Рішення № 77706005, 07.11.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/1445/18

Провадження № 2/647/519/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.,

за участю секретаря Пелюховської Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до «МАКСУС ЛІЗИНГ» про визнання договору недійсним та стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він мав намір придбати автомобіль вартістю 280800,50 грн. за договором лізингу, укладеним між ним та ТОВ «Максус Лізинг». 15.05.2018 року було сплачено в рахунок виконання договору до ТОВ «Максус Лізинг» 30000 гривень. 19.05.2018 року позивач звернувся до ТОВ «Максус Лізинг» із заявою про розірвання вказаного договору. Вважає, що Договір містить несправедливі умови, що порушують його права як споживача, а також Договір нотаріально не посвідчений, а тому просить визнати його недійсним та стягнути з відповідача сплачені ним грошові кошти в рахунок авансового платежу за транспортний засіб в розмірі 30000 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Ухвалою суду від 25.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання від позивача та представник позивача надійшли заяви, згідно яких підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи, просили справу розглянути у їх відсутність.

Відповідач у засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Враховуючи письмову згоду позивача та представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Судом встановлено, що 15 травня 2018 року між ТОВ «Максус Лізинг» в особі директора ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу №01493. Предметом фінансового лізингу по даному договору є транспортний засіб Lada 2110 (а.с.14-23).

Згідно п.1.3 вказаного договору лізінгодавець бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізінгу у власність (отримати право власності на предмет лізінгу) та передати предмет лізінгу у користування Лізінгоодержувачу на строках та на умовах, передбачених договором. Лізінгоодержувач користується предметом Лізінгу на умовах даного Договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Вартість предмета лізінгу становить 10825 доларів США відповідно до п.8.2 спірного договору (а.с.17).

Відповідно до квитанції №0.0.1035637774.1 від 16.05.2018 року позивач сплатив на користь відповідача авансовий платіж згідно договору фінансового лізингу на суму 30000 гривень (а.с. 22).

Відповідно до витягу з реєстру фінансових установ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, станом на 01.10.2018 року Інформація про Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 лізинг» з кодом за ЄДРПОУ 41597671, який зазначено у договорі, не вносилась. Доказів, які б спростовували дану інформацію відповідачем не надано. Таким чином є підстави вважати, що ТОВ «Максус Лізинг» не набувало, ліцензії та/або інші дозволи на надання фінансових послуг у Нацкомфінпослуг не отримувало. Таким чином відповідач не має права на надання послуг з фінансового лізингу, а тому укладений спірний договір є недійсним.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави - ст. 2 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у п.п.4,5 своєї постанови від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач навмисно ввів позивача в оману, отримавши від нього грошові кошти за надання фінансового лізингу, не маючи статусу фінансової установи, ліцензії та/або інші дозволи на надання фінансових послуг, в результаті чого позивач не отримав необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про послугу, яка йому була надана. Грошові кошти отримані від позивача відповідач не повернув.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Максус Лізинг» про захист прав споживача шляхом визнання договору недійсним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин необхідно застосувати наслідки недійсності договору, стягнувши із ТОВ «Максус Лізинг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000 гривень, одержані на виконання недійсного правочину.

Крім того, згідно зі ст. 137 ЦПК України з відповідача - ТОВ «Максус Лізинг»на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 гривень, які сплачені згідно накладної №87 від 05.06.2018 року.

Крім того, підлягає стягненню з відповідача на користь держави і судовий збір за розгляд даного позову у суді та від сплати якого позивач звільнений відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись Законом України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 23, 215, 230 ЦК України, ст.ст. 141, 280-282, 284, 288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Максус Лізинг" про захист прав споживача шляхом визнання договору недійсним задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять) тисяч гривень сплачені останнім за договором фінансового лізингу від 15.05.2018 року № 01493, витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п’ять) тисяч гривень, а всього стягнути 35000 (тридцять п’ять) тисяч гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг», яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11-А оф.404-3, код ЄДРПОУ 41597671 на користь держави судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.(реквізити для сплати судового збору на користь держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО 899998, рахунок отримувача 312111256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 стягувачем виступає Державна судова адміністрація України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1: 74371 Херсонська область, Бериславський район, с. Новоберислав, вул. Дніпровська, 14, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг», м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 11-А оф.404-3, код ЄДРПОУ 41597671.

Суддя М.О.Кириленко