Постанова № 77736122, 09.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7042/18

Номер справи місцевого суду: 523/17129/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1В

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Черевка П.М.,

Суддів: Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «СК «Юнівес» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в подальшому уточнивши його, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 60807,88 грн. та суму моральної шкоди - 20000,00 грн. Позивач посилався на те, що 27.03.2017 року о 08.00 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті доріг не надав перевагу у русі транспортному засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, під його керуванням. В результаті порушення відповідачем п.16.12. ПДР сталося дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його (ОСОБА_2С.) автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 28.04.2017 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до нього застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13 червня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «СК «Юнівес» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 56657,88 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. Вирішено питання судових витрат.

Вважаючи рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 червня 2018 року ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 п.п.1, 3 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 частково, суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Свою позицію суд обґрунтував тим, що 27.03.2017 року о 08.00 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті доріг не надав перевагу у русі транспортному засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Тим самим ОСОБА_3 порушив п. 16.12. Правил дорожнього руху.

Постановою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 28.04.2017 року по адміністративній справі №523/5571/17 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності, до нього застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. В постанові судді Суворовського районного суду м. Одеси від 28.04.2017 року зазначено, що у судовому засіданні ОСОБА_3 у повному обсязі визнав вину. Крім того, вина ОСОБА_3 підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серія БР № 204826 від 03.04.2017 р., схемою місця ДТП та письмовими поясненнями ОСОБА_3, відібраними уповноваженими особами при складанні протоколу.

З місця ДТП автомобіль НОМЕР_3, був евакуйований на штрафмайданчик. За евакуацію автомобіля позивачем сплачено 1800 грн. (комісія банку 12,60 грн.), за штрафмайданчик сплачено 1280 грн. (комісія банку 8,96 грн.), що підтверджене квитанціями №QS08951201 від 24.04.2017 року та №QS09106401 від 24.04.2017 року.

Позивач звернувся до судового експерта ОСОБА_4 для встановлення матеріальної шкоди, завданої ушкодженням автомобіля марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно зі звітом № 89-05-17 від 27.05.2017 року вартість матеріального збитку на момент оцінки, завданого власнику ТЗ «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає – 69621,31 гривен. За підготовку Звіту Автоекспертизи позивачем сплачено 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 09/17 від 27.05.2017 року.

Також в матеріалах справи є звіт №203 від 19.07.2017 року про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля НОМЕР_4, складеного СОД ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 226198,99 гривен, а вартість самого транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди складає 140873,32 гривен.

Відповідно до умов ст.ст. 22,30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Юнівес» позивачу було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування в розмірі 18064,99 гривен, що підтверджували сторони.

Суд вважав, що сторони під час судового засідання відмовились проводити судову експертизу, тому сума матеріального збитку на момент оцінки, завданого власнику ТЗ «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає – 69621,31 гривен, відповідно до звіту судового експерта ОСОБА_4

При цьому суд визнав, що звіт №89-05-17 від 25.05.2017 року, здійснений судовим експертом, має більшу доказову силу, ніж звіт №203 від 19.07.2017 року. Матеріалами звіту №89-05-17 підтверджено, що під час огляду автомобіля були присутні позивач та відповідач.

Таким чином на теперішній час позивачу не відшкодовано 60807,88 гривен матеріального збитку. Також сплачені за наслідком ДТП та не відшкодовані 1800 грн. (комісія банку 12,60 грн.) за евакуацію автомобіля, 1280 грн. (комісія банку 8,96 грн.) за штрафмайданчик та 2000,00 грн. оформлення звіту Автоекспертизи. Загальна сума складає 56657,88 гривен., з врахуванням вже сплаченої ОСОБА_6 «СК «Юнівес» частини в розмірі 18064,99 гривен.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК- особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи викладене, суд вважав, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди належить задовольнити частково у розмірі сумі 56657,88 грн.

Проте колегія суддів не погоджується з такою позицією суду виходячи з наступного.

Підставою для задоволення позову суд застосував ст.1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України - особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Проте, суд повинен був застосувати ст.1194 ЦК України, що встановлює відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, так як на момент ДТП між відповідачем та ОСОБА_6 «СК «Юнівес» було укладено поліс № АК/2607925 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим є транспортний засіб «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вимоги щодо відшкодування фактичної вартості відновлюваного ремонту позивач підтвердив актом №121 від 02.06.2017 року, яким визначено вартість ремонту 66810,00 гривен. Такий акт судом не визнано належним доказом, оскільки він містить лише перелік послуг та їх вартість, але відсутній перелік запчастин, номери деталей. Суду не надано акт приймання-передачі транспортного засобу, наряд-заказ, акт огляду, рахунок-фактура з переліком послуг та деталей.

Отже, за відсутністю зазначених доказів фактичний розмір шкоди не встановлений.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у зазначеному законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

ОСОБА_6 «СК «Юнівес», посилаючись на Звіт №203/1 від 19.07.2018 року та Звіт №203 від 19.07.2018 року вважав автомобіль НОМЕР_5, в результаті його пошкодження фізично знищеним, оскільки відновлювальний ремонт є економічно необґрунтованим. Позивачу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Отже, шкода оцінена ОСОБА_6 «СК «Юнівес» у 18064,99 грн.

Відповідно до умов ст.ст.22, 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Юнівес» позивачу було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування в розмірі 18064,99 гривен.

Отже, так як фактичний розмір шкоди не встановлений, неможливо визначити недостатності страхової виплати.

Суд для визначення фактичної вартості ремонту використав Звіт №89-05-17 Автоекспертизи від 27.05.2017 р., що наданий судовим експертом ОСОБА_4.

Звіт №89-05-17 Автоекспертизи від 27.05.2017 р. не є документом, підтверджуючим фактичну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, оскільки ґрунтується на оціночних розрахунках та припущення на підставі відповідної довідкової літератури. У даному звіті визначена оцінена шкода.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Проте, суд не врахував наявності договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності при вирішенні питання про відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. «обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників».

Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювана шкоди.

Між Відповідачем та ОСОБА_6 «СК «Юнівес» було укладено поліс №АК/2607925 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим є транспортний засіб «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1.

За вищезазначеним полісом, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У п.69 Постанови ОСОБА_7 Верховного Суду від 4 липня 2018 року № 755/18006/15-ц, провадження 14-176цс18, судам роз’яснено, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов’язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Так як цивільно-правова відповідальності відповідача застрахована, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає ОСОБА_6 «СК «Юнівес».

ОСОБА_6 «СК «Юнівес», посилаючись на Звіт №203/1 від 19.07.2018 року та Звіт №203 від 19.07.2018 року, вважав автомобіль НОМЕР_5, в результаті його пошкодження фізично знищеним, оскільки відновлювальний ремонт є економічно необґрунтованим. Позивачу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до умов ст.ст.22, 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Юнівес» позивачу було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування в розмірі 18064,99 гривен.

Після такої виплати деліктне зобов’язання повинно припинитися його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Однак, позивач був не згоден з висновками призначеного ОСОБА_6 «СК «Юнівес» суб’єкта оціночної діяльності щодо економічної необґрунтованості ремонту, на підставі яких ОСОБА_6 «СК «Юнівес» було прийнято рішення про відшкодування позивачу саме 18064,99 грн., що стало підставою даного позову.

Досліджуючи позовні вимоги, суд помилково дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_6 «Страхова компанія «Юнівес» виконане страхове зобов’язання перед позивачем шляхом здійснення перерахунку позивачу шкоди у розмірі 18064,99 грн. Користуючись своїми процесуальними правами, ОСОБА_2 – позивач звернувся до суду з заявою від 26.02.2018 року про стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 60807,88 грн. та моральної шкоди - 20000,00 грн., посилаючись на звіт №89-05-17 автоекспертизи від 27.05.2017 року, якими обґрунтовано розмір шкоди. В судовому засіданні від 04.05.2018 року представник позивача заявила клопотання про виключення другого відповідача - ОСОБА_6 «СК «Юнівес» з відповідачів та визнання його третьою особою. Судом задоволено дане клопотання, виключено ОСОБА_6 «СК «Юнівес» з відповідачів та залучено третьою особою.

Згідно зі Звітом №89-05-17 Автоекспертизи від 27.05.2017 р., що наданий залученим позивачем судовим експертом ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Хюндай Н200, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 69621,31 грн.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Колегія вважає, що фактичний розмір шкоди не був встановлений, тому використання Судом Звіту №89-05-17 Автоекспертизи від 27.05.2017 р. для визначення недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди є необ’єктивним та необґрунтованим.

У п.72 Постанови ОСОБА_7 Верховного Суду від 4 липня 2018 року № 755/18006/15-ц, провадження 14-176цс18, судам роз’яснено, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

У ОСОБА_6 «СК «Юнівес» виник обов’язок з виплати страхового відшкодування.

Розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності ОСОБА_6 «СК «Юнівес», так як полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 100000,00 грн. Отже, відповідальність відповідача застрахована в межах 100000,00 грн.

ОСОБА_6 «СК «Юнівес» виступає боржником у деліктному зобов’язанні до належного виконання в межах суми страхового відшкодування. А тому позивач, якому виплатили, на його думку, тільки частку страхового відшкодування, повинен реалізувати право вимоги згідно з п.36.1 ст.36 Закону шляхом звернення з позовом до ОСОБА_6 «СК «Юнівес», в якого відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Суд в рішенні зазначив, що сторони під час судового засідання відмовились проводити судову експертизу, однак відповідач не відмовлявся від проведення судової експертизи, навпаки неодноразово просив суд про проведення судової експертизи.

Відповідач подавав клопотання про призначення судової експертизи. В задоволенні клопотання відповідачеві було безпідставно відмовлено. Позивач в заяві в порядку ст.49 ЦПК України вказував також, що відповідач заявляв клопотання про призначення судової експертизи.

Проведення судової експертизи в даному випадку було необхідне для визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ Хюндай Н200, в результаті його пошкодження при ДТП, що мало місце 27.03.2017 р. о 08-00 год.

Оскільки вирішення питання про виплату страхового відшкодування залежить від оціненої шкоди, згідно зі звітом №89-05-17 Автоекспертизи від 27.05.2017 р. ОСОБА_6 «СК «Юнівес» повинне відшкодувати відповідно до ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкоду позивачу, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково визнав ОСОБА_6 «СК «Юнівес» третьою особою, вивівши його з відповідачів та помилково стягнув матеріальну та моральну шкоду з відповідача ОСОБА_3, який на думку колегії суддів, не є належним відповідачем, оскільки між ним та ОСОБА_6 «СК «Юнівес» укладено Поліс № АК №2607925 обов’язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, діючого на момент ДТП.

Викладені обставини судом з’ясовано неповно, висновок суду в оскаржуваному рішенні не відповідає встановленим обставинам, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового.

Підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 заявлених вимог, колегія суддів не вбачає.

У зв’язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 червня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2018 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді Р.Д. Громік

ОСОБА_8