Вирок № 77730439, 09.11.2018, Радехівський районний суд Львівської області

ВИРОК

іменем України

09 листопада 2018 рокуСправа №451/22/18 Провадження № 1-кп/451/202/18

головуючого судді – Семенишин О.З.

секретаря – Табен Л.В.

з участю прокурора – Петрука О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Радехів обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12017140280000558 від 25.12.2017 року про бвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, не депутата, з освітою повною середньою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого востаннє: 12.04.2011 року Луцьким міським судом Волинської області за ч.3 ст.185, згідно ст.71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі,- 6.10.2017 року відносно нього обвинувальний акт за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України скеровано у Горохівський районний суд, остаточне рішення не прийнято; 26.10.2017 року обвинувальний акт за ч.3 ст.185 КК України скеровано у Бродівський районний суд, остаточне рішення не прийнято,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

За обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 25.12.2017 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи в с.Збоївська, Радехівського району Львівської області з метою вчинення крадіжки, шляхом злому навісного замка вхідних дверей, які розміщені з тильної сторони церкви Св. Покрови, с.Збоївська, що розташована в с.Збоївська Радехівського району Львівської області, проник в середину приміщення, звідки таємно з корисливих спонукань та повторно, оскільки раніше вчиняв корисливі злочини, намагався вчинити крадіжку майна церковної громади Св. Покрови, с.Збоївська Радехівського району Львівської області, а саме грошових коштів, які знаходились в скрині для пожертв цього храму, що належить церковній громаді с.Збоївська. Однак, свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на крадіжку чужого майна, вчинений повторно, поєднаний із проникненням у приміщення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, та дав суду показання, що він 25 грудня 2017 року шляхом злому навісного замка, відвантаживши двері, проник у ОСОБА_5Покрови, де мав намір вчини крадіжку грошових коштів. Проте свій намір не закінчив, оскільки був затриманий мешканцями громади с.Збоївська Радхівського району Львівської області. Щиро розкаюється у вчиненому, не може пояснити чому пішов на такий вчинок, можливо це сталося внаслідок того, що він у 2014 року перебував у зоні АТО і це могло вплинути на його психічний стан. В даний час повернувся додому, до нього повернулася цивільна дружина, має намір стати на шлях виправлення. Просив його суворо не карати, не позбавляти волі, оскільки він щиро розкаявся у вчиненому, співпрацював із слідством, бажає розпочати життя по новому, не вчиняти більше жодних кримінальних правопорушень.

Представник потерпілої сторони громади с.Збоївська – ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, доручив суду обрати йому покарання на розсуд суду (а.с.25).

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з”ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз”яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюється.

Таким чином, на думку суду, винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій доведено в повному обсязі.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як, як незакінчений замах на крадіжку чужого майна, вчинений повторно, поєднаний із проникненням у приміщення.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому та визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, відсутність негативних наслідків для потерпілої сторони - громади ОСОБА_5Покрови, щире каяття, та робить висновки про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, із застосуванням вимог ст.ст.75,76 КК України.

Згідно зі ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 1 ст.76 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місяця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ст. ст.368, 373, 374 КПК України, суд,-

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненому злочині за ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням та призначити йому один рік шість місяців іспитового строку, поклавши на нього наступні обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

ГоловуючийОСОБА_7