Ухвала суду № 77725473, 06.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18045/18

Провадження № 1-кс/344/8746/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Стефанець Г.Я., прокурора Баландіної Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковника міліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в рамках кримінального провадження №12018090000000827 від 02.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, перебуває у неприязних відносинах із своєю колишньою дружиною ОСОБА_4, яка у жовтні 2017 року заявила про намір розлучитися з ним. У своїх неприязних відносинах з дружиною, ОСОБА_5 звинувачував свою тещу ОСОБА_6, якій неодноразово при особистих зустрічах та в телефонному режимі в період з жовтня 2017 року по вересень 2018 року погрожував фізичною розправою та вбивством. В лютому 2018 року ОСОБА_1 дав вказівку ОСОБА_7, який перебуває з ним у боргових зобов'язаннях, організувати та виконати напад на помешкання по вул. Андрійчука, 25 в с. Рожнів, Косівського району де проживає ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_7 спільно з невстановленою під час досудового розслідування особою залучив до вчинення нападу на помешкання ОСОБА_6 виконавців ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Після цього 10.02.2018 приблизно о 19.00 год. ОСОБА_8, спільно з ОСОБА_9, з відома та за вказівкою організатора ОСОБА_1 та пособника ОСОБА_7, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, проникли в житловий будинок по вул. Андрійчука, 25 в с. Рожнів, Косівського району, де застосовуючи фізичне насильство до власників ОСОБА_6, якій згідно з висновком судово-медичної експертизи спричинено тілесні ушкодження закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також забій м'яких тканин лобної ділянки, лівої брови, обох повік лівого ока і лівої виличної ділянки, з наявністю синця та травматичного набряку м'яких тканин із крововиливом під кон’юнктуру лівого очного яблука, забій м'яких тканин нижньої щелепи та лівої щоки з наявністю синця та травматичного набряку м'яких тканин, синців грудної клітки, живота, лівої китиці, лівого плеча та лівого ліктьового суглобу, правого та лівого передпліччя та в ділянці правої гомілки, садно в ділянці правого променево-зап'ясного суглобу, на місці яких утворився рожевий епідерміс, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та ОСОБА_10, якому згідно з висновком судово-медичної експертизи спричинено закриту черепно-мозкову травму із струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, забій м'яких тканин нижньої щелепи, з наявністю синця та травматичного набряку м'яких тканин, крововиливи нижньої губи, синці в ділянці шиї та живота, садна в ділянках лівого передпліччя і лівого променево-зап'ястного суглобу та в ділянці правого променево-зап'ястного суглобу, на місці яких утворився рожевий епідерміс, перелом коронкової частини четвертого зуба на верхній щелепі зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 56 000 грн. та золотими сережками круглої форми, золотою обручкою, золотим перснем з каменем білого кольору, золотими сережки у вигляді горошинки.

05.11.2018 ОСОБА_1, оголошено підозру за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України. Обґрунтованість підозр у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме: заявами та показаннями потерпілого ОСОБА_6; протоколами допитів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_4; матеріалами оперативно-розшукових заходів, та негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду місця події; протоколами тимчасового доступу до речей та документів, а саме до інформації про телефонні з'єднання отримані у операторів мобільного зв'язку; протоколами огляду мобільних телефонів та інформації отриманої у операторів мобільного зв'язку; речовими доказами.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого і за нього передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років і підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі;

п.2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не відшукані ювелірні вироби викрадені у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_10;

п.3 - незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні та надані свідчення, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами негласних слідчих дій, а саме згідно з протоколами про результатами негласних слідчих дій ОСОБА_1 дає вказівку ОСОБА_7 брати вину на себе і вигороджувати його, щоб його не притягнули до кримінальної відповідальності;

п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки усі співучасники та виконавці даного злочину не встановлені, крім того ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

При застосуванні судом стосовно ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід врахувати, що в ході розбійного нападу у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження, а тому у відповідності до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави, та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, з підстав викладених в ньому, просили задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра є необґрунтованою, а ризики не доведені прокурором, надав слідчому судді письмові заперечення та докази на їх підтвердження.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

05 листопада 2018 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри частково мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор в судовому засіданні просили слідчого суддю не визначати заставу зважаючи на те, що в ході розбійного нападу у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження, але жодних доказів спричинення тілесних ушкоджень слідчий чи прокурор слідчому судді не надали, хоча слідчий вказав, що висновок експерта є в матеріалах кримінального провадження.

Підстав для не визначення застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не встановлено.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності: 27.06.2014 Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст.355 КК України до 3 років позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 04 січня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 04 січня 2019 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_13

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.