Рішення № 77716644, 09.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40809/17

Провадження № 2/761/1366/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

за участю :

секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі власника, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач 1), ОСОБА_5 (далі - відповідач 2) треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі власника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності позивачу, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2007 р., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, та ОСОБА_3 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.09.2017 року. Зазначена квартира була надана сім'ї з 2-х осіб: позивачу та дочці ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів від 09.12.1993 р. № 1043, що підтверджується копією ордеру, та складається з однієї жилої кімнати житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 27,18 кв.м. В квартирі зареєстровано 5 осіб: позивач, власниця особового рахунку, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. На даний час позивач в спірній квартирі проживає одна. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані на спірній житловій площі як члени сім'ї після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 з ОСОБА_4 17.02.2001 р. 22 січні 2007 року ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за власним бажанням виїхали з вказанної квартири та переїхали на постійне проживання в Канаду, де проживають і по теперешній час. 21.11.2014 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було розірвано. Таким чином, відповідачі як члени сім'ї не проживають у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з часу переїзду на постійне місце проживання до Канади по теперешній час, відповідачі квартиру залишили добровільно, їх особистих речей в квартирі немає, квартирою не цікавляться, не сплачують квартплату та комунальні послуги, тобто не відносяться до спірного житла як до свого постійного місця проживання. Факт непроживання відповідачів на спірній житловій площі підтверджуються актом обстеження квартири, що складений сусідами по дому та засвідчений уповноваженою особою КП «Керуюча компанія» з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва.

Тому позивач просила визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Малинникова О.Ф. від 05.01.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до розпорядження Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2018 року, здійснено перерозподіл даної справи на підставі доповідної помічника судді Малинникова О.Ф. від 06.06.2018 року, відповідно до якої суддя Малинников О.Ф. з 02.04.2018 року перебуває на довготривалому лікарняному, строк якого може перевищувати два місяці, що свідчить про неможливість продовження розгляду даної справи раніше визначеним суддею в строки, встановлені законом.

Ухвалою судді Піхур О.В. від 12.06.2018 року справу було призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відзиву на позовну заяву не надали.

У судове засідання треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

У судове засідання третя особа Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надіслала заяву про розгляд справи без участі її представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи, повно та всебічно дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності позивачу, ОСОБА_7, ОСОБА_6 в рівних частках кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2007 р., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, та ОСОБА_3, в розмірі ? частини - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.09.2017 року (а.с. 6-7).

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 була надана сім'ї з 2-х осіб: позивачу та ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів від 09.12.1993 р. № 1043, що підтверджується копією ордеру, та складається з однієї жилої кімнати житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 27,18 кв.м. (а.с. 11).

Відповідно до довідки про місце реєстрації та склад сім'ї №02/10/09-1364 від 05 березня 2017 року, виданої Комунальним підприємством «Центр комунального сервісу», у даній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 8).

17.02.2001 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 13).

Відповідно до акту-довідки №111 від 17 жовтня 2017 року, складеного сусідами позивача та засвідченого уповноваженою особою КП «Керуюча компанія» з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва, з 2007 року у спірній квартирі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проживають (а.с. 12).

Позивач зазначає, що розрахунок витрат на оплату комунальних послуг здійснюється виходячи з кількості зареєстрованих в квартирі осіб, тобто з врахуванням реєстрації в квартирі відповідачів, проте відповідачі не беруть участі в оплаті послуг, а відповідно не беруть участі в утриманні квартири.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (ч.1 ст. 383 ЦК України).

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 ЦК України).

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, інших документів, які свідчать про припинення (ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, враховуючи те, що відповідачі не проживають в АДРЕСА_1 понад один рік, суд дійшов висновку, що відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування квартирою.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 352-353 ЦПК України; ст.ст. 317, 329, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), треті особи: ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 24) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі власника - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 19.10.2018 року.

Суддя