаконним і скасовано наказ № 23-к від 6 березня 2017 року «Про звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_5В.», виданий Державним навчальним закладом «Уманський професійний ліцей».

Поновлено ОСОБА_5 на посаді головного бухгалтера Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей».

Стягнуто з Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» на користь ОСОБА_5: середньомісячний заробіток – 48 067 грн. 24 коп.; моральну шкоду – 8000 грн.; судові витрати по справі – 1 500 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнуто з відповідача Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» в державний бюджет України судовий збір 640 грн. (а.с. 11-14).

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2018 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року залишено без змін. (а.с. 15-18)

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається судом одночасно з рішенням про поновлення на роботі. Якщо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при поновленні на роботі відбулось не у повному обсязі, працівник з урахуванням змісту статті 235 КЗпП України не позбавлений процесуальної можливості заявити таку вимогу за окремим позовом.

Часом вимушеного прогулу після звільнення ОСОБА_5 6 березня 2017 року є період із 6 березня 2017 року по 18 квітня 2018 року.

Враховуючи те, що спір про поновлення її на роботі розглядався більше року не з вини позивача ОСОБА_5, а у справі № 705/1395/17 вона не заявляла позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу після 23 листопада 2017 року, обґрунтованими є висновок суду у даній справі про оплату незаконно звільненому позивачу всього часу вимушеного прогулу по 18 квітня 2018 року.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року стягнуто з ДНЗ «Уманський ПЛ» на користь ОСОБА_5 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 6 березня 2017 року по 23 листопада 2017 року у межах заявлених вимог (стаття 13 ЦПК України), що не свідчить про преюдиційність судового рішення в іншій справі щодо визначення періоду оплати вимушеного прогулу та повторність стягнення середнього заробітку у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає безпідставними доводи скаржника про повторне стягнення у даній справі середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_5 при наявності рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року, оскільки дані стягнення різняться періодами.

Безпідставними є і доводи скарги про непогодження із довідкою ДНЗ «Уманський ПЛ» №153 про середню заробітну плату ОСОБА_5В, оскільки дані даної довідки були взяті для розрахунку суми за час вимушеного прогулу в рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2018 року.

Не є підставою для скасування рішення і доводи скаржника щодо виплати ОСОБА_5 коштів за час вимушеного прогулу з посиланням на платіжні доручення №251, 252, 253, 254 та відомостями розподілу виплат ДНЗ «Уманський ПЛ», оскільки в даному випадку такими виплатами не усунуто спір щодо суми, яка підлягає стягненню, та порядку її обрахування.

Таким чином, вірно встановивши обставини справи, дослідивши докази, суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки вони носять суб’єктивний характер, ґрунтуються на припущеннях та неправильному трактуванні норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: Л.І.Василенко

ОСОБА_4

ОСОБА_2