Рішення № 77724506, 08.11.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/1540/18

Справа №235/3600/18

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючої судді Величко О.В.

при секретарі Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 03.10.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R52150326725B, відповідно до умов якого позичальник отримав в ПАТ «ВТБ Банк» кредит в розмірі 392974,00 грн., зі сплатою 15,09% річних за користування кредитом.

В якості забезпечення виконання зобов»язань з приводу повернення кредитних коштів (п.3.8 Кредитного договору) відповідачем було укладено договір застави, згідно якого надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки- TOYOTA, модель LANDCR PRADA 150, тип- легковий універсал, 2012 року випуску, колір- білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (рами) JTEBN3FJ90K076397 JTEBH3FJ90K076397, що зареєстрований ВРЕР №2 м.Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 02.10.2012 року, та належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію САО 348456, виданого ВРЕР №2 м.Донецька та у відповідності до Договору застави № R52150326725B-Z1 від 03.10.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3

22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ ФК «Довіра та Гарантія»було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов»язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого позивач набув право нового кредитора до відповідача за договором.

В порушення умов кредитного договору позичальник не виконує взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого у нього перед кредитором станом на 05.06.2018 року виникла заборгованість в розмірі 606975,85 грн., що складається з заборгованості по кредиту – 334378,58 грн., заборгованості за відсотками – 83708,50 грн., та 3% річних -188888,77 грн.

Позивач просить ухвалити рішення, яким звернути стягнення на предмет застави – автомобіль марки- TOYOTA, модель LANDCR PRADA 150, тип- легковий універсал, 2012 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (рами) JTEBN3FJ90K076397 JTEBH3FJ90K076397, що зареєстрований ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 02.10.2012 року, та належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію САО 348456, виданого ВРЕР №2 м. Донецька та у відповідності до Договору застави № R52150326725B-Z1 від 03.10.2012 року шляхом надання дозволу ТОВ «Фінансова Компанія « Довіра та Гарантія» на укладення договору купівлі-продажу предмету застави з вчиненням подальших дій, пов’язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві, наділивши ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу, правом отримувати дублікати правовстановлюючих документів.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, просив справу слухати без участі представника ( а. с. 44,54 ).

Відповідач в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином,інформація про час і місце судового засідання розміщена на сторінці Красноармійського міськрайонного суду у розділі «Інформація для учасників процесів (зона АТО)» офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет (а. с. 49-52,59).

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення по справі, оскільки відповідач не повідомив про причини своєї неявки, не надав відзив на позовну заяву, а представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов»язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Судом встановлено, що 03.10.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R52150326725B, відповідно до умов якого позичальник отримав в ПАТ «ВТБ Банк» кредит в розмірі 392974,00 грн., зі сплатою 15,09% річних за користування кредитом (а. с. 6-11).

В якості забезпечення виконання зобов’язань з приводу повернення кредитних коштів (п.3.8 Кредитного договору) відповідачем було укладено договір застави № R52150326725B-Z1 від 03.10.2012 року, згідно якого надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - TOYOTA, модель LANDCR PRADA 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (рами) JTEBN3FJ90K076397 JTEBH3FJ90K076397, що зареєстрований ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 02.10.2012 року, та належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію САО 348456, виданого ВРЕР №2 м. Донецька та у відповідності до Договору застави № R52150326725B-Z1 від 03.10.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3Ю.( а. с. 13-14).

Відповідно до п. 5.8 Договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави ( у тому числі вилучити предмет застави) у разі настання будь-якого з наступних випадків:

- порушення позичальником будь-якого зобов’язання за кредитним договором, в тому числі при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу кредитних коштів) та/ або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій, та будь-яких інших платежів у строки, встановлені Кредитним договором;

- порушення заставодавцем будь-якого зобов’язання за цим Договором;

- вчинення заставодавцем дій, спрямованих на виникнення інших обтяжень предмету застави на користь третіх осіб в будь-який спосіб;

- вчинення заставодавцем дій, спрямованих на зменшення вартості предмета застави або його припинення

Відповідно до п. 5.9 Договору застави право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває також, якщо заставодержатель відповідно до умов кредитного договору заявить позичальнику вимогу повернути кредит та сплатити проценти до настання строків, зазначених в кредитному договорі, а позичальник не виконує зазначене зобов’язання. ( а. с. 14).

22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ ФК «Довіра та Гарантія»було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого позивач набув право нового кредитора до відповідача за договором.( а.с. 19-25).

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором № R52150326725B від 03.11.2012 року станом на 05.06.2018 року становить 606975,85 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 334378,58 грн., заборгованість по відсоткам, яка становить 83708,50 грн., а також з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що станом на 05.06.2018 року становить 188888,77 грн. ( а. с. 25,31).

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст. 526, ст. 530, ст. 610. Ст. 1049, ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані свої зобов'язання перед відповідачем шляхом надання грошових коштів. Свій обов'язок щодо погашення кредиту відповідач не виконав, не сплачував вказані суми у повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. ст. 572, 577 ч. 1 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом або договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст. 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.21 Закону України «Про заставу» передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Порядок звернення стягнення на заставлене майно також встановлено статтями 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV (далі - Закон від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV).

Частиною 1 ст. 24 Закону від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 25 Закону від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Серед визначених ст. 26 Закону від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі, зазначено його продаж обтяжувачем шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно договору застави транспортного засобу № R52150326725B-Z1 від 03.10.2012 року заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов»язань, передбачених кредитним договором, виявлення заставодержателем погіршення стану предмету застави, або зменшення його вартості понад нормальний фізичний знос, або фактичної часткової відсутності предмету застави; смерті заставодавця та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів : за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття Заставодержателем Предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі.

У відповідності до роз»яснень, наведених у пункті 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» , при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).

При цьому суд зазначає, що так як виконання основного зобов»язання було забезпечено закладом рухомого майна, яке є підвидом застави, як і іпотека, то щодо правовідносин , що виникли із закладу рухомого майна, виходячи з положень ч. 1 ст. 8 ЦК України, є можливим застосування положень про співмірність заборгованості за кредитом та вартістю предмета застави(закладу), як і при зверненні стягнення на предмет застави (іпотеки).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема, заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення витягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Такий висновок міститься в постанові Верховного суду України від 6 березня 2013 р. по справі № 6-10 цс13, яка є обов'язковою до застосування в силу положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов в частині звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості слід задовольнити , оскільки відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав зобовязання за кредитним договором № R52150326725В, забезпечене заставою, внаслідок чого виникла відповідна заборгованість перед позивачем у розмірі 606975,85 грн., що стверджується представленими суду письмовими доказами ( а. с. 25,31).

За таких обставин, суд вважає необхідним, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, шляхом продажу вказаного автомобіля ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з вчиненням подальших дій, пов’язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві, наділивши ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу з правом отримувати дублікати правовстановлюючих документів, зокрема Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Надання Заставодержателю права на вчинення дій, необхідних для продажу транспортного засобу, в рамках задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу ґрунтується на нормах Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зокрема статтях 26, 30, оскільки охоплюється реалізацією такого способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, тобто не суперечить нормам діючого законодавства.

Оскільки в рішенні суду мають зазначатися, зокрема, заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, вимоги щодо зобов’язання ОСОБА_2 передати позивачу автомобіль марки - TOYOTA, модель LANDCR PRADA 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_2. на користь позивача судовий збір у розмірі 9104,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530 , 627, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.19-21 Закону України «Про заставу», ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273, 283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у розмірі 606975,85 грн. за кредитним договором № R52150326725B від 03.11.2012 року звернуть стягнення на предмети застави, а саме :

автомобіль марки - TOYOTA, модель LANDCR PRADA 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (рами) JTEBN3FJ90K076397 JTEBH3FJ90K076397, що зареєстрований ВРЕР №2 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 02.10.2012 року шляхом надання дозволу ТОВ « Фінансова Компанія « Довіра та Гарантія» на укладення договору купівлі-продажу предмету застави з вчиненням подальших дій, пов’язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві, з правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу з правом отримувати дублікати правовстановлюючих документів, зокрема Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: 83301, м. Донецьк, вул.. Пинтера,42/65, передати ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» предмет застави : автомобіль марки - TOYOTA, модель LANDCR PRADA 150, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (рами) JTEBN3FJ90K076397 JTEBH3FJ90K076397, з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ТОВ «Фінансова Компанія « Довіра та Гарантія», місцезнаходження: м. Київ, вул.. Авіаконструктора ОСОБА_4,8 корп. А, пов. 6, оф. 32., судовий збір у розмірі 9104,63 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: