Ухвала суду № 77710848, 26.10.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1365/13-ц

Номер провадження 6/570/62/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2018 р.

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Гнатущенко Ю.В.

при секретарі судового засідання: Іллюк С.Р.

з участю державного виконавця Мартинюка Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне подання головного державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, -

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 45137007 до виконання зобов'язань, покладених на неї судом згідно виконавчого листа № 570/1365/13-ц від 25 липня 2013 року про стягнення з на користь ПАТ «Фідокомбанк» 1275324,95 гривень.

Подання обґрунтовує тим, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, оскільки не з'явилася на виклик державного виконавця, про причини неявки не повідомила, а також не подала декларацію про майно та доходи. Крім того, зазначає, що на запит державного виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено, що ОСОБА_2 неодноразово перетинала державний кордон України і має паспорт для виїзду за кордон.

В судовому засіданні державний виконавець Мартинюк Ю.Ю. подання підтримав та пояснив, що у нього у провадженні з квітня 2018 року перебуває вказане виконавче провадження, у зв"язку з тим, що державний виконавець, якою було відкрито виконавче провадження ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Інших заходів, крім тих які вказані у поданні, щодо проведення виконавчих дій ним не вживалося. 25.10.2018 року здійснено виїзд за адресою місця проживання боржника, про що в матеріалах виконавчого провадження немає даних.

Вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів подання, суд прийшов до таких висновків.

У Рівненському районному Відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває на виконанні виконавчий лист від 25.07.2013 року, виданий Рівненським районним судом у справі №570/1365/13-ц.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов"язань, покладених на нього рішенням, може звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 441ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст.32 Закону України«Про виконавче провадження» тощо.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що проведені заходи із боржником не дають позитивного результату щодо виконання рішення суду.

Як пояснив в судовому засіданні державний виконавець, посилаючись на матеріали виконавчого провадження, з дати відкриття виконавчого провадження 17.10.2014 р. було накладено обтяження на майно боржника від 17.10.2014 р. та надіслано виклик боржнику 29.05.2018 р. із вказанням обов'язку надати відповідні документи.

Проте, матеріали додані до подання не містять доказів вручення боржнику виклику головного державного виконавця, який міситить обов"язок подати декларацію, оскільки поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто боржником фактично не отримано, що підтвердив державний виконавець в судовому засіданні.

Будь - яких доказів умисного ухилення боржника від виконання зобов'язань, державний виконавець не надав.

Таким чином, на час звернення з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду, факт ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, не встановлено.

Слід зазначити, що у поданні державним виконавцем не вказано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Натомість, до матеріалів подання додана копія листа Державної прикордонної служби України №0.184-29518/0/15-18-Вих від 18.07.2018 про те, що ОСОБА_2 неодноразово перетинала державний кордон України і має паспорт для виїзду за кордон.

Однак, цей лист не свідчить про намагання боржника ухилитися таким чином від виконання судового рішення, а підтверджує лише факт поїздок боржника за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Із матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. Судом не встановлено фактів, що потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 260,261,268, 441 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні подання головного державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 26.10.2018 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.