Ухвала суду № 77735365, 09.11.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16073/18

Провадження № 2/643/6120/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2018 року Московський районний суд у м. Харкові у складі: головуючого - судді Майстренко О.М., при секретарі – Постульга О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду без виклику сторін, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди (ДТП)

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну шкоду у розмірі 547387,77 грн., витрати за надання висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №21667 від 29.10.2018р. у розмірі 3775 грн. та висновку експертного автотехнічного дослідження №21845 від 27.09.2018р. у розмірі 5148 грн., та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовним вимог позивач посилається на те, що 05.08.2018 о 15.15 год. ОСОБА_2 05.08.2018 року о 15.15 год., керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Чугуїв по вул. Харківській, 4, перед поворотом ліворуч не врахував дорожньої обстановки не зайняв крайню смугу на трасі, та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 027257 від 05.08.2018р. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.10.1, 10.4 ПДР України. Власником автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2018р. по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, який народився 26 листопада 1985 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №21667 від 29.10.2018р., що було надано експертом ХНДІСЕ ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, розмір матеріальної шкоди завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz, ML 250» д.н. НОМЕР_2 в результаті ДТП (05.08.2018р.) складає 547387,77 грн. В супереч вищезазначеній постанові суду щодо встановлення вини відповідача у ДТП, відповідач добровільно не бажає відшкодовувати завдану ним шкоду.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та знаходяться в нього або у інших осіб, у межах ціни позову на суму 556310,77 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову негативно вплине на виконання рішення суду у даній справі (у разі задоволення позову ОСОБА_4М.), оскільки відчуження відповідачем ОСОБА_2 рухомого та нерухомого майна, що йому належить, значно утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у нього буде відсутнє будь яке майно, за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду у разі задоволення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заподіяної шкоди у розмірі 556310,77 грн.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про накладення арешту на рухоме та/або нерухоме майно, та грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_2 та знаходяться в нього або у інших осіб, у межах ціни позову на суму 556310,77 грн. до розгляду даної справи по суті та набрання чинності судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_3) та знаходяться в нього або у інших осіб, у межах ціни позову на суму 556310,77 грн. (п’ятсот п’ятдесят шість тисяч триста десять грн. 77 коп.)

Стягувач: ОСОБА_1, 21.08.1968р.н., АДРЕСА_1, код НОМЕР_4.

Боржник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_3.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Копію ухвали направити для відома та виконання до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Копію ухвали направити позивачу для відома та відповідачу для відома та виконання.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає пред'явленню до примусового виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя -