Рішення № 77729962, 02.11.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1475/17

провадження №: 2/398/1099/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" листопада 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В. за участі секретаря судового засідання Колісник О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області до ОСОБА_1, представник адвокат ОСОБА_2, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок грубого порушення правил рибальства,

встановив:

Керівник Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_3, в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом риби. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 серпня 2016 року о 05-00 годині ОСОБА_1 на річці Бешка біля села Світлопіль ловив рибу забороненими знаряддями лову – сітками, чим порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Загалом ОСОБА_1 здійснив незаконний вилов риби загальною вагою 24 кг, у кількості 65 штук, із них: 8 щук, 23 судака, 34 карася. За вказаним фактом інспектором Барабаш Д.В., відносно ОСОБА_1 було складено протокол №004824 від 20.08.2016 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП. Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.12.2016 року у справі №398/2954/16-п, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. Дана постанова суду відповідачем не оскаржена та набрала законної сили. Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, загальна сума заподіяної внаслідок незаконного лову риби шкода становить 15028 грн. 17 січня 2017 року на адресу відповідача було направлено сповіщення про зобов’язання відшкодувати шкоду, однак до теперішнього часу ним не здійснено добровільної сплати.

13 вересня 2017 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області по даній справі було винесено заочне рішення. 20 вересня 2017 року від відповідача надійшла заява про перегляд заочного судового рішення по вказаній справі. 20 грудня 2017 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного вище заочного рішення.

28 грудня 2017 року, 5 лютого 2018 року та 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 до суду було подане заперечення на позовну заяву та два відзива, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вилив риби він здійснював не самостійно, із власної ініціативи, а як найманий працівник, оскільки вилов риби здійснював на замовлення ФОП ОСОБА_4 та здійснював свою діяльність на підставі договору з Управлінням, і який замовив ОСОБА_1 вилив риби. ФОП ОСОБА_4 мав договір з Управлінням, що підтверджується пакетом документів, який наявний у ФОП ОСОБА_4. Саме ФОП ОСОБА_4 визначав, яким способом здійснювати ОСОБА_1 вилов риби, та скільки і на який час йому необхідно доставити рибу. Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що здійснював вилов риби, відповідно до дозвільних документів, які мав ФОП ОСОБА_4 та здійснював вилов риби відповідно до Режиму, та ФОП ОСОБА_4 надавав звітність щодо виловленої риби в Кіровоградрибохорону. Також відповідач у своєму відзиві наголошує на тому, що здійснював вилов риби, яка належала ОСОБА_4, а останній, не звертався до ОСОБА_1 із заявою про відшкодування шкоди. Також відповідач у відзиві зазначив, що Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області я неналежним позивачем та не має повноважень звертатися до суду із даним позовом, оскільки ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено виключні два випадки, коли прокуратура може виступати в інтересах держави. В даному випадку відповідач вважає, що позивачем по справі повинно бути Управління, оскільки має власний юридичний відділ.

16 травня 2018 року керівник Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_1, просив задовольнити позовну заяву, обгрунтовуючи це тим, що 22 грудня 2018 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області було винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді 340 грн. штрафу з конфіскацією знарядь, засобів вчинення правопорушення. Відповідно до квитанції № 106 від 27.12.2016 року, сума штрафу відповідачем добровільно сплачена. Дана постанову суду відповідачем не оскаржена, у передбаченому законодавством порядку набрала законної сили, отже відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлені даним судовим рішення обставини не потребують доказуванню у цивільній справі за позовом про відшкодування шкоди. Положення ч. 5 ст. 82 ЦПК України щодо можливості спростування відповідачем встановлених у постанові суду обставин, на ОСОБА_1 не розповсюджуються, оскільки він брав участь у справі №398/2954/16-п. З огляду на вказане, у даній цивільній справі підлягає доказуванню виключно наявність шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби та її розмір. Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, складеного головним державним інспектором за протоколом про адміністративне правопорушення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів”, загальна суму заподіяної внаслідок незаконного лову риби шкода становить 15028,00 грн. Також позивач зазначає, що дозвільні документи, а саме дозвіл на спеціальне використання водних об’єктах (іх частинах), ні ФОП ОСОБА_4, ні ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не видавилися.

Представник Управління охорони, використання і відтверення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області у судове засідання не з’явився. 31 жовтня 2018 року подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі представника Управління. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор Нікалаєва В.М. підтримала позов із зазначених у ньому підстав. Наголосила на тому що постанова Олександрійського міськрайонного суду має преюдиційне значення і нею встановлено факт вчинення правопорушення і особу правопорушника, яким є ОСОБА_1, ця постанова не була оскаржена і набула законної сили. У справі підлягає доказуванню лише розмір шкоди, на підтвердження чого додано розрахунок. Прокурор вважає, що Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, який накладав штраф і уповноважений звертатися до суду про стягнення цієї шкоди. Постанова суду, якою ОСОБА_1 визнаний винним, винесена 22 грудня 2016 року, однак Управління не звернулось до суду про стягнення шкоди завданої цим правопорушенням, а отже належним чином не виконвало свої обов’язки, тому прокурор звернувся до суду.

ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що не згоден з позовом з підстав зазначених у відзивах. Визнав, що не мав дозволу на вилов риби. Однак вважає, що за це правопорушення він сплатив штраф, а відшкодовувати вартість риби мають ті особи, які її вилучили. На питання суду пояснив, що офіційно трудові відносини з ФОП ОСОБА_4 не оформлялися, він здійснював вилов риби за усною домовленістю з ФОП ОСОБА_4, дозволів не мав.

2 листопада 2018 року ухвалами, постановленими у судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати, судом було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 щодо виклику та допиту у судовому засіданні свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та відмовлено у задоволенні клопотання щодо витребування у ФОП ОСОБА_4 щодо прав ведення господарської діяльності на водоймі та документації на виилов риби, оскільки відповідні докази не відносяться до предмету доказування у справі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив такі обставини і дійшов таких висновків.

Постановою Олександрійського міськрайонного суді від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Ця постанова не була оскаржена та набрала законної сили.

Відповідно до цієї постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 20.08.2016 о 05.00 на р. Бершка біля села Світлопіль ловив рибу забороненими знаряддями лову – сітками, чим порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Відповідно до складеного головним державним інспектором Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області ОСОБА_7 відповідно до постанови КМУ від 21.11.2011 №1209 розрахунку матеріальної шкоди, завдана вчиненим ОСОБА_1 правопорушенням шкода становить 15028 грн.

17.01.2017 року Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області звернулось з письмовою вимогою до ОСОБА_1 про компенсацію матеріальної шкоди у зазначеному вище розмірі. Інших дій, спрямований на стягнення шкоди Управління протягом тривалого часу не вчиняло.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») .

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені у справі обставини і зазначені норми права, суд дійшов висновку про те, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Оскільки, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні діяння, пов’язаного з грубим порушенням правил рибальства не підлягає доказуванню, оскільки відповідно до Постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Даний факт відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України є преюдиційним та не підлягає доказуванню. Встановлені зазначеною постановою суду обставини питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду. Розмір заподіяної правопорушенням матеріальної шкоди у розмірі 15028,00 грн. також підтверджується наданим позивачем розрахунком. павильність цього рохрахунку відповідачем не заперечувалась.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він виловлював рибу забороненими знаряддями лову не для власних потреб, а за усним замовленням ФОП ОСОБА_4, оскільки мотиви вчинення правопорушення у цьому випадку не впливають на наявність складу правопорушення, наявність якого у діях ОСОБА_1 вже встановлена зазначеною постановою суду. До того відповідач не надав суду доказів того, що він або ФОП ОСОБА_4 мали дозвіл на вилов риби.

Також суд відхиляє доводи відповідача про щодо відсутності у прокурора повноважень на подання цього позову, оскільки судом встановлено що Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області ухиляється від виконання своїх обов’язків із забезпеченням відшкодування завданої правопорушенням шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Олександрійської місцевої прокуратури підлягають стягненню судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 10,57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області Державного агентства рибного господарства України, код ЄДРПОУ 35084257, 15028 грн (п’ятнадцять тисяч двадцять вісім грн) на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок грубого порушення правил рибальства.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 02910025, місцезнаходження Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скорочене рішення складене у нарадчій кімнаті і проголошене 2 листопада 2018 року.

Повне рішення складено 7 листопада 2018 року.

Суддя Орловський В.В.