Ухвала суду № 77725996, 06.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3902/18

Провадження № 1-кс/311/1464/2018

06.11.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Олійник Є.В., слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, яке погоджено з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000763 від 03 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

05.11.2018 року слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджено з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна, в якому просить застосувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, на предмети, які були вилучені під час огляду відкритої ділянки місцевості, яка розташована на 341 км. біля стаціонарного посту поліції в м. Василівка», а саме: 1) автомобіль «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, який залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м.Василівка Василівського району Запорізької області; 2) напівпричеп «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2 з наявним в ньому металобрухтом, що відповідно до Акту про джерело походження металів чорних (вторинних) складає 15040 тон, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м.Василівка Василівського району Запорізької області; 3) зв’язку ключів автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, в кількості 2 штук, що упаковано до прозорого файл-пакету; 4) свідоцтво про реєстрацію автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, серії СХМ 317153 на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2, серії СХМ 584051, на ім’я ОСОБА_3, що упаковано до прозорого файл-пакету. Заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншим особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися зазначеним вище майном до прийняття рішення про скасування арешту.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 зазначає, що нею здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000763 від 03 листопада 2018 року та досудовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2018 року надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 02.11.2018 року о 20.23 год.за адресою: Василівський район м. Василівкка, траса Траса, старший сержант поліції, 341 км. було зупинено автомобіль ДАФ д/н АЕ 0481 О, який перевозив металобрухт, та документи викликають сумніви, в кузові а/м фрагменти машини. При виїзді СОГ на місце події було встановлено, що на відкритій ділянці місцевості, яка розташована на 341 км. автодороги «Харків-Сімферополь» біля стаціонарного посту поліції в м. Василівка» зупинено автомобіль «DAF XF 105.460», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.. Також встановлено, що в напівпричепі даного автомобіля знаходяться металобрухт, серед якого виявленні елементи автомобілів, а саме: двигун, двері, крила, фрагменти кузову, блок циліндрів, тощо.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також у зв’язку з невідкладністю та першочерговістю проведення слідчих дій, 02.11.2018 в період часу з 20 години 55 хвилин по 21 годину 20 хвилин слідчим СВ Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5, було проведено огляд відкритої ділянки місцевості, яка розташована на 341 км. автодороги «Харків-Сімферополь» біля стаціонарного посту поліції в м. Василівка, де знаходиться автомобіль «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, під час даного огляду було виявлено та вилучено: 1) автомобіль «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м.Василівка Василівського району Запорізької області; 2) напівпричеп «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2 з наявним в ньому металобрухтом, що відповідно до Акту про джерело походження металів чорних (вторинних) складає 15040 тон, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м. Василівка, Василівського району, Запорізької області; 3) зв’язка ключів автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, в кількості 2 шт, що упаковано до прозорого файл-пакету; 4) свідоцтво про реєстрацію автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, серії СХМ 317153 на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2, серії СХМ584051 на ім’я ОСОБА_3, що упаковано до прозорого файл-пакету;

Після проведення огляду вищевказане майно було долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження.

05.11.2018 року в період часу з 09 години 30 хвилин по 11 годину 16 хвилин слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 проведено додатковий огляд відкритої ділянки місцевості, котра розташовано біля стаціонарного посту поліції на 341 км. а/д «Харків-Сімферополь» в м. Василівка, де на ділянці розташований автомобіль DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 помаранчевого кольору, з бортовим причепом-контейнером державний номерний знак НОМЕР_2. При огляді причепу встановлено, що в ньому знаходиться металобрухт, серед якого виявлено різні елементи автомобілів, тобто певні частини зі слідами розпилу. При огляді виявлено елементи кузову, ззовні схожих на кузов автомобілів «ВАЗ» 2101-2106, «Москвич». При огляді на одному з елементів кузову виявлено металеву бірку з наступними цифрами: М 626921Ч та 68?2529 (? – цифра, яку неможливо розпізнати). Також при огляді виявлено блок циліндрів, на котрому вибито напис «ВАЗ 2103» та мається номер: 2103, 4209570. Також при огляді виявлено блок циліндрів, на якому вибито наступне: 72-011-00 КП, КЛЗ_ 1983 та інший металобрухт.

Слідчий вважає, що автомобіль «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м.Василівка Василівського району Запорізької області; напівпричеп «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2 з наявним в ньому металобрухтом, що відповідно до Акту про джерело походження металів чорних (вторинних) складає 15040 тон; зв’язка ключів автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, в кількості 2 шт., свідоцтво про реєстрацію автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, серії СХМ 317153 на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2, серії СХМ 584051 на ім’я ОСОБА_3, є засобом вчинення кримінального правопорушення, тому з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час огляду майно.

В судовому засіданні слідчий Кудря К.С. підтримала подане клопотання про арешт майна та просить його задовольнити у повному обсязі за викладеними у ньому підставами.

В судовому засіданні прокурор Олійник Є.В. підтримала клопотання слідчого Кудря К.С. про арешт майна та просить клопотання задовольнити у повному обсязі за підставами, які викладеними у ньому.

В судове засідання володілець (користувач) майна ОСОБА_4 не з’явився, про день та час розгляду клопотання слідчого про арешт майна був повідомлений своєчасно та належним чином, за допомогою телефонограми ним висловлено прохання проводити судове засідання у його відсутність, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Власник транспортних засобів ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду клопотання слідчого про арешт майна був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте суду надано заяву про розгляд клопотання слідчого у його відсутність, проти накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, заперечує, посилаючись на безпідставність заявленого слідчим клопотання та просить в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення та думку слідчого, яка підтримала заявлене клопотання про арешт майна та просить клопотання задовольнити у повному обсязі за підставами, викладеними у ньому, думку прокурора, яка підтримала заявлене слідчим клопотання про арешт майна та просить клопотання задовольнити у повному обсязі за підставами, викладеними у ньому, повно та всебічно дослідивши додані до клопотання матеріали, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на вилучене під час огляду майно, та проаналізувавши докази на обґрунтування заявленого клопотання у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого, з наступних підстав.

ОСОБА_7 положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

ОСОБА_7 вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

ОСОБА_7 ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

ОСОБА_7 п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

ОСОБА_7 ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 приписів ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимог ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати (частина 1). До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (частина 2).

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (частина 3). Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (частина 4).

Та, відповідно, на обґрунтування клопотання, у разі необхідності накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову (при його наявності), відповідні підстави у поданому до суду клопотання слідчим не відображені, про наявність у кримінальному провадженні потерпілих осіб (фізичних та/або юридичних) у клопотанні слідчим не зазначено.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст.94,132,173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим не дотримані.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

ОСОБА_7 положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 року зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див.Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим та прокурором не дотримані, в порушення вимог ст.171 КПК України, до матеріалів клопотання не надано відомостей про процесуальний статус у даному кримінальному провадженні володільця та/або власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт; не надано відомостей про належність переліченого у клопотанні майна, (зокрема металобрухту), на яке просить слідчий накласти арешт, підозрюваному, обвинуваченому чи особі, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином. Крім того, у витягу з ЄРДР відсутні будь-які відомості, щодо причетності власника (володільця) майна до вчинення даного кримінального правопорушення. Враховуючи матеріальний склад кримінального правопорушення, передбачений ст.185 КК України, за яким на даний час проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, потерпілий у якому до теперішнього часу не встановлений, при цьому будь-яка особа до відділу поліції із заявою про вчинення злочину проти власності за фактичними обставинами, внесеними до ЄРДР, зокрема, про вчинення крадіжки, не зверталася.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між вить співвідноситися з обставинами кримінальногкористовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Однак, з клопотання слідчого не вбачається, що слідчий не дотримався вищезазначених вимог Закону.

До клопотання про арешт майна слідчим долучено наступні документи: витяг з кримінального провадження за №12018080190000763 від 03.11.2018 року; рапорт інспектора сектору моніторингу Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 від 02.11.2018 року, протокол огляду місця події від 02.11.2018 року, ілюстративну фототаблицю до протоколу огляду місця події від 02.11.2018 року, постанову про долучення до кримінального провадження речовим доказом від 03.11.2018 року, Акт про джерело походження металів чорних (вторинних) від 02.11.2018 року, Товарно-транспортну накладну №0014 від 02.11.2018 року, заяву ОСОБА_4 про дозвіл на огляд від 05.11.2018 року, протокол додаткового огляду від 05.11.2018 року, ілюстративну фототаблицю до протоколу огляду місця події від 05.11.2018 року.

ОСОБА_7 з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2018080190000763 від 03 листопада 2018 рокуу, внесені вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3, ч.4 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Загальними підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і арешт майна, КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, слідчий зазначає, що вилучені під час огляду речі є предметом та об`єктом вчинення кримінального правопорушення та арешт необхідно накласти з метою збереження речових доказів.

ОСОБА_7 з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, у відповідності з ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Вивчивши матеріали клопотання слідчого, суд прийшов до наступних висновків.

Слідчий у поданому в клопотанні не конкретизував, не обґрунтував та в судовому засіданні не довів як само по собі накладення арешту на майно, а саме: 1) автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м.Василівка, Василівського району, Запорізької області; 2) напівпричепа «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак. АЕ 7439 ХМ з наявним в ньому металобрухтом, що відповідно до Акту про джерело походження металів чорних (вторинних) складає 15040 тон, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м.Василівка Василівського району Запорізької області; 3) зв’язки ключів автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, в кількості 2 шт, що упаковано до прозорого файл-пакету; 4) свідоцтва про реєстрацію автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, серії СХМ 317153 на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2, серії СХМ 584051, на ім’я ОСОБА_3, - може бути використано в рамках даного кримінального провадження № 12018080190000763, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого саме ч.1 ст.185 КК Украйни, в якому відсутній предмет злочину за даним кримінальним правопорушенням з матеріальним складом, потерпілий у провадженні взагалі відсутній.

ОСОБА_7 постанови слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 від 03 листопада 2018 року по кримінальному провадженню № 12018080190000763 – автомобіль «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м. Василівка, Василівського району, Запорізької області; 2) напівпричеп «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак. АЕ 7439 ХМ з наявним в ньому металобрухтом, що відповідно до Акту про джерело походження металів чорних (вторинних) складає 15040 тон, залишено на зберігання біля стаціонарного посту поліції в м. Василівка, Василівського району, Запорізької області; 3) зв’язка ключів автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, в кількості 2 шт, що упаковано до прозорого файл-пакету; 4) свідоцтво про реєстрацію автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, серії СХМ 317153 на ім’я ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак НОМЕР_2, серії СХМ 584051, на ім’я ОСОБА_3 - визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та залишені на відповідальне зберігання Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на автомобіль та напівпричіп долучено до матеріалів кримінального провадження.

Слідчий в порушення вимог ст.171 КПК України, звертаючись із клопотанням про арешт майна, формально послався на те, що вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, при цьому не обґрунтувавши свою позицію та не надав відповідні докази на її підтвердження.

При цьому, матеріали провадження не містять відомостей про те, що металобрухт, який саме в знаходиться причепі, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженню № 12018080190000763, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Сама по собі наявність в матеріалах провадження постанови слідчого про приєднання до кримінального провадження речовими доказами вищевказаного автомобіля з причепом з металобрухтом, не може бути врахована як мета для накладення арешту в розумінні п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з огляду на необґрунтованість вказаної постанови. Таким чином, підстави для накладення арешту на перелічене у клопотанні майно, визначені ст.170 КПК України, в даному провадженні відсутні.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим не наведено достатніх і переконливих доказів необхідності такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Також слід звернути увагу і на те, що слідчим не доведено обставин, передбачених п.2 та п.3 ч.3 ст.132 КПК України стосовно того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора і що таким накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

При цьому, очевидним є те, що для доказування обставин об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, відсутні потреби у накладенні арешту на вищевказане у клопотанні майно.

Слідчий в клопотанні, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна, не довів необхідність арешту майна з врахуванням конкретних обставин справи, не довів будь-яких ризиків, які визначені Законом, тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Отже, на підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.

Також, у зв”язку з відмовою в задоволенні клопотання про арешт майна, тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особі (особам), у якої воно було вилучено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.169 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про арешт майна, а саме: 1) автомобіля «DAF XF 105.460», 2007 року випуску, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1; 2) напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_2, н/пр-бортовий-Е, з наявним в ньому металобрухтом, що відповідно до Акту про джерело походження металів чорних (вторинних) складає 15040 тон.; 3) зв’язки ключів автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, у кількості 2-х штук; 4) свідоцтва про реєстрацію автомобіля «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1, серії СХМ 317153 на ім’я ОСОБА_3; 5) свідоцтва про реєстрацію напівпричепу «SCHWARZMULLER SPA-3Е» н/пр-бортовий-Е VAVSAP3386H236974 державний номерний знак АЕ 7439 ХМ, серії СХМ 584051, на ім’я ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9