Ухвала суду № 77703490, 05.11.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11896/18

провадження 2/201/3321/2018

УХВАЛА

05 листопада 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 листопада 2018 року звернулася до суду з позовом до відповідача КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» ДОР про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів витікає, що позивач звернувся до суду в порядку та керуючись нормами ЦПК України, також, слід зазначити, що він звернувся до суду саме з позовною заявою, а не з адміністративною позовною заявою, як це передбачено нормами КАС України, а спірні правовідносини між сторонами, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, виникли з приводу рішення відповідача, який є державною установою і відноситься до суб'єкту владних повноважень, а тому правовідносини, що виникли між сторонами (дії відповідача, які оскаржує позивач, щодо постановлення останнього на психіатричний облік і зобов’язання видалити такий запис з відповідних реєстрів і баз даних, а також відшкодувати моральну шкоду мають) публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб, а тому з урахуванням вище зазначеного та відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України цей спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а слід розглядати у порядку передбаченому нормами КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того слід звернути увагу, що ухвалою судді від 31 серпня 2018 року, яка згідно даних, що містяться у автоматизованій системі документообігу суду, у встановленому порядку набрала законної сили та оскаржена сторонами не була, позивачу було відмовлено у відкритті провадження за аналогічним позовом, тобто вказаним судовим рішенням встановлено та не потребує доказуванню, що вище вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного прихожу до висновку, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження у цивільній справі, оскільки відповідачем у позові є суб’єкт владних повноважень, а предметом спору є оскарження його рішень дій, а тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а позивачу слід звернутися до належного суду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії і рекомендувати звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набрала законної сили 05 листопада 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя