Рішення № 77725697, 08.11.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5995/18

2/303/2399/18

ряд. стат. звіту - 52

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого - судді Монич В.О.

секретар судового засідання Лаврів Е.І.

Справа № 303/5995/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, третя особа директор Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, третя особа директор Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивує тим, що він (ОСОБА_1А.) працював річним оператором котельні Залужанської ОСОБА_3 ступенів з 18 квітня 2011 року, а Наказом №2-к від 03 серпня 2018 року звільнений за прогул без поважних причин у відповідності до п.4 ст.40 КЗпП України. Так, 08 червня 2018 року він отримав попередження про майбутнє звільнення у зв'язку із скороченням штату працівників Залужанської ОСОБА_3 ступенів і фактично він повинен був бути звільнений 08 серпня 2018 року, але цього не відбулося. В подальшому, коли закінчилась щорічна відпустка 01 серпня 2018 року він вийшов на роботу, але адміністрація школи постійно робила перешкоди приступити до виконання своїх службових обов'язків, що виразилося в тому, що були поміняні замки на дверях котельні, щоб він не мав можливості приступити до виконання своєї роботи. Зазначає, що причиною цього були неприязні відносини з директором школи, який не захотів звільняти його у зв'язку з скороченням штатів працівників, а тільки в дисциплінарному порядку. Дане звільнення вважає незаконним, оскільки відповідач не ознайомив його з наявністю наказу про звільнення і його підпису про отримання його ніде немає; доказів про наявність відсутності його на роботі до цього часу не отримав і його не було ознайомлено з обставинами звільненнями; особисто на руки трудової книжки він не отримав, ніде не розписувався за її отримання, а тільки його дружина принесла таку 04 вересня 2018 року і тільки в цей день йому стало відомо про звільнення; розрахунок при звільненні не отримав. Про засідання профкому йому відомо не було. З 03 серпня 2018 року він не працює, оскільки відповідач незаконно його звільнив, не дивлячись на те, що у нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей. Також зазначає, що на його звернення про отримання ним наказ про прийом на роботу та звільнення його з роботи, було відмовлено, щоб він пропустив строк для звернення до суду про поновлення на роботі. Тому на підставі вищенаведеного він (ОСОБА_1А.) звертається до суду та просить поновити його на роботі річним оператором котельні Залужанської ОСОБА_3 ступенів, та стягнути з Залужанської загальноосвітньої школи на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2018 року по день поновлення на роботі.

Ухвалою суду від жовтня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Від директора Залужанської ОСОБА_3 ступенів надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, який мотивує тим, що доводи позивача про незаконність його звільнення є абсолютно надуманими та не відповідають дійсності, оскільки процедура звільнення позивача була проведена у відповідності до вимог Закону. Так, позивача було попереджено про скорочення штату працівників від 08 червня 2018 року згідно КЗпП України. Протягом липня-серпня (09 липня 2018 по 01 серпня 2018 років) відповідно до Наказу №14-к від 16 травня 2018 року позивач перебував у черговій відпустці. До виконання трудових обов'язків він повинен був приступити 02 серпня 2018 року. Однак, позивач з відпустки на роботу не вийшов, причини не виходу не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав і факт не виходу на роботу належним чином задокументовано. У свою чергу наведені у позові твердження, що він вийшов на роботу, однак його не допускали є надуманими та голослівними і не відповідають дійсності. Фактично позивач нехтуючи своїми обов'язками без поважних причин не з'явився на роботу, тобто вчинив прогул, що і було підставою для його звільнення. Тому на підставі вищенаведеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

08 листопада 2018 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали цивільної справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії БТ-І №7982590 виданої 30 червня 1989 року 18 квітня 2011 року ОСОБА_1, згідно наказу за № 19-к призначений на посаду річного оператора котельні Залужанської ОСОБА_3 ступенів, що стверджується наявним в матеріалах справи наказом №19-к, а 31 серпня 2018 року на підставі наказу за № 29-к від 31 серпня 2018 року звільнений з посади річного оператора котельні Залужанської ОСОБА_3 ступенів з 31 серпня 2018 року за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України (а.с.3-5).

Відповідно до копії табеля обліку використання робочого часу за серпень 2018 року, ОСОБА_1 був у відпустці 01 серпня 2018 року, а з 02 серпня 2018 року відмітки відсутні, тобто по 31 серпня 2018 року на роботі був відсутній (а.с.25).

Відповідно до копії акту за №3 від 21 серпня 2018 року, ОСОБА_1, річний оператор котельні був відсутній на роботі без поважних причин з 02 серпня 2018 року по 21 серпня 2018 року (а.с.29) та згідно копії акту за №4 від 22 серпня 2018 року, ОСОБА_1, річний оператор котельні був відсутній на роботі без поважних причин впродовж робочого дня 22 серпня 2018 року (а.с.28).

21 серпня 2018 року завгоспом школи ОСОБА_4 складено доповідну записку №1 директору Залужанської ОСОБА_3 ступенів “Про відсутність на роботі ОСОБА_1А.”, з якої вбачається що за період з 02 серпня 2018 року по 21 серпня 2018 року, річний оператор шкільної котельні ОСОБА_1, не з'явився на роботі. Про причини ймовірної відсутності на роботі він не попереджав ні його, ні колег. Щоб з'ясувати причини відсутності на роботі річного оператора шкільної котельні ОСОБА_1, кілька разів здійснено телефонні дзвінки на мобільній телефон, але ОСОБА_1 не відповідав. Просить у табелі обліку використанні робочого часу за період з 02 серпня 2018 року по 21 серпня 2018 року, зробити відмітку про відсутність річного оператора шкільної котельні ОСОБА_1, на роботі з нез'ясованих причин. Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше вчиняв прогули, просить вжити заходів для з'ясування причин та додаткової фіксації відсутності його на роботі (а.с.27).

23 серпня 2018 року директором Залужанської ОСОБА_3 ступенів ОСОБА_2 внесено подання за № 1 голові профспілкового комітету Залужанської ОСОБА_3 ступенів ОСОБА_5 “Про отримання згоди на звільнення працівника, який вчинив прогул”, яким просить дати згоду на звільнення ОСОБА_1 річного оператора шкільної котельні, за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (а.с.24).

23 серпня 2018 року головою профспілкового комітету Залужанської ОСОБА_3 ступенів ОСОБА_5 направлено повідомлення позивачу за Вих. №115 про те, що профспілковим комітетом Залужанської ОСОБА_3 ступенів розглядається подання №1 від 23 серпня 2018 року, а саме: звільнення з посади річного оператора шкільної котельні, з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП (у зв'язку з прогулами без поважних причин) (а.с.26).

З копії Витягу із протоколу №4 засідання профспілкового комітету Залужанської ОСОБА_3 ступенів від 29 серпня 2018 року вбачається, що на засіданні профспілкового комітету постановлено ухвалити рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1, річного оператора шкільної котельні з роботи за пунктом 4, статті 40 КЗпП України, у зв'язку з прогулами без поважних причин (а.с.23)

30 серпня 2018 року головою профспілкового комітету ОСОБА_5 направлено повідомлення директору Залужанської ОСОБА_3 ступенів “Про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул”, з якого вбачається, що профспілковий комітет Залужанської ОСОБА_3 ступенів розглянув подання від 23 серпня 2018 року і на своєму засіданні 29 серпня 2018 року ухвалив рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 річного оператора шкільної котельні, з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (у зв'язку з прогулами без поважних причин) (а.с.31).

31 серпня 2018 року директором Залужанської ОСОБА_3 ступенів ОСОБА_2 видано наказ №29-к “Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_1А.”, яким вирішено: “Визнати для ОСОБА_1 річного оператора котельні, робочі дні з 02 серпня 2018 року по 22 серпня 2018 року днями прогулів без поважних причин. ... За грубе порушення трудової дисципліни застосувати до ОСОБА_1 річного оператора котельні, згідно з пунктом 2 статті 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин)” (а.с.30).

У статті 5-1 Кодексу законів про працю України зазначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 цього Кодексу, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Статтею 43 Кодексу законів про працю України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 цього Кодексу встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілки, їх об'єднання беруть участь у розробленні державної політики зайнятості населення, державних та територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, їх об'єднаннями, а також з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пропонують заходи щодо соціального захисту членів профспілок, які вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємств, установ, організацій, здійснюють контроль за виконанням законодавства про зайнятість. Права і повноваження профспілок щодо забезпечення захисту працівників від безробіття та його наслідків визначаються законодавством і колективними договорами та угодами. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду. Профспілки, їх об'єднання мають право брати участь і проводити відповідні консультації з питань залучення і використання в Україні іноземної робочої сили.

Нормою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 цього Кодексу встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1 статті 81 ЦПК України).

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 1липня 2015 року у справі № 6-119цс15, зазначено, що відповідно до вимог статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в наданні згоди на розірвання трудового договору або відмови у наданні такої згоди, повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України та ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 на підставі наказу №2-к від 18 квітня 2011 року призначений на посаду річного оператора котельні Залужанської ОСОБА_3 ступенів, а на підставі наказу №29-к від 31 серпня 2018 року звільнений за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України. Також, відповідачем у підтвердження відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 надано ряд копій документів: копію подання №1 “Про отримання згоди на звільнення працівника ОСОБА_1, який вчинив прогул” від 23 серпня 2018 року; копію табеля обліку використання робочого часу за серпень 2018 року Залужанської ОСОБА_3 ступенів”, зокрема щодо ОСОБА_1; копію повідомлення голови профспілкового комітету ОСОБА_5 від 23 серпня 2018 для ОСОБА_6; копію доповідної записки завгоспа Залужанської ОСОБА_3 ступенів” від 21 серпня 2018 року №1; копію акту за №3 та №4 “Про відсутність на роботі ОСОБА_1 річного оператора котельні від 21 серпня 2018 року та 22 серпня 2018 року; копію повідомлення голови профспілкового комітету ОСОБА_5Ю, від 30 серпня 2018 року директору Залужанської ОСОБА_3 ступенів ОСОБА_2 “Про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул”, в той же час позивачем ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів щодо спростування заперечень та доказів наданих відповідачем у відзиві. Заперечень чи будь-яких пояснень на Відзив відповідача, ОСОБА_1 суду не надсилав.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу, що його різними способами не допускали до виконання своїх обов'язків річного оператора котельні Залужанської ОСОБА_3 ступенів.

Суд звертає увагу на те, що витяг із протоколу №4 засідання профспілкового комітету Залужанської ОСОБА_3 ступенів від 29 серпня 2018 року, відповідно до якого профспілковий комітет постановив, ухвалити рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (річного оператора шкільної котельні з роботи) за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з прогулами без поважних причин - є обгрунтованим. Про дане засідання позивач був попереджений, що підтверджується повідомленням (а.с.26).

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то згідно частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки судом визнано звільнення позивача законним, то вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставною, у її задоволенні необхідно - відмовити.

З урахуванням наведеного, всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 40, 235, 236, 237 Кодексу законів про працю України, Конституцією України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, третя особа директор Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс - 89623.

Відповідач: Залужанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, місце знаходження: с.Залужжя, вул.Шкільна, буд.1 “а”, Мукачівського району Закарпатської області, поштовий індекс - 89675.

Третя особа - директор Залужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_2, місце знаходження: с.Залужжя, вул.Шкільна, буд.1 “а”, Мукачівського району Закарпатської області, поштовий індекс - 89675.

Головуючий В.О.Монич