Ухвала суду № 77717095, 08.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20773/18

н/п 1-кс/640/12347/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001315 від 07.11.2018 за ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; зберігання автомобіля НОМЕР_1, згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 доручити працівникам майданчика тимчасового тримання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що 06.11.2018 близько 18.30 годині на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в районі 467 км+400 м, поза населеним пунктом, на території Харківського району, Харківської області, стався наїзд автомобілем "Тойота Авенсіс" р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який, від отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці пригоди.

Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст.214 КПК України внесені старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_1, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2018 за №12018220000001315 за попередньою кваліфікацією ч.2 ст. 286 КК України.

Під час проведення огляду місця події, о 22:15 годидині 06.11.2018 автомобіль НОМЕР_1, був вилучений, як речовий доказ, та направлений на майданчик тимчасового тримання м. Харкова.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №410310, автомобіль НОМЕР_1 належить його водію - ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4.

На автомобілі НОМЕР_1, в наслідок ДТП, залишилися сліди пригоди, а саме деформовані передній бампер, капот та лобове скло.

Відповідно до ст. 98 КПК України, автомобіль НОМЕР_1 може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, у кримінальному провадженні буде призначена автотехнічна експертиза.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою забезпечення збереження речового доказу – автомобіля НОМЕР_1, вникла необхідність у накладенні арешту на вказаний транспортний засіб.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, в якій він просить провести судове засідання за його відсутності, у зв’язку з службовою зайнятістю. Клопотання підтримує в повному обсязі (а.с. 10).

В судове засідання власник майна ОСОБА_2 не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 08.11.2018 надійшла заява від представника власника майна ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_4, в якій він зазначає, зокрема, що ОСОБА_2 є пенсіонером, має постійне місце проживання, одружений, соціально адаптований, раніше не судимий, має інші стійкі соціальні зв’язки, зустрічався з родичами ОСОБА_3 та приймає фінансову участь в здійсненні похорон потерпілого. Крім того, під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував без ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння, з місця події не зникав, викликав швидку та поліцію, виконував всі вимоги слідчого та слідчо-оперативної групи під час оформлення документів. Враховуючи викладене, просить відмовити в арешті автомобіля НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, а також розглянути клопотання за його відсутності (а.с. 11).

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001315 від 07.11.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

06.11.2018 з 20.10 год. до 22.15 год. згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в районі 467 км+400 м, проведено огляд, в ході якого, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.11.2018, вилучено вказане в клопотанні сторони обвинувачення майно (а.с. 4-7).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження підлягає задоволенню, із визначенням місця зберігання автомобілю на штрафному майданчику за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_2, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 410310, належить ОСОБА_2, зареєстрованому за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місце зберігання автомобіля НОМЕР_1, згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012, на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.