Ухвала суду № 77713044, 06.11.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14355/18

Провадження № 1-м/643/6/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018

06 листопада 2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

прокурора Кейдуна Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання Міністерства юстиції України щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, засудженого 31.05.2016 вироком Губкінського міського суду Бєлгородської області РФ за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п. «а» ч. 3 ст. 158, п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 Кримінального кодексу Російської Федерації до 5 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму,

про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідності із законодавством України, -

в с т а н о в и в:

08.10.2018 до Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_1, засудженого 31.05.2016 вироком Губкінського міського суду Бєлгородської області РФ за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п. «а» ч. 3 ст. 158, п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 Кримінальног7о кодексу Російської Федерації до 5 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму.

В судове засідання представник заявника не з'явився, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.

Прокурор підтримав заявлене клопотання.

Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги думку прокурора, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Відповідно до ст. 614 КПК України визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами цього Кодексу на підставі міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховою Радою України.

Так, 10.09.2018 наказом Міністерства юстиції України № 2904/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, відповідно до ст. 606 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 20.06.2018 за № 06-80721/18.

Встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 31.05.2016 вироком Губкінського міського суду Бєлгородської області РФ за п.»а» ч. 3 ст. 158, п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 КК РФ та на підставі ч. 3 ст. 69 КК РФ остаточно до 5 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії строгого режиму. Строк покарання обчислюється з 26.11.2015.

Цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено у повному обсязі, ОСОБА_9 частково.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди 127500 рублів.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди 75900 рублів.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди 51300 рублів.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування майнової шкоди 148779 рублів.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування майнової шкоди 131918 рублів.

Стягнуто з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування майнової шкоди у солідарному порядку 344094 рублів.

Ухвалою Бєлгородського обласного суду від 27.07.2016 вирок Губкінського міського суду Бєлгородської області від 31.05.2016 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_12 залишено без зміни.

Вирок набрав законної сили 27.07.2016.

За вироком суду дії ОСОБА_1 кваліфіковані по п'яти епізодам за п.»а» ч.3 ст. 158 КК РФ, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене групою осіб за попередньо змовою, з вчиненням значної шкоди громадянину, із незаконним проникненням до житла та за п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 КК РФ, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене групою осіб за попередньою змовою, з незаконним проникненням до житла, у великому розмірі.

Вказані дії ОСОБА_1, за які засуджено останнього судом Російської Федерації, є кримінальними правопорушеннями (злочинами) згідно із законодавством України.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Бєлгородської області».

Кінець строку відбуття покарання - 25.11.2020.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні - АДРЕСА_3, що вбачається із копії паспорту громадянина України та згідно вироку Губкінського міського суду Бєлгородської області від 31.05.2016.

ОСОБА_10 звернувся із заявою про переведення його до подальшого відбуття покарання до України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та норм Кримінального кодексу України.

Так, статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21.09.1983року), до якої Україна була приєднана відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11 Конвенції.

Враховуючи наведене, положення ст. 602 КПК України, суд України має керуватися положеннями ст. 11 Конвенції.

Так, статтею 11 Конвенції зазначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Замінюючи вирок, компетентний орган: а/ повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і неповинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавством держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Отже, суд України має застосувати лише свої процедури, а щодо строку відбування покарання, керуватися положеннями п. d) ст. 11 Конвенції.

Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

Частина 1 ст. 7 КПК України зазначає, що громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, при цьому суд, як не зазначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 610 КПК України при визначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави є меншим ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Із наданої копії вироку суду та тексту статей кримінального закону іноземної держави, на якому ґрунтується вирок, суд встановив наступне.

Пункт «а» ч.3 ст. 158 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає за своєю кваліфікацією кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років.

Пункти «а,в» ч. 3 ст. 158 158 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає за своєю кваліфікацією кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.

Частина 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає правилам призначення покарання за сукупністю злочинів, що передбачає ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, а саме, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавством держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину, а тому судом при приведені вироку від 31.05.2016 стосовно ОСОБА_10 у відповідність із законодавством України застосовує правила ч. 1 ст. 70 КК України визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Далі, при визначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України, якщо строк покарання призначеного вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку визначеного вироком іноземної держави.

Призначене покарання за п. «а» ч.3 ст. 158, п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 КК РФ із застосуванням правил ч. 3 ст. 69 КК РФ відповідає санкціям статей ч.ч.3,4 ст. 185 КК України, тому суд дотримується строку покарання, визначеного вироком іноземної держави.

Крім того, виходячи із положень п. с) ст. 11 Конвенції, суд повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 603 Кримінального процесуального кодексу України за результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьому, суд визначає яка частина покарання може бути виконана в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв'язку з яким ухвалено вирок та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили.

Отже, аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що вчинені засудженим ОСОБА_10 діяння за вироком суду Російської Федерації є злочинами, відповідальність за які також передбачена Кримінальним кодексом України, і сам засуджений ОСОБА_10 згодний на передачу до України для подальшого відбування покарання, суд надійшов до висновку, що є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

Далі, відповідно до вимог ч. 6 ст. 610 Кримінального процесуального кодексу України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клоопттання.

Так, як вбачається із вироку Губкінського міського суду Бєлгородської області від 31.05.2016 цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено у повному обсязі, ОСОБА_9 частково та ОСОБА_1 повинен відшкодувати потерпілим майнову шкоду на загальну суму 707444 рублів.

Згідно з довідкою бухгалтерії ФКУ ВК-5 УФСВП Росії по Бєлгородській області з ОСОБА_10 стягнуто 915 рублів.

Відповідно до правил ст. 462 Цивільного процесуального кодексу України рішення іноземного суду ( суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачене міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Сума, що підлягає стягненню за вироком Губкінського міського суду Бєлгородської області від 31.05.2016 зазначена в іноземній валюті - російських рублях, у зв'язку з чим, згідно правил ч. 8 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає суму, яка підлягає стягненню, в національній валюті, що за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, а саме на 06.11.2018, (10 гривень України становлять 4,27 російських рублі) складає суму стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 54468грн.: на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 32424,48грн.; на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 21915,36грн.; на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 63558,39грн.; на користь ОСОБА_9 матеріальної шкоди в сумі 56355,37грн. та на користь ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 146996,96грн. , а всього на загальну суму 302220,08грн., з урахуванням стягнутої суми в розмірі 390,89грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, ст.610 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_10 задовольнити.

Вирок Губкінського міського суду Бєлгородської області Російської Федерації від 31.05.2016 відносно ОСОБА_10, засудженого за п. «а» ч. 3 ст. 158, п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158, ч. 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації до 5 років позбавлення волі - привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що п. «а» ч. 3 ст. 158, п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 та ч. 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації, за якими ОСОБА_10 засуджено вироком Губкінського міського суду Бєлгородської області Російської Федерації від 31.05.2016, відповідає ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України.

Визначити строк покарання засудженому ОСОБА_10 на підставі вироку Губкінського міського суду Бєлгородської області Російської Федерації від 31.05.2016 за ч.3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України з урахуванням правил ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 обчислювати з 26.11.2015.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 залишити без зміни у вигляді тримання під вартою.

Виконати вирок Губкінського міського суду Бєлгородської області Російської Федерації від 31.05.2016 в частині стягнення з ОСОБА_10 на користь:

- ОСОБА_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди 127500 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 54468 грн.;

- ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди 75900 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 32424,48грн.;

- ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди 51300 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 21915,36грн.;

- ОСОБА_7 в рахунок відшкодування майнової шкоди 148779 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 63558,39грн.;

- ОСОБА_9 в рахунок відшкодування майнової шкоди 131918 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 56355,37грн.;

- ОСОБА_8 в рахунок відшкодування майнової шкоди у солідарному порядку з ОСОБА_12 344094 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 146996,96грн.

Загальна сума відшкодування потерпілим майнової шкоди складає 707444 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 302220,08грн., з урахуванням стягнутої з ОСОБА_10 суми в розмірі 915 рублів, що за курсом Національного банку України станом на 06.11.2018, становить 390,89грн.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківській області через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя О.О. Сугачова