Ухвала суду № 77723911, 06.11.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3359/14-а

провадження № 2-а/0274/4/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06.11.2018 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5-го травня 2014 року та стягнення заборгованості по невиплаченій грошовій допомозі, -

В с т а н о в и в :

Ухвалою судді від 11.05.2018 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5-го травня 2014 року та стягнення заборгованості по невиплаченій грошовій допомозі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, а саме: 22.08.2018 р., 27.09.2018 р., через неявку позивача в судове засідання.

У судове засідання 06.11.2018 року позивач повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

На адресу суду повернулося поштове повідомення, з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка сторони повинна бути обумовлена причинами, які об'єктивно та безумовно не дозволяють йому з'явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо. Позивач взагалі не надав суду доказів поважності неявки в судові засідання, у зв'язку з чим суд визнає неявку такою, що відбулася з неповажних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.

Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

З огляду на приписи наведеної статті, процесуальним законодавством передбачено випадки, коли адміністративний суд має право розглянути справу за відсутності позивача - у разі надходження від нього відповідної заяви або коли неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважає, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин і не подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями. 205, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У х в а л и в :

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5-го травня 2014 року та стягнення заборгованості по невиплаченій грошовій допомозі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: Т.М.Вдовиченко