Рішення № 777246, 22.05.2007, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Комаровської Н.В., Гончаренко В.М.

при секретарі Таратіної О.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2007 року,

встановила:

В серпні 2006 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ВОХОР) і на підставі наказу від ІНФОРМАЦІЯ_2 був звільнений на підставі ст.40 п.1 КЗпП України (скорочення штату). Вважаючи, що його звільнили незаконно без згоди профспілкового комітету, позивач просив поновити його на роботі, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2007 року позов задоволено частково: позивач поновлений на роботі, на його користь стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 4858,07 грн. та моральна шкода в сумі 1000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалите нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивач був звільнений без згоди профспілкового комітету. Тому суд поновив його на роботі та стягнув заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду оскільки він ґрунтуються на законі та підтверджується матеріалами справи.

Справа № 22ц-1924/07 Категорія 40

Головуючий у першій інстанції Гусєв О.Г. Доповідач Короткое В.Д.

Відповідно до п. 1 ст. 40, 43 КЗпП України, роз'яснень, що містяться у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів", трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП України

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1ВОХОР. Наказом від НОМЕР_1 і змінами внесеними наказом від НОМЕР_2 було прийнято рішення про реорганізацію ВОХОР з ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом виключення із штату підприємства 32 посад стрільців і 1 посади чергового бюро перепусток і попередженням про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України. За протоколом сумісного засідання адміністрації і профспілкового комітету ВАТ „Одеська ТЕЦ" від НОМЕР_3, прийнято рішення про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору із працівниками ВОХОР, враховуючи, що таке рішення адміністрації суперечить чинному законодавству і галузевій угоді.

Наказом відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_4, позивач з ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнений з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2006 року, яка не скасована на час розгляду справи апеляційним судом, керівник підприємства відповідача притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення трудового законодавства у частині розірвання трудового договору між працівниками і адміністрацією(а.с. 51).

Доводи апелянта, що профком несвоєчасно ознайомив адміністрацію про ненадання згоди на звільнення працівників і серед них позивача, спростовуються протоколом від ІНФОРМАЦІЯ_5, за яким відбувалось сумісне засідання адміністрації і профспілкового комітету ВАТ „Одеська ТЕЦ", тобто адміністрації було відомио про прийняте рішення.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача проведено з порушенням встановленого порядку, за відсутності згоди профспілкового органу та поновив його на роботі/ f

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Однак колегія суддів не погоджується з розміром стягнутої на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 4858,07 грн., оскільки суд першої інстанції розрахував її виходячи з виплат за останні & календарних місяців роботи до звільнення. Відповідно до ч.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню. З довідки бухгалтерії (а.с.54) вбачається, що до звільнення позивачу нарахована заробітна плата за квітень 2006 року в сумі 681,7 грн., за травень - 650, 33 грн. Тому середня заробітна плата за цей час складає (681,7 + 650,33): 2 = 666,01 грн., а сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 666,01 грн. X 7 міс. = 4662,07 грн.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться в разі, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Судова колегія вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з незаконним звільненням з роботи і

необхідністю докладати додаткових зусиль для поновлення на роботі і організації свого життя, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 гривен. Доводи скарги не спростовують цих висновків суду і мають бути відхилені.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині зменшення розміру стягнутої на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу до 4662 грн. 07 коп.

Відповідно до вимог п. 1 ч. З ст. 81, ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст.218, 307 ч.1 п.3, 309, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2007 року змінити, зменшити розмір стягнутої з відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу до 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 07 копійок.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі ЗО (тридцять) гривень Отримувач: ГУДКУ в Одеській області, Код ОКПО: 23213460, Установа банку: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, Рахунок одержувача: 31218259700007, Призначення платежу - «за ІТЗ, КБК 22050000).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков