Ухвала суду № 77737209, 09.11.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4770/18

Провадження:№ 1-кп/635/832/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкарчука Я. А.,

секретар судового засідання – Желізова О.А.,

за участю прокурора – Свобода Д.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщені суду в смт Поколитівка Харківського району Харківської області спільне клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 про звільнення особи від кримінальної відповідальності стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

встановив:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1, будучи призначеним згідно з наказом № 1-К від 04.09.2014 на посаду директора підприємства ТОВ «Явіс-Торг» (код ЄДРПОУ 39378677, зареєстроване 04.09.2014 Харківською районною державною адміністрацією Харківської області за №14711020000027192, взяте 05.09.2014 на податковий облік у Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за № 202314111265, свідоцтво платника податку на додану вартість № 393786720230 від 13.10.2014), що зареєстровано за юридичною адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, відділення «Кутузівка», буд. № 28, являючись службовою особою підприємства, упродовж лютого 2016 року вчинив умисне ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 749 686 гривень за наступних обставин.

Так, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 та статуту ТОВ «Явіс-Торг» в редакції від 04.09.2014, директор підприємства здійснює керівництво його поточною діяльністю, вирішує всі питання діяльності підприємства, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, правильністю нарахування, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановлених термінів. Платник податків зобов’язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Таким чином, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ТОВ «Явіс-Торг», повинен був виконувати вимоги зазначених нормативно-правових актів та відповідно, виконував функції, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків. Будучи службовою особою підприємства, ОСОБА_1 ніс повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, за дотримання порядку ведення та достовірність бухгалтерського обліку, зобов’язаний був забезпечити дотримання податкового законодавства, у тому числі достовірність наданих у податкові органи даних про результати господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, положенням п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Одночасно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дати списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дати отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з цим, директор ТОВ «Явіс-Торг» ОСОБА_1, діючи умисно, всупереч вищевказаних вимог статуту підприємства, вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість очолюваним ним підприємством, володіючи необхідними знаннями в галузі податкового та бухгалтерського обліків та навиками у складанні відповідної звітності, будучи обізнаним про способи ухилення від сплати податків, упродовж лютого 2016 року (точна дата та час у ході слідства не встановлені), перебуваючи у невстановленому місці, незаконно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Явіс-Торг», зокрема, в податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 року суму податку на додану вартість у розмірі 749 686 гривень за фактом здійснення фіктивної операції з придбання паливно-мастильних матеріалів та продуктів харчування у ТОВ «Техпромсталь» (код ЄДРПОУ 30137324) за договором від 25.01.2016, яку 19.02.2016 надав до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів у вигляді податку на додану вартість у сумі 749 686 гривень.

Зазначені порушення податкового законодавства викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Явіс-Торг» № 14919/20-40-14-11-11/39378677 від 09.10.2017, складеному ГУ ДФС у Харківській області, та підтверджуються висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_3 № 13653/14003 від 23.06.2018 в частині донарахування податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 749 686 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 212 КК України, тобто в умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яка зобов’язана їх сплатити, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у значних розмірах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 звернулися до суду зі спільним клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. Разом з тим, обвинувачений зауважив, що свою вину у скоєному визнає.

Прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю з наступних підстав.

ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості. Інкримінований йому злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до вимог частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно статей 285 та 286 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

В зв’язку з викладеним, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, так як з дня вчинення ним вказаного злочину сплинули передбачені законом строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме, два роки. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від слідства і суду та не вчинив нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 372 КПК України, ст.49 КК України, суд, -

постановив:

Спільне клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності – задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження у відношенні нього закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі статті 49 КК України.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 не обирався.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя – Я.А. Шинкарчук