Рішення № 77719038, 08.11.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2018 Справа № 920/784/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

до відповідача - фізичної особи-підприємця Шевкуна Євгенія Сергійовича,

про стягнення 59320 грн. 80 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 59320 грн. 80 коп. заборгованості за договором оренди № 15-1672 від 01.03.2015, в тому числі 47763 грн. 52 коп. заборгованості по орендній платі, 6318 грн. 59 коп. відшкодування витрат з обслуговування об'єкта оренди, 4823 грн. 43 коп. пені, 415 грн. 26 коп. 3% річних. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було передано в оренду майно, однак відповідач порушив умови договору стосовно оплати. Зазначене, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача боргу, пені та 3% річних.

Ухвалою від 08.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки 11.10.2018 відповідачем було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Вищезазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Відповідач відзив на позовну заяву, на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2018, суду не надав.

Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось, інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку,що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

01.03.2015 між сторонами було укладено договір оренди № 15-1672 (надалі - Договір). Крім того, до Договору були укладені додаткові угоди (від 27.04.2017, від 29.12.2017, від 31.01.2018). Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору та копіями додаткових угод (а.с.22-33).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати в строкове платне користування відповідачу нерухоме майно, яке зазначене у Договорі, а відповідач зобов'язався прийняти майно та сплачувати орендну плату.

Позивач обов'язок по Договору виконав - передав відповідачу об'єкт оренди. Вищезазначений факт підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 15.05.2015 (а.с.27).

Відповідно до п. 3.6 Договору відповідач здійснює відшкодування витрат позивача з обслуговування орендованого майна: за водопостачання та водовідведення згідно приладів обліку; за електропостачання згідно приладу обліку; обслуговування прибудинкової території; інші витрати, що не входять до складу орендної плати.

Згідно до п. 3.6.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 2) акти здачі-приймання робіт, рахунки на сплату орендної плати та на відшкодування витрат, відповідач (представник відповідача) отримує особисто в службі з соціальних питань ПАТ в строк до 10 числа наступного за звітним місяцем. В разі не отримання відповідачем документів, позивач направляє їх поштою з описом вкладення, не пізніше 11 числа наступного за звітним місяцем.

Відповідач протягом 15 робочих днів з моменту одержання актів приймання-передачі наданих послуг зобов'язаний відправити позивачу підписані акти або мотивовану відмову в їх підписанні. У разі не направлення відповідачем протягом 15 робочих днів актів приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови в їх підписанні, послуги вважаються наданими, а дані акти підписаними.

Орендна плата повинна сплачуватись в грошовій формі, не пізніше 20-го числа поточного місяця за попередній місяць, шляхом банківського переказу на поточний рахунок орендодавця на підставі рахунку та акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Позивач у січні-серпні 2018 року листами направляв відповідачу виставлені рахунки та акти здачі-приймання робіт для оплати орендної плати. Крім того, частина рахунків та актів була отримана відповідачем особисто. Також, позивач звертався до відповідача з претензією.

Вищезазначені факти підтверджуються копіями рахунків-фактур (оренда приміщень, оренда території біля будівель), актів здачі-прийнятя робіт (наданих послуг), рахунків-фактур (відшкодування витрат за електроенергію та відшкодування витрат за передачу води питної) за січень-серпень 2018 року, а також доказами направлення зазначених документів з описами вкладень (а.с.34-89).

Як встановлено судом, позивачем несвоєчасно оплачені рахунки (оренда приміщень) №№ 406, 824, 1149, 1747, 2924, 3496, 3948, а рахунки №№ 2374, 2924, 3496, 3948 відповідачем взагалі не оплачені. Крім того, позивачем несвоєчасно оплачено рахунки (відшкодування витрат на електроенергію та воду) №№ 499, 933, 1357, 1822, а рахунки №№ 2475, 3196, 3567, 4039 відповідачем взагалі не оплачені. Всього позивачем відповідачу заборговано 47763 грн. 52 коп. орендної плати (період січень-серпень 2018 року).

Позивачем надано розрахунок суми боргу, пені та 3% річних (а.с. 15-20, 83-88).

Оскільки позивач частину коштів сплатив з порушенням строків, а частину -не сплатив, чим порушив умови Договору (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу, пені та 3 % річних (предмет позову), на підставі п. 5.5 Договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 (передбачає право на стягнення пені), та ст. 625 ЦК України (передбачає право на стягнення 3% річних).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, доказів сплати боргу не надано, як не надано і контррозрахунку суми боргу та штрафних санкцій.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона передає другій стороні за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності

Відповідно до п. 3 ст. 285 та ст. 286 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Крім того, згідно до п. 4.4.4 Договору відповідач зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктом оренди своєчасно і в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача надати майно в оренду, а відповідача прийняти майно та сплачувати орендну плату. Позивачем обов'язок виконаний - майно відповідачу передано, а відповідачем майно було прийнято в оренду. Відповідачем зустрічне зобов'язання по оплаті не виконано, а саме у строки, які встановлені Договором, не сплачено орендні платежі та витрати на обслуговування об'єкта оренди, чим порушено, в тому числі, п. 4.4.4 Договору.

Таким чином, не проведення оплати відповідачем за оренду майна у передбачені Договором строки, призвело до порушення відповідачем зобов'язання за Договором та вищевказаних норм законодавства.

Враховуючи, що заборгованість відповідача на суму 59320 грн. 80 коп. (47763 грн.52 коп. орендної плати та 6318 грн. 59 коп. витрат з обслуговування об'єкта оренди) підтверджується матеріалами справи, відповідач ні аргументованих заперечень, ні доказів сплати боргу не подав, то вимога позивача про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4823 грн. 43 коп. пені за загальний період з 27.02.2018 по 02.10.2018.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.5 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 2) у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, платежів по відшкодуванню витрат позивача з обслуговування об'єкта оренди, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.

Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

Оскільки пеня передбачена сторонами у Договорі і розрахована позивачем вірно та окремо по кожному факту прострочення зобов'язання, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача в пені розмірі 4823 грн. 43 коп. за загальний період з 27.02.2018 по 02.10.2018 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 415 грн. 26 коп. 3% річних за загальний період з 27.02.2018 по 02.10.2018.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 415 грн. 26 коп. 3% річних за загальний період з 27.02.2018 по 02.10.2018 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1762 грн. судового збору. Вищезазначений факт підтверджується квитанцією № 1 від 02.10.2018 (а.с.14).

Враховуючи те, що судом задоволені позовні вимоги, то витрати із сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» до фізичної особи-підприємця Шевкуна Євгенія Сергійовича про стягнення 59320 грн. 80 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шевкунп Євгенія Сергійовича (АДРЕСА_1, 42350, іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код 05766356) 47763 грн. 52 коп. орендної плати, 6318 грн. 59 коп. відшкодування витрат з обслуговування об'єкта оренди, 4823 грн. 43 коп. пені, 415 грн. 26 коп. 3% річних, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повні реквізити сторін:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003, код 05766356).

Відповідач - фізична особа-підприємець Шевкун Євгеній Сергійович (АДРЕСА_1, 42350, іден. номер НОМЕР_1).

Повне судове рішення складено 09.11.2018.

Суддя О.Ю. Резніченко