Ухвала суду № 77726656, 30.10.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2132/18

Провадження №: 2/332/1120/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Федоренко О.І.,

за участю секретаря - Іванової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м., Запоріжжі, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Банк «Михайлівський» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Банк «Михайлівський» про захист прав споживача.

У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі укладеного договору банківського рахунку № 980-015-000001952 від 19.10.2015 року із ПАТ «Банк «Михайлівський» на його ім'я було відкрито поточний рахунок № 26207523722601, на який позивач регулярно вносив грошові кошти, накопичивши таким чином 74100 грн. У 2016 році розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк “Михайлівський”. Позивач дізнався, що відсутній у реєстрі вкладників банку, які мають право на відшкодування своїх вкладів за рахунок відповідача. Просить суд визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення рахунку позивача до реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб протиправною, зобов'язати відповідача внести зміни до загального реєстру вкладників шляхом включення до нього інформації про ОСОБА_1 та стягнути на користь останнього кошти у сумі 74100 грн. Позов просить розглядати за його відсутності.

У серпні 2018 року відповідач, в особі представника за довіреністю, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що між позивачем та небанківською фінансовою установою ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” було укладено договір позики, який обслуговувався поточним банківським рахунком позивача, а тому правовідносини, що виникли між позивачем та банком не відносяться до сфери регулювання Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, оскільки не є договором банківського вкладу саме між позивачем та банком, а тому не можуть бути компенсовані відповідачем за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно чинного законодавства. Просить суд відмовити позивачу у повному обсязі. Також відповідач звернувся до суду 01.08.2018 року та 14.08.2018 року із клопотаннями про закриття провадження у справі з підстав необхідності розгляду даної цивільної справи у порядку адміністративного судочинства.

Третя особа ПАТ “Банк “Михайлівський” пояснень відносно позовної заяви суду не надав, про час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, причину неявки у судові засідання та ненадання пояснень суду не повідомив.

Розглянувши вказані клопотання представника відповідача із врахуванням змісту позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених клопотань, виходячи з наступного:

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк “Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” (а.с. 37) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк “Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.

Відповідно до рішення Правління національного банку України від 12.07.2016 року, № 124-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк ”Михайлівський” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 року № 1213 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк “Михайлівський” та делегування повноважень ліквідатора банку”. Згідно цього рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк “Михайлівський” з 13.07.2016 року та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб — є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2 ст. 3 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі — Закон)).

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

У розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції — це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, п. 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року, № 8 “Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів” передбачено, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону Фонд гарантування вкладів є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку та є юридичною особою публічного права.

ОСОБА_2 Верховного Суду постановою від 12.04.2018 року у справі № 820/11591/15 дійшла висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку та має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, тобто дані позовні вимоги підвідомчі адміністративному суду, а тому згідно ст. 19 ЦПК України та ст.ст. 4, 19 КАС України, позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

Таким чином, спір у цих правовідносинах є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Банк «Михайлівський» про захист права споживача підлягає закриттю.

Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 1 ст. 256 ЦПК україни).

Враховуючи викладене, суд повідомляє позивачу, що розгляд справ за вищевказаними позовними вимогами віднесено до судів адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 4, 19 КАС України, ст. ст. 19, 255-256, 260-261, 352-354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Банк «Михайлівський» про захист права споживача - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Федоренко