Рішення № 77702655, 08.11.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/904/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участі секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія справу за заявою

ОСОБА_1

заінтересовані особи:

Вилківська міська рада Одеської області

Відділ у Кілійському районі Головного управління держгеокадастру в Одеській області

про

встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 30.05.2018 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту належності ОСОБА_1 державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 114134, виданого 30.07.2007 року.

В обґрунтування зазначених в заяві вимог ОСОБА_1 зазначив, що згідно державного акту на право приватної власності на землю ЯЕ № 114134 йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0024 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, що розташована в м. Вилкове Кілійського району Одеської області. Однак, в зазначеному акті було допущено помилку, а саме по батькові власника зазначено невірно «Акімович». Згідно паспортних даних заявника його по батькові - «Акимович». Виправити вказану помилку на теперішній час неможливо. Наявність помилки перешкоджає заявнику вільно розпоряджатись своєю власністю, на підставі чого в нього виникла необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заявник, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, однак від його представника надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглянути за його відсутності, а також за відсутності заявника, а також зазначає, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої він зазначає, що заявлені вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності заінтересованої особи.

Представник Відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої він зазначає, що заявлені вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності заінтересованої особи.

На підставі вищезазначеного суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

З державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 114134, виданого 30.07.2007 року на підставі рішення IX сесії V скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області № 153-V-IX від 09.11.2006 року, вбачається, що «Рильський Володимир Акімович» є власником земельної ділянки площею 0,0024 гектарів, яку передано йому для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, що розташована за адресою: вул. Щорса м. Вилкове Кілійського району Одеської області.

Згідно паспорту серії КК № 134896, виданого Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 16.12.1998 року, прізвище, ім’я, по батькові, дата народження заявника – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

У зв’язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 «про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме органом державної реєстрації прав.

Тому, з 01.01.2013 року органи Держземагентства позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12,13,18,76-81, 263-265,293-294, 315-316ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 16.12.1998 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 114134, виданого 30.07.2007 року на підставі рішення IX сесії V скликання Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області № 153-V-IX від 09.11.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 5122310300:02:003:0008.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_2