Вирок № 77730831, 12.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6598/18

1-КП/415/793/18

ВИРОК

Іменем України

12.10.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018140530001227 від 25 травня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, судимого 14 лютого 2018 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.190 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рок, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Леніна), 109/244,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Можнякова Р.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

24 травня 2018 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, із автомобіля марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номер «ВВ1681СР», в районі будинку №20 на кварталі Дружби Народів міста Лисичанська, таємно викрали – акумуляторну батарею ТМ «DOCTER 6 СТ-60А», вартістю, відповідно до Довідки ПП ОСОБА_3 від 10 серпня 2018 року, 720 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

29 травня 2018 року, приблизно о 02 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, із автомобіля марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номер «ВВ9470СР», в районі будинку №24 по вулиці Гора Попова міста Лисичанська, таємно викрали – акумуляторну батарею ТМ «ТАВ 12V 60Ah 600А», вартістю, відповідно до Довідки ПП ОСОБА_3 від 10 серпня 2018 року, 730 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

13 червня 2018 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, із автомобіля марки «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер «ВВ0466СР», в районі будинку №366 по вулиці Сосюри міста Лисичанська, таємно викрали – акумуляторну батарею ТМ «Rocket 6CT 65Ah Asia», вартістю, відповідно до Довідки ПП ОСОБА_3 від 10 серпня 2018 року, 900 гривень, автомобільний магнітофон ТМ «НS-МР820», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/959-163 від 25 липня 2018 року, 109 гривень 08 копійок, флеш накопичувач ТМ «GOOD RAM», 16 GB, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/959-163е від 25 липня 2018 року, 427 гривень 87 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1436 гривень 95 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, разом з малознайомим чоловіком, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна, зокрема, акумуляторів та автомагнітол, із автівок вітчизняного виробництва марки «ВАЗ», припаркованих біля будинків у безлюдних місцях на кварталі Дружби Народів, по вулиці Гора Попова та по вулиці Сосюри міста Лисичанська, скориставшись відсутністю сторонніх, в період часу з прикінця травня до середини червня 2018 року, у нічний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, додатково зазначаючи, що його безпосередня роль у вчиненні злочину полягала у спостереженні за обстановкою під час скоєння кримінального правопорушення іншою особою. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, та мотивуючи свою протиправну поведінку негайною потребою в грошових коштах, завдана потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнова шкода – відшкодована частково: шляхом повернення викраденого, залишок – зобов’язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, за попередньою змовою групою осіб, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.211), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні батька пенсійного віку – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який є інвалідом ІІ групи, та, відповідно до виробничої травми, потребує у догляду у зв’язку з обмеженням руху.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – має позитивну характеристику, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, крім того, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, наявність утриманців, при цьому, також, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, разом з тим, беручи до уваги безпосередню роль обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також, з урахуванням думки потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, кількість епізодів протиправної діяльності, суму заподіяної потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнової шкоди, відсутність відшкодування останньої, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який – є корисливим та, хоча, відповідно до положень ст.12 КК України, і відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, але є злочином проти власності, право на що, відповідно до ст.41 Конституції України, – є непорушеним, крім того, інкримінований злочин – вчинено в короткий проміжок часу після ухвалення попереднього вироку суду за скоєння умисного кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, і, відповідно, в період невідбутого покарання за зазначеним вироком, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в даному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 14 лютого 2018 року (а.с.218-219), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, – за сукупністю вироків, з урахуванням положень ст.72 КК України, оскільки невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду від 14 лютого 2018 року визначено у виді обмеження волі, а при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення, що, в даному випадку, одному дню позбавлення волі відповідають – два дні обмеження волі: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком – вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 14 лютого 2018 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 15 серпня 2018 року (а.с.242-243), слід обчислювати з 15 серпня 2018 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 15 серпня 2018 року (а.с.242-243), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1430 гривень (а.с.148), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/959-163е від 25 липня 2018 року (а.с.149-156), за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати по справі – у сумі 4004 гривні (а.с.159) і у сумі 1144 гривні (а.с.196), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/280е від 25 липня 2018 року (а.с.160-194) та судової автотоварознавчої експертизи за №19/113/10-2/181е від 31 липня 2018 року (а.с.197-202), відповідно, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, – стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягають, так як причетність останнього до залишення досліджених слідів – не встановлена, вартість досліджених об’єктів – не визначено.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

акумуляторна батарея ТМ «DOCTER 6 СТ-60А», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (а.с.203-204,205),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_4,

флеш накопичувач ТМ «GOOD RAM», 16 GB, автомобільний магнітофон ТМ «НS-МР820», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 (а.с.203-204,206),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_6

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 14 лютого 2018 року у виді 1 (одного) року обмеження волі, що, відповідно до ст.72 КК України, складає 06 (шість) місяців позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 15 серпня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

1430 (одну тисячу чотириста тридцять) гривень за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/959-163е від 25 липня 2018 року.

Речові докази по справі:

акумуляторну батарею ТМ «DOCTER 6 СТ-60А», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4,

– повернути потерпілому ОСОБА_4,

флеш накопичувач ТМ «GOOD RAM», 16 GB, автомобільний магнітофон ТМ «НS-МР820», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6,

– повернути потерпілому ОСОБА_6

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: