Рішення № 77711657, 07.11.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/2845/18

Пр. 2/621/1360/18

Рішення

іменем України

07 листопада 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Зміївської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до Зміївської міської ради Харківської області, в якому просять визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_3. В обґрунтування позову зазначили, що вони є рідними дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 19 січня 2016 року помер їх батько ОСОБА_3. Після смерті батька, залишилась його 1/3 частка у квартирі №106, у м. Харкові, по вул. Бучми (колишня назва вул.Уборевіча), буд. №50-Б. Померлим заповіт складений не був, то ж за відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вказують на те, що вони належать до спадкоємців першої черги та є єдиними спадкоємцями померлого. З 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований у КУ Зміївському геріатричному пансіонаті, який знаходиться за адресою:м. Зміїв, Харківська область, Пролетарське шосе, 27. 29 жовтня 1998 року померла їх мати - ОСОБА_4. Після смерті матері залишилась квартира №106 у м. Харкові, по вул. Бучми (колишня назва вул. Уборевіча), буд. №50-Б (п’ятдесят Б), право власності на яку належало померлій. Документи, які підтверджували право власності на квартиру зберігалися у їх батька і вони з братом їх не бачили. Батько запевнив їх, що після смерті матері квартира належить їм трьом у рівних частках. Після смерті батька, вони, тобто позивачі, знайшли єдиний документ, який підтверджував право власності на квартиру. Цим документом був ордер №110612 Серія А, виданий 24 січня 1972 року, головою виконавчого комітету Комінтернівської ради трудящих міста Харкова, ОСОБА_5(дівоче прізвище матері). Ордер було видано на підставі рішення виконкому Комінтернівської районної Ради депутатів трудящих від 19 січня 1972 року №48-2 і був єдиним документом, який давав право займати жилу площу, а саме 30,0 кв. м. в окремій двохкімнатній квартирі №46 будинку 56 по 533 м/р Салтівського масиву у м. Харкові. Більше жодних документів в них не було, а так як в зазначеному ордері були розбіжності з фактичною адресою розташування квартири їх матері, їм довелось звертатись до числених установ через необхідність отримання документів. Отже, це і стало причиною пропуску встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яка фактично належала їх батькові - ОСОБА_3. Позивачі вважають цю причину пропуску строку поважною та просять позов задовольнити.

25 жовтня 2018 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивачів ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з’явився, подав до суду заяву з проханням проводити судове засідання за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, відзиву на позов не надав, на фіксуванні судового процесу технічними засобами не наполягає, зазначив, що Зміївська міська рада Харківської області при ухваленні рішення покладається на думку суду.

У зв’язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 є рідними дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження. (а.с.6-7)

03.08.1991 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. (а.с.8)

26 листопада 1970 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_5. (а.с.14)

ОСОБА_4 29 жовтня 1998 року померла. (а.с.15)

Після її смерті відкрилась спадщина у виді квартири №106 у м. Харкові, по вул. Бучми (колишня назва вул. Уборевіча), буд. №50-Б.

ОСОБА_3, фактично вступив в управління та володіння квартирою №106, що розташована за адресою м. Харків, вул. Бучми (колишня назва вул. Уборевіча), буд. №50-Б. Цей факт підтверджується довідкою №16/106 від 17.07.2018 виданою Головою правління ОСББ «ОНЄГА» ОСОБА_9, в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_4, ОСОБА_3 жив та був зареєстрований в зазначеній квартирі. (а.с.25)

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного Кодексу Української PCP від 18 липня 1963 року із змінами, внесеними до нього, ОСОБА_3 є спадкоємцем, який прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 квартиру №106, що розташована за адресою м. Харків, вул. Бучми (колишня назва вул. Уборевіча), буд. №50-Б успадкували її діти ОСОБА_1, ОСОБА_10 та її чоловік ОСОБА_3 по 1/3 частині квартири кожний.(а.с.22-23)

ОСОБА_3 помер 19 січня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.12)

Після смерті ОСОБА_3 залишилась його 1/3 частка квартири №106, у м. Харкові, по

вул. Бучми (колишня назва вул. Уборевіча), буд.№50-Б.

З 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований у КУ Зміївському геріатричному пансіонаті який знаходиться за адресою: м. Зміїв, Харківська область, Пролетарське шосе, 27. Даний факт підтверджується довідкою, виданою директором КУ Зміївського геріатричного пансіонату ОСОБА_11 №18 від 19.01.2016 р.(а.с.13)

24 жовтня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак постановою приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області від 24 жовтня 2018 року їм було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 19 січня 2016 року ОСОБА_3, у зв’язку з пропущенням строку встановленого ст.1270 ЦК України. (а.с.32-33)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивачі пропустили строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, вчасно заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 до нотаріальної контори не подали, оскільки жодних документів на вищевказану квартиру в них не було, тому їм довелось звертатись

до числених установ через необхідність отримання документів для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є єдиними спадкоємцями ОСОБА_3 за законом, спадщину після померлого батька, відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України, не прийняли з поважних причин.

За викладених обставин та враховуючи вимоги законодавства, визнання відповідачем позову, підстав позбавити позивачів права на спадщину суд не вбачає, а тому вважає за необхідне визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючисьст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272ЦКУкраїни,ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 200, 206, 247, 258,

259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Зміївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після померлого 19 січня 2016 року батька ОСОБА_3, терміном у 3 (три) місяці.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення складено 07.11.2018 року.

Позивач – ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, проживаючої та зареєстрованої м.Харків, Салтівське шосе,256, кВ.354)

Позивач – ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, проживаючого та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1)

Відповідач – Зміївська міська рада Харківської області (Харківська область, м.Зміїв вул. Адміністративна,16)

Головуючий: