Вирок № 77724674, 08.11.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7937/16-к

Провадження № 1-кп/265/114/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Мельник І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Гусєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12016050790002577 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Каттакурган, Самаркандської області Узбекистан, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, вдівця, раніше судимого: 1) 20 листопада 2006 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 309 ч.1, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з виправним терміном на 1 рік; 2) 31 жовтня 2007 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 309 ч.1, 75, 76 КК України, до позбавлення волі терміном на 2 роки, з виправним терміном на 1 рік 6 місяців; 3) 12 листопада 2008 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя, за ст. ст. 309 ч.2, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі, з виправним терміном на 1 рік 6 місяців; 4) 14 липня 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 309 ч.2, 307 ч.2, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі терміном на 5 років 1 місяць, звільнився з місця позбавлення волі з Волноваської ВК 13 травня 2015 року; який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Наренкович Д.О., Величко Л.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1 та його захисника адвоката Довженко В.І.

В С Т А Н О В И В:

Приблизно на початку листопада 2016 року, в денний час, точна дата й час судом не встановлено, ОСОБА_1 діючи умисно, з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, будучи особою, яка раніше, вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, перебуваючи в районі пункті прийому металобрухту «Моноліт» по вулиці Таганрозькій в Лівобережному районі міста Маріуполя, зірвав (незаконно придбав) кущ рослини коноплі, після чого переніс його до свого домоволодіння АДРЕСА_1, де висушив його, тобто незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який став незаконно зберігати за містом свого мешкання для особистого споживання без мети збуту.

04 грудня 2016 року під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, у кухні та комірчині будинку, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 2,40 гр., вагою 2,00 гр., вагою 10,71 гр., вагою 2,87 гр., що в перерахунку на суху речовину становить - 2,18 гр., 1,82 гр., 9,72 гр., та 2,61 гр., яку ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, незаконно придбав, виготовив та зберігав для особистого споживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив, та зберігав наркотичні засоби без мети збуту, повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України.

08 листопада 2018 року між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 юристом 1 класу Величко Л.С., якої на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12016050790002577, та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності адвоката Довженко В.І. в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ст.309 ч.2 КК України у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі, застосуванням ст.75 КК України зі звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та отримана згода обвинуваченого на його призначення, обвинувачений також зобов'язався без застереження визнати обвинувачення в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 26 грудня 2016 року у судовому засіданні.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений та його захисник адвокат Довженко В.І. у судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 26 грудня 2016 року, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ч.2 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 юристом 1 класу Величко Л.С., та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 умисно вчинив незаконне придбання, виготовлення, та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку ст..100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави в сумі 880,40 гривень, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.118, ч.2 ст.124 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.373, 374 та 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 08 листопада 2018 року про визнання винуватості між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 юристом 1 класу Величко Л.С. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 08 листопада 2018 року покарання за ст.309 ч.2 КК України у виді 2-х (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст..76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлять уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 під час судового розгляду, не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 копійок.

Речові докази: дві частини пляшки з полімерного матеріалу коричневого кольору, з саморобною пробкою з фольги; шість поліетиленових пакетів із полімерного матеріалу білого кольору, кожен з яких опечатаний аркушем паперу з відбитком круглої печатки «Відділ дослідження матеріалів, речовин і виробів № 1» та відповідно з надписами Об'єкт 1-2, Об'єкт 3; Об'єкт 4, Об'єкт 5, Об'єкт 6-8, Об'єкт 9; поліетиленовий пакет із полімерного матеріалу чорного кольору, опечатаний аркушем паперу з відбитком круглої печатки «Відділ дослідження матеріалів, речовин і виробів № 1» з надписом Об'єкт 10 - які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецької області, згідно квитанції за № 175 від 19.12.2016 року - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя І.Г. Мельник