Рішення № 77717271, 08.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7160/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, в інтересах якої діє представник ОСОБА_1, до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, в інтересах якої діє представник ОСОБА_1, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, про збільшення розміру аліментів.

У позовній заяві в редакції від 26.07.2018 року, поданій на виконання ухвали судді від 02.07.2018 року про залишення позовної заяви без руху, позивач посилається на те, що 13.07 2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено рішення у справі № 2-3463/11, згідно з яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволено повністю, шлюб, укладений 07.06.2008 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 255, розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 500 грн., починаючи з 28.03.2011 року і до досягнення нею повноліття.

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу вона залишила прізвище «Словенка» та 15.06.2017 року змінила своє прізвище «Словенка» на «Мучичко», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серія І-ФМ № 007222 від 15.06.2017 року.

29.12.2011 року Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження згідно з виконавчим листом № 2-3463/11 від 17.10.2011 року та згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 08.06.2018 року № 13- 30548995/18 ОСОБА_2 має заборгованість по аліментах, яка станом на 01.06.2018 року складає 6248,39 грн.

Вказує, що станом на сьогоднішній день вона працює, проте отримує невелику заробітну плату, що підтверджується довідкою про заробітну плату від 10.05.2018 року за № 1. Оскільки її доходи є дуже малими, вона змушена звернутися до суду із позовом про збільшення розміру стягнення аліментів.

Також позивач зазначає, що відповідач добровільно допомоги на утримання їх доньки не надає, не бере участі у додаткових витратах, пов’язаних з розвитком дитини, а саме не надає коштів потрібних на придбання ліків, продуктів харчування для дитини, одягу та інше, що потрібно їй для її повноцінного розвитку. Звертає увагу на те, що суттєво зросли споживчі ціни на всі групи товарів, у тому числі на продукти харчування та товари дитячого асортименту, у зв’язку із значним зростанням споживчих цін збільшився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку і на час звернення до суду з вказаною позовною заявою прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років становить 1860 грн. Дитина потребує повноцінного харчування, придбання сезонного одягу, розвиваючих іграшок, книжок.

З посиланням на викладене позивач просить суд збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з відповідача на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. – 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з часу звернення до суду.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що надані позивачем до позовної заяви та відповідачем до відзиву, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.06.2008 року, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.07.2011 року (справа № 2-3463/11) між ними було розірвано. Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку згідно із зазначеним рішенням суду ухвалено залишити на виховані матері. Цим же рішенням з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 500 грн., починаючи з 28.03.2011 року і до досягнення нею повноліття.

Вказане рішення суду набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист, який пред’явлено до виконання в державну виконавчу службу.

15.06.2017 року позивач змінила своє прізвище з «Словенка» на «Мучичко», що стверджується свідоцтвом про зміну імені серії І-ФМ № 007222 від 15.06.2017 року.

Матеріалами справи встановлено, що позивач працює в ТОВ «Трейдон» та обіймає посаду економіста із збуту товару.

З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 08.06.2018 року згідно з виконавчим листом, виданим на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.07.2011 року (справа № 2-3463/11), вбачається, що загальна заборгованість по виконавчому листі станом на 01.06.2018 року складає 6248,39 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Стаття 182 СК України передбачає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п’ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, їх спільна донька перебуває на утриманні позивача та потребує матеріального забезпечення.

За приписами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1492 гривні, з 1 липня – 1559 гривень, з 1 грудня – 1626 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 гривень, з 1 липня – 1944 гривні, з 1 грудня – 2027 гривень.

На момент ухвалення рішення суду від 13.07.2011 року про стягнення аліментів на спільну дитину сторін згідно зі ст. 7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2015 рік» було установлено у 2015 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року – 1032 гривень, з 1 вересня – 1167 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року – 1286 гривень, з 1 вересня – 1455 гривень;

Суд вважає, що з часу ухвалення судом рішення суду від 13.07.2011 року про стягнення аліментів сталася значна зміна цін на основні життєво-необхідні товари та продукти, що є загальновідомою обставиною і не потребує доказування в силу положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України, а тому є підстави для задоволення позову.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує майновий стан позивача, яка веде догляд за малолітньою дитиною, вік та стан здоров’я дитини, майновий стан відповідача, який є особою молодого та працездатного віку, відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність у нього інших утриманців, визнання останнім позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший ніж п’ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.

Також судом береться до уваги та обставину, що з моменту ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.07.2011 року, за яким були враховані існуючі на той час обставини, передбачені ст. 182 СК України, істотно зріс рівень споживчих цін та відповідно до цього та з урахуванням вікових особливостей дітей, зросли витрати на їх утримання, що вплинуло на матеріальний стан позивача у сторону його погіршення.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 23 постанови від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.

Відтак, беручи до уваги рівність обов’язку батьків щодо утримання дитини та з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю і збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.07.2011 року в справі № 2-3463/11, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на дитину – доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 89, 206, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 7, 180-184, 191, 192 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву – задовольнити повністю.

Збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.07.2011 року в справі № 2-3463/11, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на дитину – доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.

Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, код ЄДРПОУ 35045459, що знаходиться за адресою: вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик