Вирок № 77706033, 08.10.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/6919/14-к

1-кп/216/8/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді - Биканова І.Р.

за участю секретаря - Крейса О.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження №12014040000000317 щодо кримінального правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_14, раніше судимого:

- 22.07.2004 судом Саксаганського району м.Кривого Рогу за ст. 187 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільненого з місць позбавлення волі 24.04.2008 року умовно-достроково на 8 місяців 23 дні,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 190, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 358 КК України,

учасників кримінального провадження:

прокурора - Бурчика Ю.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Мельниченко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи раніше судимий 22.07.2004 року Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу за ст. 187 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 24.04.2008 року, умовно-достроково на 8 місяців 23 дні, на шлях виправлення не став і маючи непогашену в законному порядку судимість знову здійснив умисні тяжкі злочини.

Так, ОСОБА_1, в травні 2010 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, здійснюючи злочин повторно, представляючись представником вигаданої ним компанії, яка займається купівлею та продажу нерухомості увійшовши у довіру до ОСОБА_3, та переконав останнього у вигідності та у доцільності продажу вказаної квартири у зв'язку з заборгованістю по комунальним платежам.

ОСОБА_3, проживаючи у квартирі АДРЕСА_1, разом з матерю ОСОБА_4, сестрою ОСОБА_5 та братом ОСОБА_6, без оформлення права власності на вказану квартиру, не маючи постійного джерела прибутку, та можливості виплатити заборгованість по комунальних платежах, дав свою згоду ОСОБА_1 на продаж вказаної квартири.

Після оформлення всіх необхідних документів, пов'язаних з приватизацією нерухомості, за участю ОСОБА_1, 26.08.2010, на ОСОБА_3 та на його брата ОСОБА_6 Управлянням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, було оформлено свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, та визначена приватна спільна часткова власність у розмірі 1/2 кожному.

11.10.2010 року, ОСОБА_7, діючи під контролем ОСОБА_1, яку ОСОБА_1 не посвічував у свої злочинні плани, оформила із ОСОБА_3 нотаріальну угоду купівлі-продажу ВРВ № 580336, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_7 купила у ОСОБА_3, який також діяв за довіреністю від імені ОСОБА_6, квартиру АДРЕСА_1. Грошові кошти отримані від відчуження квартири отримав ОСОБА_1 та мав на них придбати ОСОБА_3 та його родині інше житло, але ОСОБА_1 всупереч домовленості зловживаючи довірою потерпілого, іншого житла ОСОБА_3 не придбав, грошовими коштами потерпілого розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому значної шкоди у сумі 75457 гривень 50 коп., еквівалентно 1/2 вартості квартири, яка належала ОСОБА_3

Також ОСОБА_1, у травні 2010 року, повторно, діючи умисно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом, з корисливих мотивів, представляючись представником вигаданої ним компанії, яка займається купівлею та продажу нерухомості увійшовши у довіру до ОСОБА_9, яка мешкала у квартирі АДРЕСА_15, та переконав ОСОБА_9 у вигідності та доцільності продажу вказаної квартири.

15.06.2011 року, ОСОБА_10 яку ОСОБА_1 не посвячував у свої злочинні плани, діючі під його контролем, оформила із ОСОБА_11 нотаріальну угоду купівлі-продажу ВРК № 553647, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_12, згідно з якою ОСОБА_10 купила у ОСОБА_11, яка також діяла за довіреністю від імені ОСОБА_13, квартиру АДРЕСА_15.

Грошові кошти отримані від відчуження квартири отримав ОСОБА_1 та мав на них придбати ОСОБА_11 та її родині інше житло, але ОСОБА_1 всупереч домовленості зловживаючи довірою потерпілої, іншого житла ОСОБА_11 не придбав, грошовими коштами потерпілої розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій значної шкоди у сумі 62047,92 гривень, еквівалентно 4/9 вартості вказаної квартири, яка належала ОСОБА_11

Крім того, ОСОБА_1, у червні 2010 року, повторно, діючи умисно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, представляючись представником вигаданої ним компанії, яка займається купівлею та продажем нерухомості, увійшов у довіру до ОСОБА_14, яка мешкала у квартирі АДРЕСА_3, та переконав ОСОБА_14 у вигідності та доцільності продажу вказаної квартири.

ОСОБА_1 з метою досягнення злочинних намірів, вступив у попередню змову з ОСОБА_15, якого повідомив про свої злочинні плани та отримав його згоду на участь останнього у них за оплату.

ОСОБА_14 будучи ведена в оману щодо реальних намірів ОСОБА_1 за його вимогою, видала на ОСОБА_15 нотаріальну довіреність ВМХ № 151264 від 23.06.2010 року, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_8 згідно якої ОСОБА_14 довіряє ОСОБА_15 представляти її інтереси в державних органах з питання оформлення документів на квартиру АДРЕСА_3 , а також розпоряджатися зазначеним майном.

У ході підготовки документації, для відчуження зазначеної нерухомості, ОСОБА_15, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою зняття з реєстрації в квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_16, яка померла на території Росії, але підтверджуючі документи були відсутні, вступили у попередню змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою з метою виготовлення підробленого свідоцтва про смерть останньої. ОСОБА_1 використовуючи наявний у нього бланк свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданий на іншу особу, при невстановлених обставинах передав його невстановленій особі з метою підробки. Невстановлена слідством особа при невстановлених обставинах шляхом видалення часткового тексту і накладення іншого друкованого тексту, виготовила підроблений документ, свідоцтво про смерть ОСОБА_16, та передала ОСОБА_15, тобто невстановлена слідством особа збула підроблений документ.

05.07.2010 року, в денний час, ОСОБА_15, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, виконуючи роль пособника при вчиненні злочину, перебуваючи в приміщенні ВГРФО Жовтневого району м. Кривого Рогу, розташованого по вул. Шурупова б.7 в м. Кривому Розі, маючи умисел на використання підробленого документа, надав співробітнику ВГРФО Жовтневого району, тим самим використав, завідомо підроблений документ - свідоцтво про смерть НОМЕР_2. Надання зазначеного підробленого документа стало підставою для зняття з реєстрації гр. ОСОБА_17 з квартири АДРЕСА_3, що дало згодом можливість продажу даної квартири. За вчинення вказаних дій ОСОБА_15 отримав при невстановлених обставинах не встановлену грошову винагороду від ОСОБА_1

23.11.2010 року, в денний час, в приміщенні нотаріальної контори, розташованої по АДРЕСА_16, при оформленні договору купівлі - продажу між ОСОБА_14 і ОСОБА_18, ОСОБА_1 діючи обманним шляхом заволодів частиною грошових коштів, які були отримані від продажу вказаної квартири у сумі 20000 гривень, які належали ОСОБА_14, та витратив вказані кошти на особисті потреби, чим завдав потерпілій ОСОБА_14 значної шкоди на суму 20 000 гривень.

Також ОСОБА_1, діючи повторно, із корисливих мотивів, в першій декаді вересня 2010 року, в денний час, на території м. Кривого Рогу, зустрівшись з ОСОБА_19, яка приїхала в м. Кривий Ріг в гості, а постійно проживала в м. Вінниці, шляхом зловживання довірою переконав її продати належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_4.

ОСОБА_19, помиляючись в істинних намірах ОСОБА_1, 07.09.2010 року, в приміщенні нотаріальної контори, розташованої по АДРЕСА_17, видала на ОСОБА_20 довіреність ВРА № 748672 на право розпоряджатися вказаною квартирою, яку завірив приватний нотаріус ОСОБА_8

Для реалізації злочинних намірів, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_20, яку не посвячував у свої злочинні плани, виїхав в місто Вінниця.

17.09.2010 року, в приміщенні нотаріальної контори, розташованої в м. Вінниці, ОСОБА_20, діючи за вказівкою ОСОБА_1, який не повідомляв її в злочинні плани, на підставі зазначеної нотаріальної довіреності, оформила нотаріальну угоду купівлю-продаж ВРВ № 199117, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_21, згідно з якої ОСОБА_20 від імені ОСОБА_19 продала квартиру АДРЕСА_4 за 135 000 гривень, після чого ОСОБА_1 заволодів всієї зазначеною сумою, вирученої від продажу квартири, та розпорядився вказаними грошима на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_19 матеріальний збиток на суму 219 293 гривні, яка становить вартість квартири АДРЕСА_4, що на момент скоєння злочину становило 494 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у великому розмірі.

Крім цього, в червні 2011 року, ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з метою заволодіння чужого майна шляхом обману, представляючись представником вигаданої ним компанії, яка займається купівлею та продажем нерухомості, увійшов у довіру до гр. ОСОБА_22, який мешкав у квартирі АДРЕСА_5, та переконав ОСОБА_22 у вигідності та доцільності продажу вказаної квартири.

ОСОБА_1 в червні 2011 року, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, ОСОБА_22 з його матір'ю ОСОБА_23, переселив в квартиру АДРЕСА_6, переконавши при цьому ОСОБА_22, що вказана квартира належить повністю йому на праві приватної власності, проте згідно нотаріально оформленого договору дарування від 23.06.2011 року, зазначена квартира є власністю ОСОБА_22 лише ? частині, а друга частина належить іншій особі, з яким ОСОБА_22 не має родинних відносин і не знайомий.

29.06.2011 року, ОСОБА_22, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_1 і невстановлених слідством осіб, будучи впевненим у отриманні у повну власність квартири АДРЕСА_6, оформив нотаріальний договір купівлі-продажу ВРЛ № 477237, завірений в Третій Криворізької державній нотаріальній конторі та продав належну йому квартиру АДРЕСА_5.

Таким чином, ОСОБА_1 і невстановлені слідством особи, зловживаючи довірою ОСОБА_22, обманним шляхом переконали його в необхідності і вигідності продажу квартири АДРЕСА_5, вартістю 124 773 гривні, при цьому не виконавши перед ним усіх фінансових зобов'язань, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_22 матеріальний збиток на зазначену суму, що на момент скоєння злочину становило 265 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є великим розміром.

Досудовим розслідуванням злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому; за ч.3 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах; за ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Суд вважає правову кваліфікацію злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 вірною.

Відповідно до статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 91 КПК України встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме частина 1 п.1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); п. 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; п. 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; п. 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, від дачі показань відмовився. Позовні заяви в частині стягнення матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, в частині моральної шкоди - частково.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що раніше до весни 2010 року був зареєстрований і проживав за адресою АДРЕСА_1. У зазначеній трикімнатній квартирі також проживала його мати ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_5. У квітні 2010 року, він через малознайомого ОСОБА_50 познайомився з ОСОБА_1 і ОСОБА_25. Вони запропонували допомогу в приватизації квартири та її продажу, а в замін купити дві окремі квартири. Допоможуть з погашенням боргів. ОСОБА_1 якимось чином умовив його матір і вони поїхали до нотаріуса по АДРЕСА_17, де він і мати підписали якийсь документ. Пізніше ОСОБА_3, його матір і сестру виписали з квартири, потім їздили знову до нотаріусу, в БТІ. Восени 2010 року його з матір'ю і з речами вивезли в будинок АДРЕСА_18. Будинок розташований в межах міста, складається з трьох кімнат, огорожа відсутня, туалет на вулиці, газу не має. Йому і матері документів на даний будинок ніхто не показував і не віддавав. Грошей ніяких не давали. Після переїзду, до них ніхто не приїжджав, він намагався телефонувати, але телефони були відключені. Вважає, що його, матір і сестру обманули і продали належну їм квартиру вартістю 160 000 гривень. Ніяких грошей він і його родина не отримали. Документів на будинок ніхто не передавав. Також він знайомий з ОСОБА_19, квартирою якої у м. Вінниця заволодів ОСОБА_1

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_19 пояснила, що в кінці 2009 року вона знаходилась в гостях у своєї сестри ОСОБА_26 Там познайомилася з ОСОБА_3, який на той момент проживав по АДРЕСА_1 з матір'ю - ОСОБА_4 Вона почала підтримувати дружні з ним відносини. В середині літа 2010 року ОСОБА_19 приїжджала в гості до своєї сестри, зустрічалася з ОСОБА_28 на квартирі по АДРЕСА_20. Там познайомилась з ОСОБА_1 та ОСОБА_25. За словами ОСОБА_28 вона дізналася, що ці двоє чоловіків є ріелторами і займаються продажем квартири сім'ї ОСОБА_3. Влітку 2010 року до неї додому в АДРЕСА_4 ??приїхали ОСОБА_28 і його мати, які пояснили їй, що ріелтори, які займалися продажем їх квартири заборонили їм проживати в ній. Потім подзвонили ріелтори, ОСОБА_3 і вона поїхали до Кривого Рогу. Там їх зустріли ОСОБА_1 та ОСОБА_25. ОСОБА_1 цікавився у неї, чи не бажає продати квартиру в м. Вінниці та переїхати проживати до Кривого Рогу. Вона відмовилась. Потім ОСОБА_1 переконував її підписати документи у нотаріуса і тоді він владнає в міліції, щоб її з ОСОБА_3 не посадили до в'язниці за побиття сестри останнього. Її дуже налякало те що її можуть посадити до в'язниці. На початку вересня 2010 року вона підписала довіреність у нотаріуса. Пізніше дізналася, що 17.09.2010 року в м. Вінниці була оформлена угода з продажу її квартири, покупцем була ОСОБА_29, а продавцем за довіреністю ОСОБА_20 У результаті шахрайський дій їй було завдано значних матеріальних збитків на суму 320 000 гривен. У цивільному порядку розглядається її позовна заява в Замостянському районному суді м.Вінниця про визнання договору недійсним, але рішення не прийнято.

Потерпілий ОСОБА_22 пояснив, що раніше проживав за адресою АДРЕСА_5. Квартира двокімнатна. У зазначеній квартирі були зареєстрована його мати ОСОБА_30 Дана квартира була ним приватизована в 2007 році. Мати хворіла склерозом і вимагала постійного за нею догляду. Приблизно в червні 2011 року, прийшов ОСОБА_1 з ОСОБА_25, запропонували продати квартиру і купити меншої площі, допоможуть оформити всі документи. Відновили паспорт матері. Їздили до нотаріуса на АДРЕСА_19, де мати видала довіреність на квартиру. Возили в БТІ. Показали квартиру АДРЕСА_6, двокімнатна. Він і мати дали згоду на покупку даної квартири. 26 червня 2011 року його i мати з речами перевезли в квартиру по АДРЕСА_6. Через кілька днів відвезли його в нотаріальну контору, розташовану в районі АДРЕСА_17. У нотаріальній конторі він брав участь при оформленні купівлі продажу його і матері квартири за 17 000 доларів США, але гроші йому ніякі ніхто не давав. Пізніше, точної дати не пам'ятає, відвезли його в нотаріальну контору на АДРЕСА_21, де було оформлено договір дарування, що ОСОБА_51 дарує 1/2 квартири АДРЕСА_6. Він з ОСОБА_51 не знайомий. ОСОБА_1 йому казав, що це вигідно, тому що нібито буде менше платити за квартиру. ОСОБА_1 його став переконувати, що через два місяці на нього оформлять договір дарування на іншу половину. Він його обіцянкам повірив. Після цього з ним ніхто не зв'язувався. Він вважає, що його обманули, переконали в необхідності продажу квартири, чим заподіяли йому значної шкоди на суму 136 000 гривен.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_31 пояснила, що з 1982 року до початку липня 2011 р. вона була зареєстрована і проживала разом з батьками за адресою АДРЕСА_15. Квартира трикімнатна. Власником квартири був її батько ОСОБА_52, який помер в 2008 р. Після смерті батька вона проживала в вищевказаній квартирі разом з матір'ю ОСОБА_13 За комунальні послуги утворився борг приблизно в сумі 8000 грн. На початку грудня 2010 року до неї додому прийшов раніше не знайомий ОСОБА_1, сказав, що він працює ріелтором, йому відомо, що є заборгованості по комунальним платежам і запропонував продати квартиру. Запропонував купити однокімнатну квартиру і доплатити різницю. Пропозиція їй здалася вигідною і вона зацікавилася. Він зайнявся оформленням документів, відновив паспорт її матері, допоміг оформити спадщину і вона стала власницею квартири. Потім у нотаріуса вона оформила довіреність. Приблизно в червні 2011 року її з матір'ю виписали з квартири. Пізніше вона оформила у нотаріуса договір купівлі-продажу квартири. Ніяких грошей вона не отримала. Їй говорили, що однокімнатна квартира буде куплена та обіцяли доплатити різницю. Вона залишилась без житла, грошей від продажу квартири вона не отримала. Вважає, що її обманули, позбавили житла, чим заподіяли значну матеріальну шкоду в сумі 160 000 гривень, у таку суму вона оцінює квартиру.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 пояснила, що вона з 1990 року по 2010 рік проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_3. За даною адресою вона проживала разом зі своїми рідними, які в різний час померли. Влітку 2010 року, її дочка ОСОБА_53 сказала, що їй потрібні гроші і запропонувала продати квартиру, оскільки у неї є інша квартира. Донька познайомила з ріелторами ОСОБА_1 та ОСОБА_25 Вона їм повідомила, що в квартирі прописані родичі, які померли. В липні 2010 року за нею заїхав ОСОБА_1 та ОСОБА_15 Вони поїхали в паспортний відділ Жовтневого РВ КМУ, де ОСОБА_15 виписав з квартири її племінницю ОСОБА_16. Також ОСОБА_1 привозив її до нотаріуса, де вона виписала довіреність на ОСОБА_34 Приблизно в листопаді 2010 року її повезли до іншого нотаріуса біля РАГСу в Жовтневому районі м.Кривого Рогу. Там оформили купівлю-продаж та її квартиру придбала ОСОБА_18 Але, грошей від реалізації квартири вона не отримувала. Вважає, що її обманули, позбавили житла, їй завдано значних матеріальних збитків у сумі 160 000 гривень.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєних кримінальних правопорушеннях, крім показань потерпілих, також підтверджується наданими сторонами судового провадження та дослідженими судом в установленому законом порядку письмовими доказами:

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_3:

- заявою потерпілого ОСОБА_3 щодо заволодіння належною йому квартирою АДРЕСА_1 та спричинення шкоди у сумі 160 000 гривень - а.с.3, т.2;

- листом з бюро технічної інвентаризації м. Кривого Рогу щодо відсутності нерухомості за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - а.с.11-15, т.2;

- протоколом впізнання особи по фотознімкам, під час проведення якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка реалізувала його квартиру - а.с.45-46, 51-52, т.2;

- нотаріальною довіреністю від 10.06.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_15 бути його представником и розпоряджатися його квартирою по АДРЕСА_1 - а.с.6, т.3;

- протоколом огляду від 22.03.2012 року будинку АДРЕСА_18 - а.с.29-32, т.3;

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_3, під час якої ОСОБА_3 підтверджує покази щодо здійснення стосовно нього шахрайських дій з боку ОСОБА_1 - а.с.134-137, т.3;

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_35 і обвинуваченим ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_35 підтверджує звернення до нього ОСОБА_3 и ОСОБА_1 - а.с.103, т.7;

- договором купівлі-продажу ВРВ № 580336, завірений приватним нотаріусом ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_7 купила у ОСОБА_3, який також діяв за довіреністю від імені ОСОБА_6, квартиру АДРЕСА_1 - а.с.162, т.9;

- висновком будівельно-технічної експертизи № 117 від 30.05.2012 року, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_1 становить 149 412 грн. - а.с.121-163, т.7;

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_11:

- заявою потерпілої ОСОБА_11 про заволодіння шляхом обману її квартирою на АДРЕСА_15 та заподіяння шкоди на суму 160 000 гривень - а.с.104, т.5;

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 і свідком ОСОБА_36, під час якої останній підтверджує покази щодо участі ОСОБА_1 у продажу квартири АДРЕСА_15 - а.с.173, т.9;

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_10 і свідком ОСОБА_36, під час якої останній підтверджує покази щодо оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_15 - а.с.174, т.9;

- договором купівлі-продажу ВРК № 553647, завіреним приватним нотаріусом ОСОБА_12, згідно з якою ОСОБА_10 купила у ОСОБА_11, яка також діяла за довіреністю від імені ОСОБА_13, квартиру АДРЕСА_15 - а.с.156-157, т.9;

- висновком будівельно-технічної експертизи № 117 від 30.05.2012 року, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_15 становить 116 086 грн. - а.с.121-163, т.7;

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_14:

- заявою потерпілої ОСОБА_14 щодо заволодіння шляхом обману належною їй квартирою по АДРЕСА_3 - а.с.167, т.5, 183, т.8;

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_27 і обвинуваченим ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_27 підтверджує покази щодо участі ОСОБА_1 у продажу квартири АДРЕСА_3 - а.с.176, т.7;

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_14 и обвинуваченим ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_14 підтверджує покази щодо заволодіння ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_3 - а.с.177, т.7;

- довіреністю ВМХ № 151264 від 23.06.2010 року, завіреної приватним нотаріусом ОСОБА_8, згідно якої ОСОБА_14 довіряє ОСОБА_15 представляти її інтереси в державних органах з питання оформлення документів на квартиру АДРЕСА_3 , а також розпоряджатися зазначеним майном - а.с.177, т.5;

- свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_16 - а.с.172, т.5;

- договором купівлі-продажу між ОСОБА_14 і ОСОБА_18 квартири АДРЕСА_3 - а.с.173-174, т.5;

- висновком будівельно-технічної експертизи № 117 від 30.05.2012 року, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_3 становить 152 084 грн. - а.с.121-163, т.7;

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_19:

- заявою ОСОБА_19 щодо заволодіння шляхом обману належною їй квартирою АДРЕСА_4 - а.с.13,33, т.1;

- довіреністю ВРА № 748672, завіреною приватним нотаріусом ОСОБА_8, від ОСОБА_19 на ОСОБА_20 на право розпоряджатися квартирою АДРЕСА_4 - а.с.102, т.1;

- договором купівлі-продажу ВРВ № 199117, завіреним приватним нотаріусом ОСОБА_21, згідно якого ОСОБА_20 від імені ОСОБА_19 продала квартиру АДРЕСА_4 за 135 000 гривень - а.с.103, т.1;

- протоколом впізнання особи по фотознімкам, під час якого ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_1, який переконав оформити нотаріальну довіреність на розпорядження належною їй квартирою - а.с.55-56, т.2;

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 і потерпілою ОСОБА_19, під час якої остання підтвердила покази щодо заволодіння ОСОБА_1 шляхом обману її квартирою - а.с.138-140, т.3;

- висновком будівельно-технічної експертизи №25-14 від 09.09.2014 року, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_4 становить 219 293 гривень - а.с.198-209, т.22;

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_22:

- заявою ОСОБА_22 щодо заволодіння шляхом обману належною йому квартирою АДРЕСА_5 - а.с.26, т.2;

- - витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого договором купівлі-продажу ВРЛ № 477237, завіреним в Третій Криворізької державній нотаріальній конторі, згідно якого ОСОБА_22 продав належну йому квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_37 - а.с.36, т.2;

- листом БТІ м.Кривого Рогу, відповідно до якого ОСОБА_22 належить 1/2 квартири за адресою АДРЕСА_6 - а.с.40,41, т.2;

- протоколом впізнання по фотознімкам, під час якого ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_1, який переконав його продати належну йому квартиру - а.с.45-46, т.2;

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_22, під час якої останній підтвердив покази щодо заволодіння ОСОБА_1 шляхом обману його квартирою - а.с.42-44, т.2;

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_22 і свідком ОСОБА_37, під час якої остання підтверджує покази щодо покупки квартири у ОСОБА_22, а ОСОБА_22 заперечував отримання від ОСОБА_37 грошових коштів - а.с.177, т.9;

- висновком будівельно-технічної експертизи № 117 від 30.05.2012 року, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_5 становить 123 023 грн. - а.с.121-163, т.7.

Відповідно до статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Оцінюючи надані сторонами судового провадження докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, досліджені у судовому засіданні є належними та допустимими.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:

- ч.2 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому;

- ч.3 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;

- ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Отже, з аналізу вказаних вище обставин та вимог норм кримінального закону, суд приходить до висновку, що станом на 07.07.2010 року, часу вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, відносилось до категорії злочинів невеликої тяжкості.

В свою чергу, відповідно до змісту вимог п.1) ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у разі вчинення особою злочину невеликої тяжкості і з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки, останього за вироком суду може бути звільнено від покарання.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав, визначених ст.49 КК України, для звільнення ОСОБА_1 від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за іншими статтями обвинувачення, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а також враховує рішення Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року), де Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним», та враховує тяжкість вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання: обвинувачений раніше судимий, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_54, ІНФОРМАЦІЯ_5, позитивно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілим, та вважає можливим та необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, що сприятиме запобіганню та вчинення нових злочинів.

Разом з тим, суд вважає необхідним враховувати положення ч.5 ст.72 КК України, до яких було внесено зміни Законом України №838 від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», відповідно до яких зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосоване попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати положення ст. 72 КК України (в редакції Закону) та зараховувати строк попереднього ув'язнення, вираховуючи його до моменту постановлення вироку. Судом враховано правовий висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст. 72 КК України, зазначений в Постанові Великої Палати ВСУ від 29.08.2018 року при розгляді справи №663/537/17.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий 20.03.2012 року та ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 23.03.2012 року йому було обрано запобіжний захід - тримання під вартою. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13.06.2014 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на заставу у розмірі 60 900 гривень. ОСОБА_1 перебував під вартою 2 роки 2 місяці 24 дні, у зв'язку із чим підлягає зарахуванню в строк відбування покарання обвинуваченому час його попереднього ув'язнення та перебування під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Обраний запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню відповідно до норм ст.ст.23, 1167, 1177 ЦК України, крім матеріальної шкоди, було завдано потерпілим моральну шкоду, яка проявляється в моральних стражданнях пов'язаних з порушенням їх звичного укладу життя, тому суд враховує характер та глибину душевних страждань, та виходячи з принципів розумності та справедливості вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_19 матеріальну шкоду в сумі 219 293 гривні та моральну шкоду в сумі 50 000 гривень; на користь потерпілої ОСОБА_11 стягнути матеріальну шкоду в сумі 62 047,92 гривень та моральну шкоду в сумі 50 000 гривень; на користь потерпілого ОСОБА_3 стягнути матеріальну шкоду в сумі 75 457,50 гривень та моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст. 358 КК України та звільнити від покарання на підставі п.1) ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 190 КК України та призначити покарання за:

-ст. 190 ч.2 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі,

-ст. 190 ч.3 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання, призначити до відбуття покарання - 4 (чотири) роки 5 (п'ять) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838 від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання») зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення в період з 20.03.2012 року по 13.06.2014 року - 2 роки 2 місяці 24 дні з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді застави скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_6, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, суму застави в розмірі 60 900 гривень (шістдесят тисяч дев'ятсот) гривень, яка внесена згідно квитанції № 6245.314.2 від 13.06.2014 року, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, р/р отримувача № 37312022006709, МФО 805012, отримувач ТУ ДСА Дніпропетровської області, код отримувача: 26239738, р/р платежу: 10020010014269, МФО:307770.

Стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 219 293 гривні, моральну шкоду в сумі 50 000 гривень, а всього - 269 293 гривень на користь потерпілої ОСОБА_19, в іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 62 047,92 гривень, моральну шкоду в сумі 50 000 гривень, а всього - 112 047,92 гривень на користь потерпілої ОСОБА_11, в іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 75 457,50 гривень, моральну шкоду в сумі 50 000 гривень, а всього - 125 457,50 грн. на користь потерпілого ОСОБА_3, в іншій частині позову - відмовити.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 21.03.2012 року.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_41, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 21.03.2012 року.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_25, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 21.03.2012 року.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_15 накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 21.03.2012 року.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_42, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 26.06.2012 року.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_43, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 19.06.2012 року.

Скасувати арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_44, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гусіна А.В. від 13.06.2012 року.

Матеріали цивільної справи № 2-2874/2-11 за позовом ОСОБА_45 до ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - повернути Довгинцівському районному суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

СУДДЯ: