Ухвала суду № 77731394, 09.11.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/22093/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року , м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Река А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської міської ради про визнання права власності,-

Встановив:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до провадження судді Река А.С. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Луганської міської ради про визнання права власності, згідно якої представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Шевченка, 18, приміщення 1,2 у зв’язку із втратою правовстановлюючих документів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а саме позивач не зазначив будь-яких посилань на докази щодо оспорення або невизнання відповідачем – Луганською міською радою, її права власності, адже відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. За обставин, коли суб'єктивне право власності ще безпосередньо інші особи не порушили, особа може звернутися до суду з заявою про визнання права власності, яка матиме самостійне правове значення і не вимагатиме винесення якогось зобов'язуючого рішення для інших осіб, оскільки така заява повинна розглядатися в порядку окремого провадження (справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення), сторонами у справі виступатимуть заявник (власник майна) та інші заінтересовані особи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 р. факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.

Також, позивач визначив ціну позову у 25000 грн. без належного її обґрунтування.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн.).

Таким чином, для вирішення питання щодо правильності обчислення сплаченого судового збору за вимоги майнового характеру, позивачем повинна бути визначена ціна позову, яка складається з дійсної ринкової вартості частки спірного нерухомого майна, визначеної на час подання позову до суду, обгрунтувавши її у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської міської ради про визнання права власності – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Про прийняте рішення повідомити позивача, надіславши йому копію ухвали для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.С. Река