Рішення № 77722190, 08.11.2018, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/779/18

З А ОЧ Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2018 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.

секретаря: Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» про стягнення суми збитків, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 02 жовтня 2017 року він передав відповідачу на не визначений термін зберігання насіння соняшника у загальній кількості 50 тонн. 25 квітня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про повернення насіння соняшника у кількості 40 тонн або повернення коштів за передане на зберігання насіння соняшника. Проте, відповідач не надав відповіді на вказану заяву, не повернув насіння соняшника та не сплатив кошти за нього. 16 травня 2018 року відповідачу направлено адвокатський запит щодо надання інформації про взаємовідносини між сторонами, який був отриманий відповідачем 17 травня 2018 року, однак, відповідач теж не надав відповідь. У результаті втрати переданого відповідачу на зберігання майна, йому завдано збитки у розмірі вартості майна, а саме 457360 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, клопотань/заяв суду не надав; у відповідності до ст.178 ЦПК України відзив до суду проти позову не надходив; згідно повідомлення про вручення поштового відправлення від 20 червня 2018 року ОСОБА_2 26 червня 2018 року отримав копію позовної заяви з додатками, копію ухвали про відкриття провадження (а.с.20); згідно повідомлення Укрпошти він отримав судову повістку 19 липня 2018 року на слухання справи, яке відбудеться 17 серпня 2018 року, про що свідчить його особистий підпис в повідомленні (а.с.63); згідно заяви представниці відповідача ОСОБА_3, яка представляє інтереси згідно ордеру (а.с.75), вона ознайомлена з матеріалами справи та повідомлена про день слухання справи, яке відбудеться 18 жовтня 2018 року, що підтверджується розпискою (а.с.76-77). 17 жовтня 2018 року представницею ОСОБА_3 направлено клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.92), проте підтверджень про участь у вказаному нею судовому процесі суду не надала. За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов’язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши докази по справі, перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 02 жовтня 2017 року передав ТОВ «Агрофірма» Вишневе» на зберігання насіння соняшника у розмірі 50 тонн, згідно накладної №4 (а.с.6). 25 квітня 2018 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» було направлено заяву про повернення насіння соняшника або сплатити кошти, які відповідають ринковій ціні. 04 травня 2018 року було направлено адвокатський запит ТОВ «Агрофірма «Вишневе», проте він був теж проігнорований.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.936 ЦК України договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Статтею 938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Ураховуючи вищевикладене, надані позивачем докази, норми діючого законодавства України, те, що відповідачем не надано суду відзиву або пояснень по справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що судові витрати понесені позивачем, а саме сплачений ним судовий збір, слід віднести за рахунок відповідача оскільки судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 280-282 ЦПК України суд,–

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» (52314, Дніпропетровська область Криничанський район с.Вишневе, код 30012544) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (52341, Дніпропетровська область Криничанський район с.Єгорівка, вул.Гагаріна, 14) суму збитків в розмірі 457 360 (чотириста п’ятдесят сім тисяч триста шістдесят) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вишневе» (52314, Дніпропетровська область Криничанський район с.Вишневе, код 30012544) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (52341, Дніпропетровська область Криничанський район с.Єгорівка, вул.Гагаріна, 14) 704,80 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_4

рПовний текст судового рішення складено 09 листопада 2018 року.