Рішення № 77703590, 31.10.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1362/15-ц

Номер провадження 2/194/3/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Сафоновій А.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в залі суду цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення витрат на утримання майна та встановлення порядку користування житловим приміщенням та за зустрічною уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та розподіл майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та уточненою позовною заявою до відповідачів про стягнення витрат на утримання майна та встановлення порядку користування житловим приміщенням, в якій зазначає, що він з відповідачем ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17.12.2014 року. Йому та відповідачам на праві власності належить житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1. Фактично у вказаному будинку зареєстровані і проживають він та ОСОБА_2. Позивач також зазначає, що у вказаному будинку централізоване газопостачання відсутнє та всі витрати по утриманню будинку, за електроенергію, водопостачання, вивіз побутових відходів, спожитий газ сплачує він особисто власними коштами. Відповідачі, як співвласники, не приймають участі й вказаних витратах. Позивач також вказує, що у нього виник спір з відповідачами щодо участі відповідачів у зазначених витратах, а саме: за електроенергію на суму 5507,51 грн. за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року та з лютого 2016 року по вересень 2016 року, за водопостачання на суму 560 грн., оплачені ним 06.07.2015 року, 17.07.2015 року, 06.10.2015 року, 02.12.2015 року, 22.03.2016 року, 07.06.2016 року, 02.09.2016 року, за вивіз твердих побутових відходів на суму 77,28 грн. оплачені ним 06.07.2015 року, 17.07.2015 року, 06.10.2015 року, 02.12.2015 року, 22.03.2016 року, 07.06.2016 року; за спожитий газ на суму 1100,80 грн. оплачені ним 10.02.2015 року, 19.05.2015 року, 17.07.2015 року, 29.10.2015 року, 30.06.2016 року, 05.09.2016 року. Загальна сума понесених ним витрат становить 7245,59 грн.. Вважає, що відповідачі повинні компенсувати йому 2/3 частини понесених витрат на утримання будинку в розмірі 4830,40 грн..

Також, ОСОБА_1 зазначає, що крім понесених витрат у зв’язку з відключенням від водовідведення в 2014 році будинку № 60/1 по вул. Харківській в м. Тернівка Дніпропетровської області, він власними зусиллями за власні кошти був вимушений збудувати каналізацію на території домоволодіння, на матеріали якої було витрачено 3971 грн., та вважає, що відповідачі повинні компенсувати йому 2/3 частини понесених витрат на утримання будинку за зведення каналізації в розмірі 2647,33 грн.. Крім того, у зв’язку з відключенням від водовідведення в 2014 році будинку № 60/1 по вул. Харківській в м. Тернівка Дніпропетровської області, він власними зусиллями за власні кошти був вимушений збудувати туалет на території домоволодіння, на матеріали якого було витрачено 2134,50 грн.. Також, у зв’язку з поломкою автоматичного вимикача в 2015 році в будинку № 60/1 по вул. Харківській в м. Тернівка Дніпропетровської області, він власними зусиллями за власні кошти був вимушений придбати вимикач автоматичний та власноруч встановити його, на придбання якого витратив 291,20 грн., та вважає, що відповідачі повинні компенсувати йому 2/3 частини понесених витрат за зведення туалету в розмірі 1423 грн. та витрат у зв’язку з поломкою автоматичного вимикача в розмірі 194,13 грн..

Окрім того, позивач також зазначає, що у нього виник спір щодо порядку користування вказаним житловим приміщенням після розірвання шлюбу з ОСОБА_2, у зв’язку з чим, він вважає, що було б доцільно вирішити цей спір таким чином, щоб житлову кімнату площею 12,4 кв.м. виділити у користування йому, житлову кімнату площею 13,6 кв.м. та житлову кімнату площею 8,9 кв.м., виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та залишити у спільному користуванні: тамбур, площею 1,9 кв.м., сіни, площею 9,1 кв.м., котельню, площею 4,4 кв.м., ванну, площею 4,8 кв.м., прихожу, площею 9,8 кв.м., коридор, площею 2,1 кв.м., кухню, площею 6,9 кв.м..

У зв’язку з викладеним, ОСОБА_1 просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 9094,86 грн. в рахунок понесених ним витрат на утримання будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1; визначити наступний порядок користування приміщеннями будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1, згідно технічного паспорту за реєстраційним № 42-235 від 20.04.2007 року: жилу кімнату № 1-6, площею 12,4 кв.м. виділити у користування йому, жилу кімнату № 1-7, площею 8,9 кв.м. та жилу кімнату № 1-8, площею 13,6 кв.м. виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишити у спільному користуванні: тамбур № 1-1, площею 1,9 кв.м., сіни № 1-2, площею 9,1 кв.м., котельню № 1-3, площею 4,4 кв.м., ванну № 1-4, площею 4,8 кв.м., прихожу № 1-5, площею 9,8 кв.м., коридор №1-9, площею 2,1 кв.м., кухню № 1-10, площею 6,9 кв.м., та стягнути на його користь з відповідачів солідарно сплачений ним судовий збір 487,20 грн..

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом та уточненим зустрічним позовом, в якому зазначила, що 30.01.1971 року вона з ОСОБА_1 в м. Нововолинськ Волинської області зареєстрували шлюб. 04.11.1980 року цей шлюб розірвано. Після цього вони проживали однією сім’єю, були пов’язані спільним побутом до 29.01.2011 року, коли знову зареєстрували шлюб, який було розірвано 17.12.2014 року. ОСОБА_2 зазначає, що факт проживання однією сім’єю підтверджується свідоцтвами про народження дітей, крім того, будучи пов’язані спільним побутом вони збудували будинок 24 по вул. Л.Українки в м. Тернівка Дніпропетровської області, який разом продали 20.12.2005 року, та придбали через декілька днів 22.12.2005 року автомобіль «Міцубісі Лансер», державний № НОМЕР_1, вартістю 151000 грн. та вони, як жінка та чоловік користувались автомобілем, обслуговували його і у неї збереглась копія заказу наряду № 4741 на виконання робіт з ремонту та обслуговування автомобіля від 04.02.2012 року, що також свідчить про те, що вони з ОСОБА_1 проживали однією сім’єю з 1971 року по 17.12.2014 рік, на підставі чого, ОСОБА_2 зазначає, що автомобіль «Міцубісі Лансер», державний № НОМЕР_1, вартістю 151000 грн. необхідно розділити порівно між ОСОБА_1 та нею.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, їй, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить на праві власності по 1/3 частки буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, який згідно з технічного паспорту плану будинку складається з житлових кімнат та господарських споруд. Угоди про спосіб виділення частки ОСОБА_1 із загального майна та про порядок користування домоволодінням з ОСОБА_1 не досягнуто. Запропонований ОСОБА_1 порядок користування приміщеннями будинку не відображає в повному обсязі загальний порядок користування приміщеннями в житловому будинку, а господарські приміщення взагалі не враховані.

У зв’язку з чим, ОСОБА_2 просить встановити факт її проживання однією сім’єю з ОСОБА_1 з 30.01.1971 року по 17.12.2014 року, стягнути на її користь з ОСОБА_1 1/2 вартості автомобіля «Міцубісі Лансер», державний № НОМЕР_1, в сумі 75500 грн.; виділити їй в користування кімнати та господарські споруди буд. № 60/1 по вул. Харківській в м. Тернівка Дніпропетровської області, а саме: житлову кімнату, площею 13,5 кв.м., сіни, площею 9,1 кв.м., кухню, площею 6,9 кв.м., В-літню кухню, площею 9,8 кв.м., Д-сарай, площею 3,3 кв.м.; виділити в користування ОСОБА_1 кімнати та господарські споруди в буд. № 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, а саме: житлову кімнату, площею 12,4 кв.м., Б-гараж, площею 19,7 кв.м., оглядову яму, площею 1,7 кв.м., яка є невід’ємною частиною гаража, Л-бесідку, площею 6,6 кв.м., погріб, площею 6,6 кв.м., який є невід’ємною частиною бесідки; виділити ОСОБА_3 кімнати та господарські споруди в буд. № 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, а саме: житлову кімнату, площею 8,64 кв.м., Ж-літній душ, площею 4,1 кв.м., Е-сарай, площею 6,6 кв.м..

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з’явилися, однак позивач подав до суду письмову заяву, про розгляд справи без його участі та участі його представника, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 не визнає, просить в їх задоволенні відмовити, також просить врахувати, що на час придбання спірного автомобіля за зустрічним позовом ОСОБА_2 з нею у шлюбі він не перебував, шлюбні правовідносини між ними були відсутні. Крім того, ОСОБА_1 просить врахувати, що висновок експерта по вартості спірного автомобіля, проведений за його ініціативою вже не діє, у зв’язку з тим, що минув значний час після проведення оцінки автомобіля, інших доказів на підтвердження вартості спірного автомобіля ОСОБА_2 взагалі не надала (т. 2 а.с. 100). Крім того, раніше в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в 1980 році він розлучився з ОСОБА_2, в 1972 році у нього з ОСОБА_2 народилася перша дочка, в 1981 році народилася друга дочка, деякий період вони з ОСОБА_2 разом не жили, однак потім він повернувся до ОСОБА_2 та вони жили разом, в 2011 році знову уклали шлюб, у 2005 році не в період шлюбу він придбав автомобіль, у них був окремий бюджет, зазначив, що будинок оформлений на трьох співвласників, а договори за на комунальні послуги укладені з ним, ОСОБА_2 не оплачувала за послуги на утримання будинку, з оцінкою, яку надала ОСОБА_2 щодо вартості автомобіля він не згоден, ремонтував автомобіль за свої кошти.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що уточнену зустрічну позовну заяву підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити. Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, просить відмовити в її задоволенні (т. 2 а.с. 101-106). Крім того, раніше надала до суду письмові заперечення проти уточненого позову, в яких зазначила, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 14.12.1998 року, виданого Тернівським УЖКГ ДХК буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області їй, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної власності належить по 1/3 частки будинку. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що у зазначеному будинку він проживає з нею, однак вона проживає окремо. Вона не користуючись комунальними послугами не може нести матеріальну відповідальність за спожитий відповідачем газ, електроенергію, водопостачання та вивіз ТПВ. Також, в запереченні до уточненого позову ОСОБА_2 вказує, що нею за електроенергію за грудень 2014 року сплачено 470 грн., так як розрахунок за електроенергію відбувався з її картки. Крім того, зазначає, що за електроенергію за грудень 2015 року в сумі 206 грн. та за червень - листопад 2015 року в сумі 41,73 грн. також сплачено з її картки. Щодо придбання та встановлення ОСОБА_1 вимикача автоматичного, ОСОБА_2 зазначає, що це не можливо зробити без залучення спеціалістів постачальника електричної енергії (т. 1 а.с. 192-193). Крім того, раніше у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що в 1980 році вона розірвала шлюб з ОСОБА_1, який був зареєстрований 30.01.1971 року, в 1972 році у неї з ОСОБА_1 народилася перша дочка, в 1981 році народилася друга дочка, до 1986 року вона з ОСОБА_1 мешкала в квартирі, в 1986 році квартиру обміняли на будинок. Також, зазначила, що деякий час вона разом з ОСОБА_1 не проживала, однак ОСОБА_1 повернувся та вони жили однією сім’єю, згодом уклали шлюб в 2011 році, 17.12.2014 року шлюб розірвано. 22.12.2005 року придбали разом з ОСОБА_1 автомобіль, в будинку каналізацію будували разом, згоди на забудову туалету вона не надавала та зазначила, що вона частково оплачувала комунальні послуги, з лютого 2016 року в будинку з ОСОБА_1 не мешкає. Крім того, ОСОБА_2 раніше в судовому засіданні визнала вимоги ОСОБА_1 щодо порядку користування приміщеннями будинку, однак просила і вирішити питання щодо порядку користування господарськими спорудами.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, однак раніше надала до суду письмові заяві про розгляд справи без її участі, в яких зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі (т. 1 а.с. 154, т. 2 а.с. 50).

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вона до 2003 року не знала, що вони не перебувають у шлюбі, деякий час мешкали вони окремо, розлучились у 2014 році. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 1992 році було виділено землю під забудову будинку, будівництво завершилось в 2004-2005 роках, після чого вони продали будинок у 2005 році і придбали автомобіль, у них тоді були найкращі стосунки. Крім того, свідок зазначила, що вигрібну яму ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будували у шлюбі, хто і які кошти сплачував вона не знає. З будинку № 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області ОСОБА_2 пішла в січні-лютому 2016 року і з того часу там не мешкає.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона з 1979 року знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та є хрещеною їх молодшої доньки, зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будували разом будинок, і в подальшому продали його та у шлюбі придбали автомобіль. Свідок також зазначила, що буваючи у ОСОБА_2 у гостях, коли вона з ОСОБА_1 вже не жила разом, ОСОБА_2 їй говорила, що дає позивачу ОСОБА_1 кошти на оплату комунальних послуг їхнього будинку.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є знайомою ОСОБА_2, вона разом з нею працювала з 1999 року, завжди бачила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом, їй відомо, що вони розлучились в кінці 2014 року, також відомо, що вони разом будували будинок, який в подальшому продали та придбали автомобіль, в 2006 році вона їх бачила разом, крім того, зі слів ОСОБА_7 їй відомо, що вигрібну яму вони будували разом.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що є знайомою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, разом з ними святкувала свята, ОСОБА_2 готувала їжу ОСОБА_1, також свідок зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вели спільне домашнє господарство, у них було спільне майно, в будинку жили разом, робили ремонти, 2 роки 6 місяців тому розійшлися, однак ОСОБА_2 виїхала з будинку не одразу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено факти на відповідні їм правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Щодо уточнених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь витрат понесених на утримання будинку та уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_1 суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності по 1/3 частини належить буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло, видане 14.12.1998 року «Тернівським управлінням житлово-комунального господарства» структурним підрозділом ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» (т. 1 а.с. 59) та технічним паспортом на житловий будинок, виготовлений 20.04.2007 року Тернівським бюро технічної інвентаризації (т. 1 а.с. 85-87).

Також, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 30.01.1971 року по 04.11.1980 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується штампами про сімейний стан в паспорті ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 12), що також не заперечували сторони. .Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 29.01.2011 року по 17 грудня 2014 року також перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний, що підтверджується рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014 року (т. 1 а.с. 10).

Факт проживання однією сім’єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні: поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні, які в сукупності своїх пояснень підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період не перебування у шлюбних відносинах проживали разом, вели спільне господарство, вказана обставина підтверджується і наданими у судовому засіданні поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1; свідоцтвом на право власності на житло від 14.12.1998 року, де зазначено, що членами сім’ї ОСОБА_1 є: дружина - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 59), листом завідуючої державної Тернівської державної нотаріальної контори від 07.11.2014 року № 636/02-47, з якого видно, що 20.12.2005 року від імені ОСОБА_2 зі згоди чоловіка ОСОБА_1 було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку (т. 1 а.с. 88).

Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 про не проживання ним однією сім’єю з ОСОБА_2 за період не перебування з нею у шлюбі, оскільки даний факт спростовується поясненнями свідків, матеріалами справи та самими поясненнями ОСОБА_1.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, пояснення свідків, допитаних в судовому засіданні та пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд вважає за необхідне частково задовольнити уточнені позовні вимоги за уточненим зустрічним позовом ОСОБА_2 та встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05.11.1980 року по 28.01.2011 року, виключивши періоди перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, що інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 в підтвердження особистих витрат на утримання буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області надано до суду квитанції з оплати послуг за електроенергію за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року та з лютого 2016 року по вересень 2016 року на суму 5507,51 грн. (т. 1 а.с. 16-22, 53, 139-141), квитанції з оплати послуг за водопостачання в 2015-2016 роках, а саме від 06.07.2015 року, 17.07.2015 року, 06.10.2015 року, 02.12.2015 року, 22.03.2016 року, 07.06.2016 року, 02.09.2016 року на суму 560 грн. (т. 1 а.с. 23, 55, 138), квитанції з оплати послуг за вивіз твердих побутових відходів в 2015-2016 роках, а саме від 06.07.2015 року, 17.07.2015 року, 06.10.2015 року, 02.12.2015 року, 22.03.2016 року, 07.06.2016 року на суму 77,28 грн. (т. 1 а.с. 23, 54, 138), квитанції з оплати послуг за спожитий газ в 2015-2016 роках, а саме від 10.02.2015 року, 19.05.2015 року, 17.07.2015 року, 29.10.2015 року, 30.06.2016 року, 05.09.2016 року на суму 1100,80 грн. (т. 1 а.с. 24, 138).

Крім того, ОСОБА_1 в підтвердження понесених витрат на забудову каналізації та зведення туалету на території домоволодіння надав до суду товарні чеки на будівельні матеріали від 22.05.2015 року, на суму 63 грн., від 22.05.2015 року на суму 390 грн., від 23.05.2015 року на суму 143 грн., від 03.05.2015 року на суму 454 грн., від 07.05.2015 року на суму 140 грн., від 13.05.2015 року на суму 435 грн., від 19.05.2015 року на суму 147 грн., від 06.06.2014 року на суму 3475 грн., від 07.06.2014 року на суму 406 грн., від 07.06.2014 року на суму 3475 грн., від 28.04.2015 року на суму 362,50 грн., та товарний чек від 04.12.2015 року на суму 291,20 грн., на витрати на автоматичний вимикач в 2015 році у вказаному вище будинку (т. 1 а.с.13-15, 54).

Також, судом встановлено, що відповідно до акту від 20.07.2015 року про фактичне проживання, виданого квартальним комітетом м. Тернівка Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1, фактично проживають та прописані з 01.12.2014 року по теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 9).

В заперечення проти уточнених позовних вимог ОСОБА_1 по стягненню на його користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат в рахунок понесених ним витрат на утримання буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області за період з 2015-2016 років, ОСОБА_2 надала до суду акт № 79 від 17.07.2017 року, складений 16.01.2017 року ЖРЕД-2 КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство», з якого судом встановлено, що зі слів сусідів ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації з лютого 2016 року по теперішній час (т. 1 а.с. 194), що також підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8.

Крім того, з квитанцій про оплату витрат за електроенергію наданих ОСОБА_2, судом встановлено, що оплата послуг за електроенергію за період з 01.01.2015 року по 28.01.2015 року на суму 470 грн., за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року на суму 41,73 грн., та за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року на суму 206 грн. була здійсненна з карткового рахунку ОСОБА_2 № 516875********84 відкритого в АТ КБ «Приватбанк» (т. 2 а.с. 102-106).

Також, з акту від 10.12.2015 року № 575, виданим ПП «Комунальщик-4» м. Першотравенськ Дніпропетровської області встановлено, що ОСОБА_3 з 2012 року проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 58).

Отже, враховуючи правові норми ст. 322 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме те, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, а також проживання ОСОБА_2 у вищезазначеному будинку в період з грудня 2014 року по січень 2016 року включно, та враховуючи не проживання ОСОБА_3 в будинку з 2012 року, у зв’язку з чим вона не повинна нести витрати за забезпечення умов проживання у будинку в спірний період, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1656,50 грн., яка повинна бути стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з грудня 2014 року по січень 2016 року включно, а саме: за витрати на електроенергію, в сумі 1155,34 грн. за період з грудня 2014 року по листопад 2015 року; за водопостачання згідно з квитанціями від 06.07.2015 року, 17.07.2015 року, 06.10.2015 року, 02.12.2015 року в сумі 120 грн.; за вивіз твердих побутових відходів згідно з квитанціями від 06.07.2015 року, 17.07.2015 року, 06.10.2015 року, 02.12.2015 року в сумі 25,76 грн.; за спожитий газ згідно з квитанціями від10.02.2015 року, 19.05.2015 року, 17.07.2015 року, 29.10.2015 року в сумі 355,40 грн..

Витрати, понесені ОСОБА_1 на забудову каналізації на території домоволодіння в сумі 3971 грн., на зведення туалету на суму 2134,50 грн., та витрати на заміну автоматичного вимикача в сумі 291,20 грн. судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки з наданих ОСОБА_1 вищевказаних товарних чеків, суд не може встановити за чиї кошти були придбані будівельні матеріали та автоматичний вимикач, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів витрачання особистих коштів на придбання матеріалів, зазначених в товарних чеках, а саме: на забудову каналізації та зведення туалету, крім того, частина будівельних матеріалів згідно з товарними чеками від 06.06.2014 року на суму 3475 грн., від 07.06.2014 року на суму 406 грн., від 07.06.2014 року на суму 3475 грн., взагалі були придбані у період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі по 17.12.2014 року, а також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що між сторонами спору існували домовленості щодо проведення забудови каналізації та зведення туалету на території вищевказаного домоволодіння, або ж доказів звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із відповідними пропозиціями на їх забудову, на які вони не погодились.

Що стосується уточнених позовних вимог ОСОБА_1 про визначення порядку користування буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області та позовних вимог ОСОБА_2 за уточненим зустрічним позовом суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом положень ч.ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом на право власності на житло від 14.12.1998 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з визначенням часток кожному по 1/3 належить буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 59).

Згідно з ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

З уточненої позовної заяви, видно що ОСОБА_1 просить визначити порядок користування будинком, а тому у даному випадку спірні правовідносини стосуються встановлення порядку спільного користування будинком сторонами, тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов’язковим.

Крім того, ст. 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Другої судової палати КЦС Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі № 366/103/16 та у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі № 6-1500цс15.

Як вже встановлено в судовому засіданні сторони, на праві спільної сумісної власності є власниками по 1/3 частини буд. 60/1 по вул. Харківська в м. Тернівка Дніпропетровської області, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та уточнені зустрічні вимоги ОСОБА_9 в частині встановлення порядку користування будинком, а саме житловими кімнатами та деякими господарськими спорудами є тотожні, враховуючи ту обставину, що домовленості на користування будинком та господарських споруд співвласниками не досягнуто, те, що ОСОБА_2 раніше в судовому засіданні визнала вимоги ОСОБА_1 щодо порядку користування приміщеннями будинку, а також те, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та вимог щодо встановлення іншого порядку користування не заявляла, а тому з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог та уточненого зустрічного позову, а саме визначити порядок користування жилим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1, та господарськими спорудами:

виділити у користування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, житлову кімнату № 1-6, площею 12,4 кв.м., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, житлову кімнату № 1-7, площею 8,9 кв.м., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, житлову кімнату № 1-8, площею 13,5 кв.м. (згідно з технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим Тернівським бюро технічної інвентаризації станом на 20.04.2007 року);

залишити у спільному користуванні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, тамбур № 1-4, площею 1,9 кв.м., сіни № 1-2, площею 9,1 кв.м., котельню № 1-3, площею 4,4 кв.м., ванну № 1-4, площею 4,8 кв.м., прихожу № 1-5, площею 9,8 кв.м., коридор № 1-9, площею 2,1 кв.м., кухню № 1-10, площею 6,9 кв.м., В-літню кухню, площею 9,8 кв.м., Д-сарай, площею 3,3 кв.м., Б-гараж, площею 19,7 кв.м., оглядову яму, площею 1,7 кв.м., Л-бесідку, площею 6,6 кв.м., погріб, площею 6,6 кв.м., Ж-літній душ, площею 4,1 кв.м., Е-сарай, площею 6,6 кв.м., (згідно з технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим Тернівським бюро технічної інвентаризації станом на 20.04.2007 року).

Вирішуючи питання щодо уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_1 1/2 вартості автомобіля «Міцубісі Лансер» суд приходить до наступного.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 045558, виданого 25.03.2006 року Павлоградським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, автомобіль марки «Міцубісі Лансер», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 109).

З показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживаючи спільно без шлюбу, разом в 2005 році продали будинок та придбали автомобіль марки «Міцубісі Лансер» 2005 року випуску. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 2316 від 29.03.2016 року ринкова вартість автомобіля «Міцубісі Лансер», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний (VIN) № JMBSNCS3A6U005563, на дату оцінки складає 136590 грн. (т. 1 а.с. 102-112).

Згідно з ч. 1 ст. 74 СК України (яка діяла на час виникнення правовідносин), якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 364 ЦПК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Водночас, ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогою про стягнення на її користь 1/2 вартості автомобіля «Міцубісі Лансер», однак вимог про визнання вказаного автомобіля спільною сумісною власністю придбаного за час її проживання з ОСОБА_1 однією сім'єю не заявляла.

Крім того, нормами ст. 364 ЦК України встановлено, що компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, однак у судовому засіданні ОСОБА_1 згоди на відшкодування ОСОБА_2 1/2 вартості спірного автомобіля не надав, а лише зазначив, що сам придбав автомобіль у 2005 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 вимоги про визнання вказаного автомобіля спільною сумісною власністю не заявляла, суд вважає, що в задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_1 1/2 вартості автомобіля «Міцубісі Лансер» слід відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 287,97 грн..

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 141, 315 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 322, 386, 355, 358, 369 ЦК України, ст.ст. 70, 71, 74 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення витрат на утримання майна та встановлення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, витрати понесені на утримання будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1, у розмірі 1656 (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп..

Визначити порядок користування житловим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 60/1:

виділити у користування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, житлову кімнату № 1-6, площею 12,4 кв.м., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, житлову кімнату № 1-7, площею 8,9 кв.м., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, житлову кімнату № 1-8, площею 13,5 кв.м. (згідно з технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим Тернівським бюро технічної інвентаризації станом на 20.04.2007 року);

залишити у спільному користуванні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, тамбур № 1-4, площею 1,9 кв.м., сіни № 1-2, площею 9,1 кв.м., котельню № 1-3, площею 4,4 кв.м., ванну № 1-4, площею 4,8 кв.м., прихожу № 1-5, площею 9,8 кв.м., коридор № 1-9, площею 2,1 кв.м., кухню № 1-10, площею 6,9 кв.м., В-літню кухню, площею 9,8 кв.м., Д-сарай, площею 3,3 кв.м., Б-гараж, площею 19,7 кв.м., оглядову яму, площею 1,7 кв.м., Л-бесідку, площею 6,6 кв.м., погріб, площею 6,6 кв.м., Ж-літній душ, площею 4,1 кв.м., Е-сарай, площею 6,6 кв.м., (згідно з технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим Тернівським бюро технічної інвентаризації станом на 20.04.2007 року).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, судовий збір у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 97 коп..

В інших позовних вимогах - відмовити.

Уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та розподіл майна - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 05 листопада 1980 року по 28 січня 2011 року.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, буд.60/1.

Відповідач-1: ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач-2: ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_2.

Повний текст рішення складений 08.11.2018 року.

Суддя: І.С. Солодовник