Рішення № 77719052, 06.11.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2501/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наномедцентр-Харків", м. Харків про стягнення 34688,62 грн. за участю представників сторін:

позивача - Барчук А.В., на підставі ордеру від 01.10.2018 року та на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 року;

позивача - Шеховцова В.С., за довіреністю № 28 від 03.05.2018 року;

відповідача - Макарова І.О., за довіреністю від 29.10.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний інститут "Енергопроект" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наномедцентр-Харків" про стягнення інфляційних втрат в сумі 25896,94 грн. та 3% річних в сумі 8791,68 грн. за прострочення сплати орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень № 01/06/15 від 01.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 01.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було оголошено перерву до 06.11.2018 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 01.11.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 31142).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 02.11.2018 року представник відповідача надав відзив на позов (вх. № 31172) разом із клопотанням про поновлення строку на подачу відзиву. У своєму відзиві відповідач вказує на те, що останнім було погашено заборгованість згідно рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/3746/17, у зв`язку з чим підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат у позивача відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов та долучено наданий відзив до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2018 року підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28 жовтня 2017 року по 08 серпня 2018 року в сумі 8791,68 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року в сумі 28596,94 грн., просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2018 року проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що рішення суду по справі № 922/3746/17 було оскаржено в апеляційній інстанції, в той час, як нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснюється позивачем у період перегляду вказаної справи в апеляційному порядку, що є неправомірним. Крім того відповідач вказує на те, що 10.05.2018 року останнім було частково сплачено заборгованість на суму 9008,39 грн. та станом на 10.05.2018 року заборгованість відповідача складала 366309,61 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАНОМЕДЦЕНТР-ХАРКІВ» (Орендар, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (Орендодавець, позивач) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 01/06/15 (надалі за текстом - Договір), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 10/12, 3 поверх загальною площею 211 м2, 4 поверх загальною площею 19, 6 м2, 1 поверх загальною площею 77, 4 м2.

На виконання умов Договору між сторонами було складено та підписано Акт прийому - передачі приміщень від 01.06.2015 року.

Додатковою угодою № 7 від 30 червня 2017 року за згодою сторін було розірвано договір оренди та 30 червня 2017 року між сторонами було підписано Акт прийому - передачі Приміщень.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16 січня 2018 року (справа № 922/3746/17) позов ПАТ XI «Енергопроект» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НАНОМЕДЦЕНТР-ХАРКІВ" на користь Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" заборгованість з орендної плати за договором № 01/06/15 від 01.06.2015 р. в сумі 375 318, 00 грн. (за період з 01.06.2015 року по 30.06.2017 року) та 5 629, 77 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2018 року у справі № 922/3746/17 рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 15 881, 06 грн. 3% річних, 69 239, 20 грн. інфляційних нарахувань скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. В частині відмови у стягненні пені рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2018 у справі № 922/3746/17 залишено без змін: стягнуто з ТОВ "Наномедцентр-Харків" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" 15 881, 06 грн. 3% річних, 69 239, 20 грн. інфляційних нарахувань, 1 276, 80 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1 915, 21 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду по справі № 922/3746/17 було виконано відповідачем в повному обсязі 09.08.2018 року.

У зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем рішення суду, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року (включно) в сумі 25896,94 грн. та 3% річних за період з 28.10.2017 року по 08.08.2018 року в сумі 8791,68 грн.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що рішення суду по справі № 922/3746/17 було оскаржено в апеляційній інстанції, в той час, як нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснюється позивачем у період перегляду вказаної справи в апеляційному порядку, що є неправомірним. Крім того відповідач вказує на те, що 10.05.2018 року останнім було частково сплачено заборгованість на суму 9008,39 грн. та станом на 10.05.2018 року заборгованість відповідача складала 366309,61 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За змістом загальних положень щодо виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК Україна, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як вбачається із постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 року по вищезазначені справі, з відповідача було стягнуто 3% річних за період з 11.06.2015 року по 27.10.2017 року та інфляційні втрати за період з червня 2015 року по вересень 2017 року.

Враховуючи те, що рішення суду від 16.01.2018 року по справі № 922/3746/17 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 375318,00 грн. не оскаржувалось та не переглядалось апеляційною інстанцією, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних за період з 28 жовтня 2017 року по 08 серпня 2018 року в сумі 8791,68 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року в сумі 25896,94 грн. на загальну суму боргу в розмірі 375318,00 грн.

Щодо заперечень відповідача стосовно неможливості нарахування 3% річних та інфляційних втрат у період перебування справи № 922/3746/17 на перегляді в апеляційній інстанції, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, предметом перегляду апеляційної скарги було нарахування 3% річних та інфляційних втрат, в той час як стягнення основної суми боргу не оскаржувалось відповідачем та не переглядалось апеляційною інстанцією, у зв`язку з чим вищезазначені посилання відповідача є безпідставними.

Крім того, як вже було зазначено вище, рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Щодо тверджень відповідача стосовно часткового перерахування коштів в розмірі 9008,39 грн. 10.05.2018 року та зменшення заборгованості останнього, суд зазначає наступне.

Як вбачається з платіжного доручення, наданого відповідачем на підтвердження здійснення часткової оплати в сумі 9008,39 грн., вказані кошти було перераховано на розрахунковий рахунок приватного виконавця Попляк В.В., а не безпосередньо стягувачу.

Крім того, на виконання рішення суду по справі № 922/3746/17, відповідачем було сплачено заборгованість лише 09.08.2018 року сумі 426364,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 205.

В свою чергу позивачем здійснюються нарахування 3% річних та інфляційних втрат до здійснення відповідачем оплати за вказаним рішенням суду, тобто до 09.08.2018 року.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавча.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги не виконання відповідачем рішення суду про стягнення заборгованості за договором від 01.06.2015 року № 01/06/15 (до 09.08.2018 року), суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8791,68 грн. за період з 28.10.2017 року по 08.08.2018 року та інфляційних втрат у розмірі 25896,94 грн. за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 610, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАНОМЕДЦЕНТР-ХАРКІВ» (61003, м. Харків, проспект Московський, 10/12, п/р 2600800118335 ПАТ «Скай Банк», МФО 351254, код ЄДРПОУ 37761674) на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (61003, м. Харків, пр. Московський, буд. 10/12, п/р 26004000039795 АТ «Укрексімбанк» у м. Харків, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14078902) 3% річних за період з 28 жовтня 2017 року по 08 серпня 2018 року в сумі 8791,68 грн., інфляційні втрати за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року в сумі 25896,94 грн. та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 08.11.2018 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2501/18