Рішення № 77708658, 07.11.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-о/679/29/2018

Справа № 679/1339/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

за участю секретаря Ясенчук С.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1,

заявника ОСОБА_2,

справа №679/1339/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нетішин цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – Нетішинська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 на час відкриття спадщини з ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2017 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що останніх п’ять років, перед смертю діда ОСОБА_3, він постійно проживав з останнім АДРЕСА_1, що в місті Нетішин Хмельницької області, доглядав його, вів з ним спільне господарство, хоча дід, ОСОБА_3, залишався зареєстрованим за іншою адресою: Хмельницька область, Славутський район, село Головлі.

Встановлення вищезазначеного факту необхідно для реалізації ОСОБА_2 свого права на оформлення спадщини. Іншим чином довести вказаний факт він не має змоги, а тому і звернувся з вказаною заявою до суду.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлену вимогу в повному обсязі з підстав, вказаних в заяві та просили суд її задовольнити.

Представник зацікавленої особи Нетішинської міської ради Хмельницької області повідомлений про дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заявленої вимоги.

Суд, заслухавши доводи заявника та його представника, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-БВ №309329, виданим виконавчим комітетом Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області 26 вересня 2017 року встановлено, що ОСОБА_3 помер 23 вересня 2017 року в місті Нетішин Хмельницької області, актовий запис №15.

З свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії ІІ-БВ №407250 вбачається, що матір’ю ОСОБА_2 значиться ОСОБА_4. З свідоцтва про одруження серії АБ №716761 від 19 серпня 1979 року вбачається, що ОСОБА_5 одружилася з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу її прізвище було змінено на «Пенчук». Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії І-ЯР №658814, батьком ОСОБА_5 значиться ОСОБА_3, актовий запис №26.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заявник є онуком померлого ОСОБА_3.

Згідно довідки №229 від 04 червня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, померлий ОСОБА_3, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За даною адресою ОСОБА_3 був зареєстрований один. Із 2012 року ОСОБА_3 в селі Головлі Славутського району за вказаною адресою не проживав, а проживав у онука в місті Нетішин Хмельницької області.

Згідно п.5 акту обстеження матеріально-побутових умов від 19 червня 2018 року складеним в кв.82, що в будинку 17 по вулиці Варшавській, міста Нетішин Хмельницької області, померлий ОСОБА_3 проживав в сім’ї онука ОСОБА_2 як одна сім’я з 2012 року.

Доводи наведені у заяві повністю підтвердили допитані в судовому засіданні, кожен окремо, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1265 ЦК України у п’яту чергу на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до ч.6 цієї статті фізична особа може мати кілька місць проживання.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Зокрема, частиною 2 статті 2 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.

Отже, відмітка у паспорті громадянина України про реєстрацію не має жодного значення при вирішенні питання щодо постійного та фактичного проживання особи у певному місці, оскільки така реєстрація є лише технічною процедурою обліку громадян. Аналогічну позицію висвітлено і у п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз.3 п.3 роз’яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п.п.4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини . Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 вищевказаного Порядку в разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Пунктом ч.2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на спадкування, що передбачено Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи системний аналіз вищезазначених норм права та досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2017 року, постійно проживали до дня смерті останнього, тобто на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа – Нетішинська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 23 вересня 2017 року за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до ч.1 п.15 п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони у справі №679/1339/18:

Заявник: ОСОБА_2 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_3, РНОКПП - НОМЕР_1);

Заінтересована особа: Нетішинська міська рада (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 25939741).

Повний текст судового рішення складено 08.11.2018.

Суддя Б.І. Базарник