Окрема думка судді № 77714446, 05.11.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

О К Р Е М А Д У М К А

05 листопада 2018 року м. Чернівці

справа № 720/1479/17

судді апеляційного суду Чернівецької області Литвинюк І.М. стосовно постанови колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, треті особи – ОСОБА_10, ОСОБА_11, Новоселицька районна державна адміністрація Чернівецької області та Топорівська сільська рада Новоселицького району Чернівецької області, про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок

ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у жовтні 2017 року звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідач будь-яких порушень законних прав та інтересів позивачів не допустив. В даній справі виник спір щодо права власності та користування земельними ділянками, і оспорювання позивачами правомірності набуття третіми особами права має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області скасовано, провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що оскаржувані дії та рішення відповідача пов’язані із делегованими йому законом повноваженнями для перевірки правильності даних, необхідних для прийняття рішення цим органом, що є публічно-правовими відносинами, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог частини 3 статті 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Вважаю за необхідне скористатись вказаною нормою процесуального права та викласти окрему думку стосовно ухваленої у цій справі постанови апеляційного суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення позивачів до суду, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічну норму закріплено у частині першій статті 19 ЦПК України у чинній редакції.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення з позовом, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Аналогічну норму закріплено у частині першій статті 19 КАС України у чинній редакції Закону.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається з позовної заяви, між сторонами у справі виник спір з приводу володіння та користування земельною ділянкою, позивачі мають майновий інтерес щодо конкретного об'єкта нерухомого майна - земельних ділянок площею 2,00 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Оскаржуючи рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, на підставі яких треті особи можуть отримати у приватну власність земельні ділянки, позивачі обґрунтовували свій позов наявністю спору про право з тих підстав, що дані земельні ділянки перебувають у їх користуванні та відповідно до раніше прийнятих рішень органів місцевого самоврядування вони мають право на отримання в оренду вказаних земельних ділянок.

Оскільки спірними наказами Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність, то у цьому випадку від встановлення обставин, з якими позивачі пов'язують виникнення в них речового права на спірні земельні ділянки, залежить правильне вирішення спору.

Отже, визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

Оспорювання наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, як суб'єкта владних повноважень, поглинається спором про речове, приватне право, захист якого має відбуватися у порядку цивільного судочинства (стаття 15 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

Розгляду ж адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Виходячи з наведених вище норм процесуальних законів можна зробити висновок, що здійснення захисту такого цивільного права, як і встановлення його існування, не віднесено до компетенції адміністративного суду.

Підсумовуючи вищенаведене, вважаю, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суддя Апеляційного суду

Чернівецької області ОСОБА_13