Рішення № 77719378, 01.11.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Черкаси

справа № 925/766/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., в приміщенні господарського суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205

та державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної Сотні, 31

до фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення 167 803,79 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Головня І.Я. - прокурор відділу прокуратури області - за посадою;

від позивача: ФДМУ - Кочмар В.К. - за довіреністю;

заповідник - участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Керівник Уманської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» до фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, в якому просить суд:

- стягнути з ФОП Волошина О.М. заборгованість з орендної плати згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 24.01.2009р. №715 до державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області в розмірі 56 761,60 грн. та 5 503,93 грн. пені;

- стягнути з ФОП Волошина О.М. заборгованість з орендної плати згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 24.01.2009р. №715 на розрахунковий рахунок державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» в розмірі 96 395,54 грн. та 9 142,72 грн. пені;

- та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні:

Прокурор вимоги підтримав та вказав, що заборгованість нарахована по платежах за період з жовтня 2017 - травня 2018 - на користь ФДМУ. А за період з квітня 2017 - травня 2018 по платежах - на користь заповідника «Стара Умань», тобто за наступні періоди до дати повернення майна з оренди.

Представник позивача (ФДМУ) підтримує позицію прокурора.

Представник позивача (заповідник) вказує про повернення майна з оренди в вересні 2018р. доказів повернення майна орендодавцю - ФДМУ - не надано.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в засідання не прибув. Надіслав до суду електронною поштою заяву про зупинення провадження у справі з мотивів його хвороби та ліквідації господарського суду Черкаської області з 29.12.2017р. за Указом Президента України.

У письмовому відзиві на позов відповідач вказує, що спірне приміщення повернуто власнику 20.09.2018р., всі взаємовідносини з позивачами припинені і позов є безпідставним, оскільки спірне нерухоме майно тривалий час не використовується сторонами.

У заяві від 30.10.2018р. відповідач вказав, що орендоване майно звільнено ним ще в 2015р., що підтверджено державною виконавчою службою. Майно ним не використовується і відповідач не повинен сплачувати за нього. Просить закрити провадження у справі, оскільки прокурор не мав права звертатись з таким позовом в суд та порушувати принцип справедливої рівноваги господарюючих суб'єктів, та за відсутністю предмету спору - майно звільнено відповідачем ще в 2015р.

Прокурор та представники позивачів не змінили підставу чи предмет спору.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора та учасників, судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Уманською місцевою прокуратурою вивчено стан стягнення заборгованості за договорами оренди державного майна та встановлено, що між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (далі Орендодавець, Позивач-1) та приватним підприємцем Волошиним О.М. (далі Орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.01.2009 №715 (далі Договір) - частини приміщень 1-го та 2-го поверху будівлі монастиря Василіанів загальною площею 463 кв.м., та розміщене за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 31, що обліковується на балансі державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» (далі - Балансоутримувач, Позивач -2), строком на 2 роки 364 дні - до 23.01.2012р.

Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. №925/1186/14 (яка набрала законної сили) у справі за позовом Заповідника до фізичної особи-підприємця Волошина О.М., про зобов'язання звільнення приміщення, за участю Орендодавця в якості третьої особи на стороні позивача, договір припинив чинність внаслідок закінчення строку, на який його укладено - з 23 січня 2012р.

Після прийняття постанови Орендар безоплатно продовжує використовувати державне майно всупереч рішення суду про примусове його звільнення та повернення.

Відповідно до п.5.5 Договору Орендарем взято зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата за Договором визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою KM України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2008 - 5340,40 грн., з яких орендар сплачує 2670,20 грн. (50%) до державного бюджету на відповідний рахунок Державного казначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди, та 50% на рахунковий рахунок Заповідника. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2009р. (п.3.1-3.6 Договору).

Згідно з пп.10.9, 10.10 Договору у разі його розірвання або припинення майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу та вважається поверненим з моменту підписання акту приймання-передавання сторонами договору. Обов'язок щодо складання акту покладається на орендаря та Балансоутримувача.

Згідно з п.3.11 Договору у разі його припинення (розірвання) орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

На момент звернення прокурора до суду та розгляду справи судом акт про повернення орендованого майна до Регіонального відділення фонду державного майна по Черкаській області не надходив, тобто ФОП Волошин О.М. продовжує користуватися державним майном всупереч рішення суду про його повернення.

Встановлено, що за вказаним договором наявна заборгованість по орендній платі державного майна, яка тривалий час не сплачується орендарем ФОП Волошиним О.М.

Щодо стягнення заборгованості за минулі роки позивачі посилаються на таке:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2015р. №925/1624/15 частково задоволено вимоги Регіонального відділення ФДМУ про стягнення орендної плати з наступним зарахуванням до держбюджету - 17027,73 грн. заборгованості по орендній платі (в ході розгляду справи відповідач самостійно сплатив в рахунок погашення боргу 9900 грн. від 21.10.2015р. та 9600 грн. від 03.11.2015р.), 8053,50 грн. пені та 57631,44 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.06.2016р. №925/526/16 повністю задоволено вимоги Регіонального відділення ФДМУ про стягнення орендної плати з наступним зарахуванням до держбюджету - 48829,27 грн. заборгованості по орендній платі, 5956,67 грн. пені та 13269,34 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.05.2017р. №925/280/17 повністю задоволено вимоги Уманської місцевої прокуратури в особі Регіонального відділення ФДМУ про стягнення орендної плати з наступним зарахуванням до держбюджету - 55324,93 грн. заборгованості по орендній платі, 5329,63 грн. пені.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.10.2017р. №925/909/17 повністю задоволено вимоги Уманської місцевої прокуратури в особі Регіонального відділення ФДМУ про стягнення орендної плати з наступним зарахуванням до держбюджету - 201843,11 грн. заборгованості по орендній платі, 7951,21 грн. пені.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.12.2017р. №925/1358/17 повністю задоволено вимоги Уманської місцевої прокуратури в особі Регіонального відділення ФДМУ про стягнення орендної плати з наступним зарахуванням до держбюджету - 52284,38 грн. заборгованості по орендній платі, 3943,79 грн. пені.

В результаті не погашення орендарем орендної плати та у зв'язку з невжиттям відповідних заходів Позивачами виникла заборгованість по орендній платі за період з квітня 2017р. по травень 2018р. На вказану заборгованість нарахована пеня відповідно до п. 3.7 Договору.

Так, станом на 01.06.2018р. за період з жовтня 2017р. по травень (включно) 2018р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі перед ФДМУ за користуванням майном заповідника в розмірі 56761,60 грн. та 5503,93 грн. пені.

Станом на 01.06.2018р. за період з квітня 2017р. по травень 2018р. у відповідача виникла заборгованість по орендній платі перед заповідником за користування майном заповідника в розмірі 96395,54 грн. та 9142,72 грн. пені.

Прокурором та позивачами надано письмовий детальний розрахунок вимоги. Періоди нарахування пені відповів лають вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та не перевищують строк у 6 місяців.

Заборгованість на даний час не погашено.

Невиконання відповідачем умов договору, непогашення орендної плати стали причиною звернення прокурора та позивачів до суду за захистом порушеного права та примусового стягненням боргу та санкцій.

Відповідач вимоги заперечує та стверджує про припинення орендних відносин з позивачем ФДМУ ще в 2015р. з поверненням майна, що підтверджує актом державного виконавця про звільнення орендованого приміщення - від 31.08.2015р. (а.с. 134). Пропонує закрити провадження у справі, оскільки прокурор не має права на звернення з позовом в суд та порушує принцип рівності сторін в процесі.

Кримінальне провадження стосовно відповідача ФОП Волошина О.М. про невиконання судового рішення - закрито на підставі постанови ст. слідчого Уманського відділу поліції від 10.09.2018р. (а.с 138-141).

Подано також акт приймання-передачі спірного майна від відповідача заповідником «Стара Умань» від 20.09.2018р. - за участю громадських організацій (а.с. 143). Просить в позові відмовити. Просить спір розглянути без його участі.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Суд при вирішенні спору та прийнятті рішення враховує основні засади та принципи господарського судочинства (ст. 2 ГПК України), в тому числі верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарських судів.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно статутних документів позивачі та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг та орендних відносин з використанням майна державної власності, з присвоєнням реєстраційного коду та внесення відповідних даних до ЄДРПОУ.

Відносини оренди майна врегульовані положеннями гл. 58 Цивільного кодексу України.

Правові основи діяльності сторін врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору оренди майна від 24.01.2009р. №715. Цей договір припинив свою дію з 23 січня 2012р. Відповідно до вимог Закону та договору Відповідач орендоване майно позивачу - ФДМУ - не повернув та продовжує його використовувати у підприємницькій діяльності, оскільки заповідник «Стара Умань» є лише балансоутримувачем майна та не є стороною договору оренди державного майна.

Прокурор, який діє в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», пред'явив позов про стягнення орендної плати за користування цим майном, та пені, за період:

- жовтня 2017р. - травня 2018р. - на користь ФДМУ;

- квітня 2017р. - травня 2018р. - на користь заповідника «Стара Умань».

Крім того, згідно Положення про регіональне відділення ФДМУ Орендодавець здійснює функції управління майном, що належить до державної власності та контролю за використанням орендованого нерухомого майна, тощо.

Згідно Положення про державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань» останній є юридичною особою, об'єктом державної власності, культурної спадщини та має особливу історико-культурну та наукову цінність.

Згідно п.2.1 Заповідник створений з метою забезпечення охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини, розташованих на його територіях та проведення науково-дослідної, науково-методичної, музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи.

Відповідно до п.10.1 діяльність Заповідника здійснюється за рахунок видатків загального та спеціального фондів Державного бюджету України

Заповідник є неприбутковим закладом, основна діяльність якого не направлена на отримання прибутків.

Бюджетні та власні надходження використовуються заповідником на забезпечення належного його функціонування, здійснення усіх видів науково-дослідної діяльності, культурно-освітньої та пам'ятко-охоронної діяльності, розвитку та утримання матеріально-технічної бази, реставрації, закупівлі музейних колекцій та інші заходи в установленому чинним законодавством порядку.

Майно Заповідника згідно п.6.2 Положення є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління. Джерелом формування серед іншого є, зокрема, власні надходження від орендної плати за користування спорудами та приміщеннями на території Заповідника, які в подальшому використовуються заповідником.

Відповідно до п.6.11 Положення Держава гарантує захист майнових прав Заповідника.

Збитки, завдані Заповіднику в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовують Заповіднику за рішенням судових органів (п.6.12 Положення).

Отже, власні недоотримані надходження з орендної плати зумовлюють збільшення видатків з державного бюджету на його утримання в цілому та, зокрема, на утримання орендованого державного приміщення, управління яким здійснює Орендодавець. Вказані фактори негативно впливають на стан виконання функцій та мети Заповідника, для яких його було створено державою.

Суд критично оцінює доводи відповідача про припинення орендних відносин з позивачем та звільнення майна, з посиланням на акт державного виконавця від 31.08.2015р. (а.с. 134), оскільки майно державної власності не повернуто власнику користувачем з оренди, акт приймання-передачі майна з оренди між ФОП Волошиним та ФДМУ - не складався. Акт приймання-передачі майна з Заповідником «Стара Умань» не є належним доказом, оскільки заповідник «Стара Умань» є лише балансоутримувачем майна і не є стороною спірного договору оренди нерухомого майна державної власності.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги та доводи прокурора і позивачів, та не надав доказів погашення боргу по оренді майна чи належного повернення майна власнику з оренди.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що прокурором та позивачами використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість за оренду приміщення:

- в сумі 56 761,60 грн. за період жовтня 2017р. - травня 2018р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1;

- в сумі 96 395,54 грн. за період квітня 2107р. - травня 2018р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до п. 3.7 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 Цивільного кодексу України на заборгованість відповідача, яка виникала за кожен місяць оренди за період: з 16.11.2017р. по 22.06.2018р. позивачем ФДМУ нарахована пеня з врахуванням періодів прострочення та облікової ставки НБУ:

з 16.11.2017р. по 14.12.2017р. нараховано 248,22 грн. пені;

з 15.12.2017р. по 15.12.2017р. нараховано 5,44 грн. пені;

з 16.12.2017р. по 15.01.2018р. нараховано 338,86 грн. пені;

з 16.01.2018р. по 25.01.2018р. нараховано 164,76 грн. пені;

з 26.01.2018р. по 15.02.2018р. нараховано 381,79 грн. пені;

з 16.02.2018р. по 01.03.2018р. нараховано 341,47 грн. пені;

з 02.03.2018р. по 15.03.2018р. нараховано 362,81 грн. пені;

з 16.03.2018р. по 15.04.2018р. нараховано 1009,76 грн. пені;

з 16.04.2018р. по 15.05.2018р. нараховано 1179,12 грн. пені;

з 16.05.2018р. по 15.06.2018р. нараховано 1191,29 грн. пені;

з 16.06.2018р. по 22.06.2018р. нараховано 280,41 грн. пені, всього 5 503,93 грн. пені, яку позивач просить стягнути до державного бюджету.

У відповідності до п. 3.7 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 Цивільного кодексу України на заборгованість відповідача, яка виникала за кожен місяць оренди за період: з 02.06.2017р. по 22.06.2018р., позивачем заповідником «Стара Умань» нарахована пеня з врахуванням періодів прострочення та облікової ставки НБУ:

з 16.07.2017р. по 15.08.2017р. нараховано 140,73 грн. пені;

з 16.08.2017р. по 15.09.2017р. нараховано 281,73 грн. пені;

з 16.09.2017р. по 15.10.2017р. нараховано 408,97 грн. пені;

з 16.10.2017р. по 26.10.2017р. нараховано 200,94 грн. пені;

з 27.10.2017р. по 15.11.2018р. нараховано 394,57 грн. пені;

з 16.11.2017р. по 14.12.2017р. нараховано 719,04 грн. пені;

з 15.12.2017р. по 15.12.2018р. нараховано 26,63 грн. пені;

з 16.12.2017р. по 15.01.2018р. нараховано 995,76 грн. пені;

з 16.01.2018р. по 25.01.2018р. нараховано 324,00 грн. пені;

з 26.01.2018р. по 15.02.2019р. нараховано 750,79 грн. пені;

з 16.02.2018р. по 01.03.2018р. нараховано 505,96 грн. пені;

з 02.03.2018р. по 15.03.2019р. нараховано 537,58 грн. пені;

з 16.03.2018р. по 15.04.2018р. нараховано 1205,18 грн. пені;

з 16.04.2018р. по 15.05.2018р. нараховано 1179,13 грн. пені;

з 16.05.2018р. по 15.06.2018р. нараховано 1191,30 грн. пені;

з 16.06.2018р. по 22.06.2018р. нараховано 280,41 грн. пені, всього 9 142,72 грн. пені, яку позивач просить стягнути на користь позивача 2 - державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».

Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням розміру боргу, строку прострочення, облікової ставки НБУ за період прострочення. Розрахунок вимоги виконано вірно та не перевищує можливого розміру нарахування санкцій.

5 503,93 грн. пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1 - Регіональне відділення ФДМУ у Черкаській області;

9 142,72 грн. пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2 - державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».

Суд вважає правомірним нарахування прокурором та позивачами пені за невиконання зобов'язання відповідачем, оскільки умовами договору передбачалось внесення орендної плати Орендарем навіть після закінчення дії договору за умови продовження використання майна. Пеня (як різновид неустойки) є видом забезпечення виконання грошового зобов'язання відповідачем в даному випадку за наявних продовжуваних договірних відносин оренди майна державної форми власності.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст.ст. 129-130 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь прокуратури 2 517,05 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 21368158, номер рахунку в банку невідомий

56 761,60 грн. боргу та 5 503,93 грн. пені.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної Сотні, 31, код ЄДРПОУ 34117684, номер рахунку в банку невідомий

96 395,54 грн. боргу та 9 142,72 грн. пені.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь прокуратури Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172

2 517,05 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу через господарський суд Черкаської області чи безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 08.11.2018р.

Суддя Г.М. Скиба