Рішення № 77733183, 07.11.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1911/18

Провадження № 2/553/1118/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.11.2018 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості про стягнення донарахованої суми матеріальної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості про стягнення донарахованої суми матеріальної допомоги до відпустки та компенсації за невикористану відпустку. Позивач вказує, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах, з 01.10.2003 року працювала на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку-заступника головного бухгалтера, з 16.04.2009 року переведена на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку-головного бухгалтера, а 30.06.2017 року звільнена за власним бажанням у зв'язку з неможливістю виконувати роботу за станом здоров'я, про що зроблена відмітка у трудовій книжці.

3 31 березня 2017 року працівникам державної служби зайнятості було підвищено посадові оклади. До 31.03.2017 її посадовий оклад був 1981,00 грн., а з 31.03.2017 став 5300,00 грн. У квітні 2017 року було виплачена матеріальна допомога до відпустки в сумі 9690,03 грн., а в червні 2017 року - компенсація за невикористану відпустку в зв'язку зі звільненням в сумі 28047,36 грн. При проведенні розрахунку вищезазначених виплат застосований коефіцієнт росту фонду оплати праці до попереднього року - 1,3, підставою для цього став наказ Державної служби зайнятості (Центрального апарату) № 50 від 25.04.2017 року з посиланням на думку Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України від 19.04.2017 №1205/0/101-17/282, в якому висловлюється тлумачення застосування п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, чим допущено зниження середньої заробітної плати при підвищенні посадового окладу.

Розмір коефіцієнта коригування заробітної плати, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення, залежить виключно від підвищення посадового окладу, а не від росту фонду оплати праці. Коефіцієнт коригування розраховується шляхом ділення окладу, встановленого після підвищення, на оклад до підвищення. Оскільки посадовий оклад у кожного працівника свій, коефіцієнт підвищення посадового окладу рахують окремо за кожним працівником. В її випадку коефіцієнт коригування складає 2,6754 (5300,00:1981,00).

Просить стягнути з Полтавського обласного центру зайнятості донараховану суму матеріальної допомоги в сумі 10063 грн. 83 коп., матеріальної допомоги до відпустки в сумі - 10063 грн. 83 коп. та грошової компенсації за невикористану відпустку 23620 грн. 97 коп., а всього 43748 грн. 63 коп.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому вказує, що з позовними вимогами не погоджується, посилається на те, що наказом Мінсоцполітики України № 447 від 22.03.2017 року затвердженні нові схеми посадових окладів працівників Державної служби зайнятості, які фактично були збільшені. В разі відсутності фінансових можливостей підприємства небюджетної сфери мають право зменшити коефіцієнт коригування, видавши відповідний наказ (розпорядження). Державний центр зайнятості звернувся до Міністерства Мінсоцполітики за роз'ясненням щодо коефіцієнту коригування заробітної плати, на що отримав відповідь, згідно якої державна служба зайнятості має провадить коригування заробітної плати з урахуванням її фінансових можливостей, але не більше ніж на коефіцієнт росту фонду оплати праці. Державною службою зайнятості (Центральний апарат) видано наказ № 50 від 25.04.2017 щодо здійснення коригування заробітної плати та інших виплат працівникам Державної служби зайнятості, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення окладів, на коефіцієнт 1,3. Таке коригування заробітної плати та інших виплат було погоджено з профспілковим комітетом згідно з протоколом № 8/7 від 27.04.2017.

Зазначає, що позивачка працювала на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку - головного бухгалтера та відповідно до посадової інструкції, затвердженої наказом Полтавського обласного центру зайнятості від 14.09.2016 року № 226, в коло її обов'язків входило здійснення організації ведення бухгалтерського обліку обласної служби зайнятості, контроль за своєчасним і правильним оформленням документів, законністю виконання операцій, ефективним та економним використанням матеріальних засобів і коштів згідно з цільовим призначенням. Вона ознайомившись з наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарата) № 50 від 25.04.2017 року щодо здійснення коригування заробітної плати та інших виплат працівникам Державної служби зайнятості, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення окладів, на коефіцієнт 1,3, прийняла його до виконання як такий, що відповідає чинному законодавству, й нараховувала заробітну плату всім працівникам служби зайнятості, виходячи з цього коефіцієнту. Таким чином, вважає, що Полтавський обласний центр зайнятості повністю розрахувався з позивачкою й при нарахуванні суми матеріальної допомоги, матеріальної допомоги до відпустки та грошової компенсації за невикористану відпустку правомірно застосував коефіцієнт 1.3, а тому просить відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві

Представник відповідача Шиліна Н.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, наведених у відзиві на позов, просила в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши доводи, наведені ними в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у трудових відносинах, з 01.10.2003 року працювала на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку - заступника головного бухгалтера, з 16.04.2009 року переведена на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку - головного бухгалтера, а наказом № 197-к від 25.06.2017 року звільнена з 30.06.2017 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з неможливістю виконувати роботу за станом здоров'я.

Як встановлено в п. 10 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Міністерство соціальної політики України листом від 27.10.2016 за № 1491/13/8416 "Щодо розрахунку середньої заробітної плати" роз'яснено, що коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховуються шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення. У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої заробітної плати не провадиться. Враховуючи зазначене, коригування середньої заробітної плати проводиться у разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника відбулося у розрахунковому періоді. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Порядком передбачена можливість зменшення коефіцієнта коригування. Наказ про зменшення коефіцієнта коригування для всіх працівників підприємства погоджується з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. На думку Міністерства, непроведення коригування середньої заробітної плати є порушенням законодавства про працю.

Згідно з наказом Мінсоцполітики України № 447 від 22.03.2017 року "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості" затверджено схеми посадових окладів працівників Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Центральний апарат Служби), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міських, районних у містах та міськрайонних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості), їх філій. Надано право Голові Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Голова Служби), керівникам центрів зайнятості у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати конкретні розміри посадових окладів відповідно до затверджених цим наказом схем посадових окладів; надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до Додатку № 2 до вищевказаного наказу визначено схеми

посадових окладів працівників Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості в наступних розмірах: директор - 10400 грн.; начальник відділу - 7500 грн.; завідувач самостійного сектору - 6500 грн.; завідувач сектору у складі відділу - 5400; економіст, бухгалтер, юрисконсульт, аудитор, інженер (за спеціалізацією), програміст, фахівець з питань зайнятості, фахівець з профорієнтації, фахівець з аналізу ринку праці, документознавець, інспектор (з дипломом спеціаліста), фахівець із зв'язків з громадськістю та пресою, консультант: провідний - 4800 грн., І категорії - 4400 грн., ІІ категорії - 4200 грн.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України № 1205/0/101-17/282 від 19.04.2017 року, адресованого Центральному апарату Державної служби зайнятості, Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок), та повідомляє, що відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Положення зазначеного пункту спрямовані на недопущення зниження середнього заробітку у порівнянні із нарахованою за новими умовами оплати праці заробітною платою працівників, а не на необґрунтоване завищення середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 5 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.12.2016 № 1543 та зареєстрованого Мінюстом 28.12.2016 за № 1723/29853, фінансування діяльності державної служби зайнятості та виконання нею функцій, передбачених законодавством, у тому числі цим Положенням, здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування України на випадок безробіття. З 31 березня п. р. працівникам державної служби зайнятості було підвищено посадові оклади з одночасною зміною структури заробітної плати. Посадові оклади в середньому зросли в 2,7 рази, у тому числі за рахунок скасування окремих доплат, надбавок, зменшення розміру премій. При цьому фонд оплати праці до попереднього року зріс в 1,3 рази. Враховуючи вищевикладене та те, що державна служба зайнятості не є бюджетною організацією і не фінансується з Державного бюджету, нашу думку, при обчисленні середньої заробітної плати коригування заробітної плати та інших виплат має провадиться з урахуванням фінансових можливостей державної служби зайнятості, але не більше ніж на коефіцієнт росту фонду оплати праці.

Згідно з наказом Державної служби зайнятості № 50 від 25.04.2017 року "Щодо коригування заробітної плати", прийнятим відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 22.03.2017 № 447 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості", роз'яснення Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України від 19.04.2017 № 1205/0/101- 17/282 щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", з метою здійснення коригування заробітної плати та інших виплат при обчисленні середньої заробітної плати працівникам державної служби зайнятості та у зв'язку з обмеженим фінансовим ресурсом державної служби зайнятості, наказано: в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисі видатків на 2017 рік, директорам регіональних центрів зайнятості забезпечити здійснення коригування заробітної плати та інших виплат працівникам підпорядкованих установ, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення окладів, на коефіцієнт 1,3.

Вищевказаний наказ був предметом обговорення на засіданні профспілкового комітету обласного центру зайнятості, згідно з протоколом засідання профспілкового комітету обласного центру зайнятості № 8/17 від 27 квітня 2017 року було вирішено: в межах своїх повноважень погодити здійснення коригування заробітної плати та інших виплат працівникам по Полтавській обласній службі зайнятості при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення окладів з урахуванням фінансових можливостей служби зайнятості, але не більше ніж на коефіцієнт росту фонду оплати праці, на коефіцієнт 1,3 відповідно до наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 25.04.2017 року № 50 та листа-роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 19.04.2017 року № 1205/0/101-17/282.

Як вбачається з довідки Полтавського обласного центру зайнятості № 043-10-3771/0-16 від 06.10.2016 року, виданої ОСОБА_1, вона дійсно працює в обласній службі зайнятості з жовтня 2003 року, а з вересня 2016 року по даний час - на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення - головного бухгалтера. Нарахована середньомісячна заробітна плата за останні шість місяців складає: квітень 2016 року - 16617 грн. 40 коп.; травень 2016 року - 6264 грн. 68 коп.; червень 2016 року - 7126 грн. 31 коп.; липень 2016 року - 7625 грн. 84 коп.; серпень 2016 року - 8363 грн. 48 коп.; вересень 2016 року - 11863 грн. 86 коп.

Згідно п. 3 Положення про Полтавський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) 04.03.2016 року № 38 та в.о. голови Державної служби зайнятості (Центральний апарат), Регіональний центр зайнятості у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, рішеннями правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, іншими нормативно-правовими актами, наказами і дорученнями Голови Центрального апарату Служби та цим Положенням.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога в сумі 9690 грн. 03 коп. та матеріальна допомога до відпустки в сумі 9690 грн. 03 коп., що підтверджується розрахунковим листом за квітень 2017 року, а в червні 2017 року - компенсація за невикористану відпустку в зв'язку зі звільненням в сумі 28047 грн. 36 коп., що підтверджується розрахунковим листом за червень 2017 року.

При нарахуванні в квітні 2017 року матеріальної допомоги в сумі 9690 грн. 03 коп. і матеріальної допомоги до відпустки в сумі 9690 грн. 03 коп. та в червні 2017 року компенсації за невикористану відпустку в зв'язку зі звільненням в сумі 28047 грн. 36 коп. Полтавським обласним центром зайнятості враховано роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 19.04.2017 року та наказ Міністерства соціальної політики України № 447 від 22.03.2017 року "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості" щодо застосування п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати та умов праці, затвердженого постановою КМУ від 08.12.1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", з метою здійснення корегування заробітної плати працівникам державної служби зайнятості та у зв'язку з обмеженим фінансовим ресурсом. Застосовано коефіцієнт середньої заробітної плати в розмірі 1,3, встановлений наказом Державної служби зайнятості (Центральний орган) № 50 від 25.04.2017 року.

Заперечуючи правомірність застосування коефіцієнту в розмірі 1,3, позивач вказувала на те, що Полтавський обласний центр зайнятості не є госпрозрахунковою організацією, у зв'язку з чим положення п. 10 "Порядку обчислення середньої заробітної плати" щодо проведення коригування заробітної плати та інших виплат з урахуванням фінансових можливостей, не підлягає застосуванню, таке коригування має здійснюватися на коефіцієнт підвищення, що розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення, та у випадку позивача становить 2,6754.

Представник відповідача пояснювала суду, що державна служба зайнятості та її регіональні центри фінансуються виключно за рахунок Фонду, коштів з Державного бюджету на власне утримання не отримує, виплата заробітної плати працівникам здійснюється виключно за рахунок власних доходів від діяльності, спрямованої на реалізацію завдань і функцій у сфері зайнятості населення тощо, визначеної Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Зазначила, що Полтавський обласний центр зайнятості є неприбутковою організацію, проте функціонує фактично на засадах самоокупності.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 Положення про Полтавський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) 04.03.2016 року № 38 та в.о. голови Державної служби зайнятості (Центральний апарат), Регіональний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Доходи, отримані центром зайнятості відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" використовуються виключно на цілі, визначені в ч. 2 цієї статті.

Як встановлено в ч. 1 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", джерелами формування коштів Фонду є: 1) страхові внески страхувальників; 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом; 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 5) благодійні внески підприємств, установ, організацій; 6) інші надходження відповідно до законодавства України.

За змістом положень ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", кошти бюджету Фонду використовуються на: 1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону; 2) здійснення заходів відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"; 3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону; 4) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; 5) формування резерву коштів Фонду.

Очевидним є те, що Полтавський обласний центр зайнятості не є прибутковою організацією.

Поняття неприбуткова організація та госпрозрахункова організація не є тотожними.

Так, неприбутковою організацією є організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Згідно пп.14.1.121 Податкового Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи й організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ.

Господарський розрахунок - це метод організації ведення підприємства, при якому кожне підприємство порівнює в грошовій формі витрати і результати виробництва (надання послуг), намагається відшкодовувати витрати власними доходами, тобто забезпечувати самоокупність і оптимальну рентабельність виробництва.

При цьому, встановлені судом обставини справи, аналіз нормативно-правових актів, які регулюють діяльність державної служби зайнятості вцілому та Полтавського обласного центру зайнятості як її структурного підрозділу, дають підстави для висновку про те, що фінансування забезпечення діяльності Державної служби зайнятості та Полтавського обласного центру зайнятості як територіального органу, в тому числі оплата праці працівників, здійснюється виключно за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, отриманих як дохід від діяльності Фонду, спрямованої на реалізацію завдань та функцій, визначених чинним законодавством, у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття та державного соціального страхування, з урахуванням власних фінансових можливостей та фактично на засадах самоокупності. Відповідно, Державна служба зайнятості, на переконання суду, мала законні підстави для визначення коефіцієнту коригування заробітної плати у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівників, виходячи з фінансових можливостей.

З огляду на вищенаведене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач Полтавський обласний центр зайнятості при здійсненні нарахування матеріальної допомоги, матеріальної допомоги до відпустки, а також компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 правомірно застосував наказ Державної служби зайнятості № 50 від 25.04.2017 року "Щодо коригування заробітної плати", який є чинним, винесений Державною службою зайнятості в межах повноважень та у відповідності з чинним законодавством, з дотриманням п. 10 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, та роз'яснень Мінсоцполітики України за № 1491/13/8416 від 27.10.2016 року "Щодо розрахунку середньої заробітної плати", провів перерахунок заробітної плати позивача з урахуванням коефіцієнта 1,3 та на законних підставах здійснив виплату позивачу матеріальної допомоги в розмірі 9690 грн. 03 коп., матеріальної допомоги до відпустки в розмірі 9690 грн. 03 коп. та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 28047 грн. 36 коп.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми матеріальної допомоги та компенсації за невикористану відпустку безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Полтавського обласного центру зайнятості (місцезнаходження - м. Полтава, вул. Сінна, 45, код ЄДРПОУ 03491234) про стягнення донарахованої суми матеріальної допомоги та компенсації за невикористану відпустку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09.11.2018 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна