Рішення № 77723768, 06.11.2018, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1167/18

2/195/470/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

06.11.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., при секретарі Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, третя особа: Мирівська сільська рада в особі виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно засвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.08.2016 року (реєстровий номер 672), він став власником домоволодіння, розташованого за адресою: Томаківський район, с.Настасівка, вул.Гагаріна,буд.1, що підтверджується витягом (довідкою) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2016р. за №66005857.

Більше п’яти останніх років у належному позивачу на праві власності будинку зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2 - син гр.-ки ОСОБА_4, яка була попередньою власницею даного нерухомого майна, яке позивач купив, що підтверджується довідкою виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району від 20.04.2018р. за № 491 та актом обстеження матеріально-побутових умов, складеного депутатом Мирівської сільської ради ОСОБА_5

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо необхідності його виписки (зняття з реєстрації), але його прохання він ігнорує, чим чиняться йому, власнику житла, перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Це конституційне право закріплене ст.41 Конституції України.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач у справі був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак не з’явився в судове засідання без поважних на те причин, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені позивачем, а так само не надано заяви про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні.

З урахуванням того, що відповідач не з’явився в судове засідання без поважних на те причин, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Третя особа без самостійних вимог: Мирівська сільська рада в особі виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області надала суду заява про розгляд справи без участі їхнього представника, крім того, зазначивши в заяві, що проти позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, третя особа: Мирівська сільська рада в особі виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, не заперечують.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засвідчили суду, що вони є сусідами з ОСОБА_1, та досить довгий час знають його.

Крім того , підтвердили суду, що ОСОБА_2 проживав в домоволодінні, власником якого став ОСОБА_1

Окрім того, підтвердили, що ОСОБА_2 вже як вісім років не проживає в даному домоволодінні.

Перевіривши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову або таких, що порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

За умовами ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а вразі спору – судом.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Встановлено, що власником спірного житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул.Гагаріна,1 , с.Настасівка Томаківського району Дніпропетровської області є позивач, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 15.08.2016 року реєстровий номер 672,засвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу ОСОБА_3; Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Довідка про склад сім'ї, видана Виконавчим комітетом Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області підтверджує, що у вказаному житловому будинку значиться зареєстрованим відповідач у справі, ОСОБА_2, але фактично він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації.

Згідно картотеки відділу реєстрації Виконавчого комітету Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 14.08.2018 року №632/04 ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою.

Свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили суду, що відповідач фактично не проживає у будинку з 2010 року, який належить позивачу.

Отже, суд вважає, що в даному випадку існують підстави згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України відповідач втратив право на користування житлом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду, зокрема, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою тощо. Виходячи зі змісту зазначеної норми права, поняття "зняття з реєстрації" нерозривно пов'язане з поняттям "житлові права" (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше).

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України сплачений по справі судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 258-259, 265, 274, 280-284 ЦПК України, ч.2 ст.405 ЦК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» 11.12.2003 року N 1382-IV, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, третя особа: Мирівська сільська рада в особі виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - домоволодінням, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Настасівка, вул.Гагаріна, буд.1.

Зобов’язати Мирівську сільську раду в особі виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстраційного обліку за адресою: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Настасівка, вул.Гагаріна, буд.1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений по справі судовий збір в сумі 704 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або у строки, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2018 року.

Суддя: ОСОБА_8