Рішення № 77713346, 29.10.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/10632/14-ц

Провадження №2/635/215/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Крилєвській І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, треті особи - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Надії, 15, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Полтавський шлях, 281, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, юридична адреса: м.Харків, пр.Гагаріна, 157 "а", про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод в користуванні власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, треті особи - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Надії, 15, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Полтавський шлях, 281, ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 19 лютого 2009 року придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, оскільки відповідач не виконувала вимоги договору купівлі-продажу, укладеного між ними, в частині звільнення спірного житлового приміщення, він звернувся з позовом до суду про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення, який був задоволений рішенням апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2014 року. Однак, при примусовому виконанні зазначеного рішення суду, яке відбулось 03 жовтня 2014 року, йому стало відомо про те, що відповідач ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу і остання разом з родиною мешкає в спірній квартирі. Вважає зазначений договір таким, що укладений з порушенням діючих норм законодавства, а тому просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18 серпня 2011 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 за реєстровим №2841, недійсним, стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати та усунути йому перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення ОСОБА_3

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 04 березня 2015 року вказане рішення було залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29 липня 2015 року вказані судові рішення були скасовані і справу було скеровано до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Згідно з протоколом авторозподілу справи між суддями від 02.09.2015 року, справа перебувала в провадженні судді Сітбаталової Н.І.

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 18 серпня 2011 року за реєстровим №2841; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 24 грудня 2014 року за реєстровим №1854; скасувати за відповідачем ОСОБА_4 державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, проведену 24 грудня 2014 року; усунути позивачеві перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення з неї відповідачів; стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

10 лютого 2016 року ОСОБА_1 була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, заборони державному реєстратору вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно спірної квартири та заборони відповідачеві ОСОБА_4 здійснювати розпорядження спірною квартирою.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2016 року зазначена заява була задоволена частково – відповідачеві ОСОБА_4 було заборонено здійснювати розпорядження квартирою №129 будинку №3 по вулиці Квартальній в смт.Пісочин Харківського району Харківської області, в іншій частині – в задоволенні заяви було відмовлено.

03 березня 2016 року відповідач ОСОБА_4 надала письмові заперечення проти позову, в яких просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що є добросовісним набувачем спірної квартири. Спірну квартиру вона придбала у ОСОБА_5 і не знала про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колись був укладений договір купівлі-продажу.

Крім того, у цей же день відповідачем ОСОБА_4 була подана заява про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

04 квітня 2016 року відповідач ОСОБА_4 подала зустрічний позов в якому просила визнати її добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на зазначену квартиру.

08 квітня 2016 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву в якій просив встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 18 серпня 2011 року за реєстровим №2841; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 21 жовтня 2014 року за реєстровим №1485; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 24 грудня 2014 року за реєстровим №1854; скасувати за відповідачем ОСОБА_4 державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, проведену 24 грудня 2014 року; усунути позивачеві перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів і стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

21 квітня 2016 року ОСОБА_9 були подані заперечення проти позову ОСОБА_4, в яких він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його неправомірність та безпідставність.

17 травня 2016 року відповідачем ОСОБА_3 були подані заперечення проти позову ОСОБА_1, в яких вона просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на його безпідставність.

14 червня 2016 року від відповідача ОСОБА_3М, були подані заперечення проти уточненого позову ОСОБА_1, в яких вона просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

16 червня 2016 року відповідачем ОСОБА_4 були подані заперечення проти уточненого позову ОСОБА_1, в яких вона просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність і на те, що вона вважає себе добросовісним набувачем.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2016 року було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_4 і до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог, була залучена Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області.

06 жовтня 2016 року, у зв’язку зі звільненням у відставку судді Сітбаталової Н.І., на підставі розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-04/59 від 06.10.2016 року, був проведений повторний авторозподіл справи між суддями, і справу було передано в провадження судді Полєхіна А.Ю.

16 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 уточнив свою позовну заяву і просив встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 18 серпня 2011 року за реєстровим №2841; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 21 жовтня 2014 року за реєстровим №1485; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 24 грудня 2014 року за реєстровим №1854; скасувати за відповідачем ОСОБА_4 державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, проведену 24 грудня 2014 року; визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2; усунути позивачеві перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів і стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

26 січня 2017 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 18 серпня 2011 року за реєстровим №2841; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 21 жовтня 2014 року за реєстровим №1485; встановити факт нікчемності та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 24 грудня 2014 року за реєстровим №1854; скасувати за відповідачем ОСОБА_4 державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, проведену 24 грудня 2014 року; визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1; усунути позивачеві перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів і стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

03 березня 2017 року відповідач ОСОБА_3 подала заперечення проти уточненої позовної заяви і просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на її безпідставність.

06 березня 2017 року відповідач ОСОБА_4 подала заперечення проти уточненої позовної заяви, просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на її безпідставність. Крім того, просила застосувати строки позовної давності.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2017 року уточнений позов ОСОБА_1 був залишений без руху і позивачеві був наданий строк для усунення недоліків тривалістю п’ять днів зі дня отримання копії ухвали.

11 квітня 2017 року позивачем ОСОБА_1 вказані в ухвалі від 06 квітня 2017 року недоліки були усунуті і ним була надана уточнена позовна заява, в якій він просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 18 серпня 2011 року за реєстровим №2841; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 21 жовтня 2014 року за реєстровим №1485; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 24 грудня 2014 року за реєстровим №1854; скасувати за відповідачем ОСОБА_4 державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, проведену 24 грудня 2014 року; визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1; усунути позивачеві перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів і стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

16 червня 2017 року відповідачем ОСОБА_4 були надані заперечення проти уточненого позову ОСОБА_1, в яких просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

06 березня 2018 року третя особа – Служба у справах дітей Харківської райдержадміністрації Харківської області надала пояснення на позов, в яких просила відмовити в задоволенні позову.

07 березня 2018 року від відповідача ОСОБА_6 надійшов відзив на позов ОСОБА_1, в якому він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

30 березня 2018 року від приватного нотаріуса ОСОБА_8 надійшов відзив на позов ОСОБА_1, в якому він просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність позову.

07 червня 2018 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов ОСОБА_1, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

07 червня 2018 року від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позов ОСОБА_1, в якому відповідач заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність позову.

03.09.2018 року на підставі розпорядження виконуючого обов’язки керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-02/85 від 03.09.2018 року, у зв’язку з відставкою судді Полєхіна А.В. був проведений повторний авторозподіл справи і справу було передано в провадження судді Панас Н.Л.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з’явились, надали суду письмові заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність. Позов ОСОБА_1 підтримали і просили задовольнити у повному обсязі, проти задоволення позову ОСОБА_4 заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, позов ОСОБА_4 просила вирішити на розсуд суду, у відповідності з діючим законодавством.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, позов ОСОБА_4 просила вирішити на розсуд суду, у відповідності з діючим законодавством.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, свій позов підтримала і просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, позов ОСОБА_4 просила вирішити на розсуд суду, у відповідності з діючим законодавством.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, позов ОСОБА_4 просив задовольнити.

Третя особа – приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, позов ОСОБА_4 просила вирішити на розсуд суду, у відповідності з вимогами закону.

Третя особа – приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за її відсутності. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, позов ОСОБА_4 просив вирішити на розсуд суду, у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей Харківської райдержадміністрації Харківської області у судове засідання не з’явився.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися фіксування судового процесу технічними засобами, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не проводилось.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні 19 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №787. За умовами зазначеного договору ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Згідно з умовами пункту 19 договору ОСОБА_2 зобов'язалась знятися з реєстраційного обліку в зазначеній квартирі та звільнити її до 19 квітня 2009 року, передавши ОСОБА_1 ключі від квартири (а.с.6-7 том 1).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2014 року було скасоване заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням і усунення перешкод в користуванні власністю. Позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково - було усунено йому перешкоди в користуванні квартирою №129 в будинку №3 по вулиці Квартальній в смт.Пісочин Харківського району Харківської області шляхом виселення зі спірної квартири ОСОБА_2 Також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті судові витрати у розмірі 236 грн.50 коп. В іншій частині рішення було залишено без змін (а.с.9-10 том 1).

Під час виконання зазначеного рішення суду старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_11 03 жовтня 2014 року був складений акт про те, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3, яка і мешкає в зазначеній квартирі (а.с.11 том 1).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу, посвідченого 18 серпня 2011 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 за реєстровим №2841, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 придбала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Згідно з умовами пункту 2.1 договору продаж квартири вчинено за 424000 грн., які ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 в національній валюті повністю до нотаріального посвідчення договору. Крім того, в пункті 1.2 зазначено, що нерухоме майно, яке відчужується, належить продавцю, ОСОБА_2, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року, справа №2-2680/11, зареєстрованого в КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" 15 серпня 2011 року, витяг про державну реєстрацію прав №30970714, реєстраційний номер: 23424534, номер запису: 343/129, в книзі: 25 (а.с.12-15 том 1).

Як вбачається з копії заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року по справі №2-2680/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі. Договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений 19 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було визнано недійсним. За ОСОБА_2 було визнано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.200-201 том 1).

Згідно з копією рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 квітня 2011 року по справі №2-2723 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі і за нею було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому (а.с.203-204 том 1).

Як вбачаєтьтся з копії заяви ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 від 18 серпня 2011 року, ОСОБА_2 стверджувала, що на момент укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, в квартирі малолітніх або неповнолітніх дітей, котрі проживають або мають право користуватися цією квартирю, або зареєстровані за цією адресою, не має. І цей факт доведений до відома покупця - ОСОБА_3 (а.с.209 том 1).

Як вбачається з копії довідки №910, виданої 17 серпня 2011 року ТОВ "Мобількомунсервіс", квартира АДРЕСА_1 ніхто, включаючи малолітніх та неповнолітніх дітей, не зареєстрований. Вказана квартира, на праві власності, зареєстрована в КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_2 (а.с.210 том 1).

Згідно з копією заяви ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, ОСОБА_2 повідомила нотаріуса та ОСОБА_3 про те, що квартира АДРЕСА_1 є її особистою власністю і осіб, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на це нерухоме майно немає (а.с.211 том 1)

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_13 на ім'я приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 від 18 серпня 2011 року, останній не заперечував проти того, що його дружина - ОСОБА_3 придбає на її ім'я квартиру АДРЕСА_1 (а.с.212 том 1).

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_3 на ім'я приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 від 18 серпня 2011 року, вона раніш не набувала права власності на житлову нерухомість та спірну квартиру купує вперше (а.с.213 том 1).

Як вбачається з копії витягу за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав №81756105 від 24 грудня 2014 року, 21 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за реєстровим №1485, був посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 (а.с.5 том 2).

Згідно з копією довідки, виданої 24 грудня 2014 року ТОВ "Мобількомунсервіс", квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві власності. Квартира зареєстрована в КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації". В квартирі ніхто, включаючи малолітніх та неповнолітніх дітей, не зареєстрований (а.с.10 том 2).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу, посвідченого 24 грудня 2014 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за реєстровим №1854, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_4 придбала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого 21 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за реєстровим №1485 і право власності зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Згідно з пунктом 5 зазначеного договору продаж квартири здійснено за 660000 грн., які покупець сплатив продавцю повністю згідно чинного законодавства України (а.с.22-23 том 2).

24 лютого 2016 року ОСОБА_4 звернулась з повідомленням про вчинення ОСОБА_1 у відношенні неї та належного їй майна кримінального правопорушення до прокуратури Харківської області (а.с.24-25 том 2).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.02.2016 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 і на неї, на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2016 року, був накладений арешт (а.с.80-81 том 2).

Як вбачається з копії листа Харківського районного суду Харківської області №5/146/2016 від 24.03.2016 року на ім'я ОСОБА_1, згідно з відомостями алфавітних покажчиків цивільних справ за 2008-2010 роки та перевірки відомостей АСДС КП "Д-3"з 2011 року, цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності зареєстрованою та розглянутою не значиться. Згідно автоматизованої системи документообігу суду КП "Д-3" за єдиним унікальним номером 2034/2-2680 зареєстрована цивільна справа за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_15 про позбавлення батьківських прав. У зв'язку з відсутністю в провадженні Харківського районного суду Харківської області цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності, 16.03.2016 року за вихідним №01-21/16/2016 на адресу ОСОБА_1 було повернуто апеляційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року у справі №2-2680 (а.с.200 том 2).

18 березня 2016 року ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Панас Н.Л. було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності (а.с.202 том 2).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності було відмовлено (а.с.231 том 2).

Як вбачається з копії договору дарування, посвідченого 21 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за реєстровим №1485, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_5 прийняла в дар трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира належала дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18 серпня 2011 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 за реєстровим №2841 (а.с.244 том 2).

Як вбачається з копії довідки №161, виданої 01 березня 2016 року ТОВ "Мобількомунсервіс" в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані та мешкають: ОСОБА_4 - відповідач по справі, донька - ОСОБА_16 та син - ОСОБА_17 (а.с.85 том 3).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.317, 319 Цивільного Кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України пов’язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Одним з випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.3 ч.1 ст.388 ЦК України). За змістом зазначеної норми, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено: якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У цій справі позивач ОСОБА_1 посилається на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05.04.2011 року, яке за даними обліку суду зареєстрованим і розглянутим не значиться, як на підставу визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до змісту спірного договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 18 серпня 2011 року за реєстровим №2841, нерухоме майно, що відчужується, належить продавцю ОСОБА_2 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 квітня 2011 року, справа №2-2680/11, і факт наявності інформації, про відсутність перебування в провадженні суду саме справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, інформації про реєстрацію за вказаним позивачем номером справи за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_15 про позбавлення батьківських прав, не спростовує вказані у договорі купівлі-продажу від 18 серпня 2011 року, реєстровий №2841, відомості про ОСОБА_2 як власника квартири АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в своєму позові посилається на те, що з інформації, виданої Харківським районним судом Харківської області, вбачається, що рішення суду від 05.04.2011 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру є фальшивим і з цього приводу він звертався до правоохоронних органів.

Діючим законодавством передбачено, що фальшивість (незаконність) судового рішення встановлюється лише вироком у відношенні особи, яка постановила таке рішення, однак позивачем ані у судових засіданнях, ані до позову не було додано доказів постановлення подібного вироку суду і набрання ним законної сили.

Крім того, слід зазначити, що втручання в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь іншої особи, загалом є предметом регулювання ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого законом від 17.07.97 №475/97-ВР.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.82, «ОСОБА_18 та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.86, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 7.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 2.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме:

чи є втручання законним;

чи має воно «суспільний», «публічний» інтерес;

чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребується.

У судових засіданнях, проведених в цій справі встановлено, що кожен з покупців квартири АДРЕСА_1, зокрема і ОСОБА_4, яка останньою укладала договір купівлі-продажу спірної квартири, повністю розраховувались за придбане нерухоме майно. Факт проведених розрахунків підтверджували і приватні нотаріуси, які посвідчували оспорювані правочини.

Володілець вважається недобросовісним, якщо знав чи повинен був знати, що придбав річ у особи, яка не мала права на її відчуження.

При цьому діє презумпція правомірності правочину, за яким річ була передана від відчужувача до набувача (ст.204 ЦК України). Для її спростування має бути доведено, що набувач умисно чи з грубої необережності не врахував обставин правочину, які свідчили про те, що річ відчужується неправомірно. Отже, однієї лише необережності набувача недостатньо для визнання його недобросовісним, повинні мати місце його умисел або груба необережність.

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

У незаконного недобросовісного володільця (набувача) річ вилучається у всіх випадках.

Питання про витребування речі у незаконного добросовісного володільця вирішується залежно від того, оплатно чи безоплатно він придбав річ.

Так, при безвідплатному набутті майна від особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати майно у всіх випадках (ч.3 ст.388 ЦК України). Таке рішення цілком логічне. Безвідплатний набувач у разі відібрання у нього речі нічого не втрачає: річ не його і на її придбання він нічого не витратив.

Якщо майно придбане добросовісним володільцем за відплатним договором, можливість його витребування залежить від характеру вибуття майна з володіння власника або особи, якій воно було передане власником.

Зокрема, власник може витребувати таке майно лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їх волі іншим шляхом.

Проте, у кожному разі майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Таким чином, право власника на витребування речі з чужого незаконного володіння обмежується у інтересах добросовісного відплатного набувача, який придбав річ за вказаних у ч.2 ст.388 ЦК України обставин.

Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 не надано безспірних доказів, на підтвердження тої обставини, що на момент укладання 18 жовтня 2011 року договору купівлі-продажу, відповідач ОСОБА_2 не була власником квартири і не мала права на продаж квартири, а також того, що відповідач ОСОБА_18 при укладання договору купівлі-продажу спірної квартири зі ОСОБА_5 діяла умисно чи з грубої необережності, а також враховуючи те, що на момент укладання кожного з оскаржуваних договорів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про кожного з відповідачів, а саме - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, як про власників квартири АДРЕСА_1, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1

В той же час оголошена та досліджена у судовому засіданні сукупність доказів призводить суд до висновку про обгрунтованість позову ОСОБА_4 і про наявність достатніх підстав для його задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 264-268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, треті особи - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Надії, 15, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Полтавський шлях, 281, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, юридична адреса: м.Харків, пр.Гагаріна, 157 "а", про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод в користуванні власністю - відмовити.

Позов ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, треті особи - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Надії, 15, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вул.Полтавський шлях, 281, ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, 18/145 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_4 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24 грудня 2014 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, за реєстровим №1854.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 77,2 кв.м.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2018 року.

Суддя Н.Л.Панас