Вирок № 77730459, 11.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4782/18

1-КП/415/685/18

ВИРОК

Іменем України

11.10.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130240000989 від 26 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, судимого 06 квітня 2018 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Скрябіної С.М.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

В ніч з 22 на 23 квітня 2018 року, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення сараю, по вулиці М.Грушевського, 21/1, міста Новодружеська, повторно, таємно викрав – дитячі санчата, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-771е від 31 травня 2018 року, 183 гривні 33 копійки, газову плиту, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-771е від 31 травня 2018 року, 316 гривень 67 копійок, тачку-кравчучку, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-771е від 31 травня 2018 року, 266 гривень, велосипед марки «Україна», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-771е від 31 травня 2018 року, 916 гривень 67 копійок, та велосипед марки «Дорожник», вартістю, відповідно до Довідки ПП «ОСОБА_3М.» від 08 червня 2018 року, 600 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 Ю.М. майнову шкоду на загальну суму у розмірі 2282 гривні 67 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна, зокрема, дитячих санчат, газової плити, тачки-кравчучки, 2 велосипедів вітчизняного виробництва, проникнувши до приміщення сараю, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4, по вулиці М.Грушевського, 21/1, міста Новодружеська, скориставшись відсутністю сторонніх, наприкінці квітня 2018 року, в нічний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, та мотивуючи свою протиправну поведінку негайною потребою в грошових коштах, завдана потерпілому ОСОБА_4 майнова шкода – відшкодована повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.65), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.33), а також, наявність статусу сироти.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – має позитивну характеристику, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи наявність у обвинуваченого статусу сироти, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного та повне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням майнових збитків, а також, з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_4 – у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суму заподіяної потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який – є корисливим та, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, – є злочином проти власності, право на що, відповідно до ст.41 Конституції України, – є непорушеним, а також, інкримінований злочин – вчинено в короткий проміжок часу після ухвалення попереднього вироку суду за скоєння умисного кримінального правопорушення, в тому числі, і за аналогічних обставин, і, відповідно, в період невідбутого покарання за зазначеним вироком, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в даному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06 квітня 2018 року (а.с.70-71), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, – за сукупністю вироків: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком – вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06 квітня 2018 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 21 червня 2018 року (а.с.80-81), слід обчислювати з 21 червня 2018 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 21 червня 2018 року (а.с.80-81), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 572 гривні (а.с.48), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-771е від 31 травня 2018 року (а.с.43-47), за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_4 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

дитячі санчата, газова плита, тачка-кравчучка, велосипед марки «Україна», велосипед марки «Дорожник», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (а.с.36,51),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_4

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 06 квітня 2018 року у виді 1 (одного) року 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, – у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років 01 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 21 червня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

572 (п’ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-771е від 31 травня 2018 року.

Речові докази по справі:

дитячі санчата, газову плиту, тачку-кравчучку, велосипед марки «Україна», велосипед марки «Дорожник», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4,

– повернути потерпілому ОСОБА_4

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: